КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8088/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
12 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Козлової І.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2015 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ман.Го» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ТОВ «Ман.Го» звернулося до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві з позовом про:
- скасування податкового повідомлення-рішення № 272207 від 22.01.2013;
- скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282207 від 22.01.2013;
- скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292207 від 22.01.2013;
- зобов'язання вилучити із Автоматизованої системи «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі Акту № 1129/22-7/33635654 від 29.12.2012 стосовно позивача та поновити дані, задекларовані ним в податковій звітності з ПДВ за період з 01.05.2010 по 30.09.2012.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2013 (а.с. 140-149 т. 4) залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 (а.с. 183-188 т. 4) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2015 (а.с. 255-260 т. 4) касаційну скаргу ТОВ «МАН.ГО» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 у справі № 826/8088/13-а скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.09.2015 (а.с. 248-262 т. 5) позовні вимоги ТОВ «МАН.ГО» задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві №№ 272207, 0000282207, 0000292207 від 22.01.2013. Зобов'язано ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити із Автоматизованої системи «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту № 1129/22-7/33635654 від 29.12.2012 стосовно позивача та поновити дані, задекларовані ним в податковій звітності з ПДВ за період з 01.05.2010 по 30.09.2012.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. (1-5 т. 6), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вищий адміністративний суд України, зауважив, що судам необхідно було перевірити обставини укладення та виконання договорів з контрагентами, з'ясувати, чи було перевірено платником повноваження осіб, які вчиняли юридично значущі дії від імені спірних контрагентів та підписували первинні документи.
Також, Вищий адміністративний суд України, зауважив, що обставини даної справи вимагають ретельної перевірки обставин щодо фактичного виконання операцій з поставки ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Скап Холдінгс», ТОВ «Домострой», ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Сітал», ТОВ «Прогрес Консалт», ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» товарів в адресу позивача, що передбачає дослідження руху активів на шляху від цих постачальників до товариства із з'ясуванням, як транспортувався товар, де зберігався, ким приймався, із встановленням посадових осіб постачальників і покупця, задіяних у такому процесі, чи були використані придбані активи у господарській діяльності платника (позивача у справі).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Скап Холдінгс», ТОВ «Домострой», ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Сітал», ТОВ «Прогрес Консалт», ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» за період з 01.05.2010 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт № 1129/22-7/33635654 від 29.12.2012 (а.с. 14-25 т. 1), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:
- пункту 138.1. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 та статей 626, 629, 655, 662, 656, 658, 664, 203, частин першої - другої статті 215, статті 228, частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 1236905,00 грн, в т.ч. за ІІ квартал 2010 року на суму 88504,00 грн, за 2010 рік на суму 545693,00 грн, за І квартал 2011 року на суму 322203,00 грн, за ІІ квартал 2011 року на суму 130228,00 грн, за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на суму 43408,00 грн, за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 35696,00 грн, за І квартал 2012 року на суму 22280,00 грн, за півріччя 2012 року на суму 34166,00 грн, за ІІІ квартали 2012 року на суму 14727,00 грн;
- пункту 198.6. статті 198, пункту 200.1. та 200.2. статті 200 Податкового кодексу України та статей 626, 629, 655, 662, 656, 658, 664, 203, частин першої - другої статті 215, статті 228, частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 950320,00 грн, в т.ч.: за травень 2010 року на суму 70803,00 грн, за жовтень 2010 року на суму 195695,00 грн, за листопад 2010 року на суму 119260,00 грн, за грудень 2010 року на суму 121599,00 грн, за січень 2011 року на суму 82960,00 грн, за лютий 2011 року на суму 49948,00 грн, за березень 2011 року на суму 124854,00 грн, за квітень 2011 року на суму 113242,00 грн, за липень 2011 року на суму 7062,00 грн, за серпень 2011 року на суму 9877,00 грн, за вересень 2011 року на суму 20807,00 грн, за жовтень 2011 року на суму 10246,00 грн, за січень 2012 року на суму 23967,00 грн та зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 64611,00 грн, в т.ч. за липень 2012 року на суму 64611,00 грн.
У порядку пункту 86.7. статті 86 Податкового кодексу України, позивачем подавалися заперечення до акту перевірки, за результатом розгляд яких, відповідач повідомив, що висновки не підлягають розгляду.
У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті перевірки, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.01.2013:
№ 272207 (а.с. 26 т. 1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 950320,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 144832,00 грн;
№ 0000282207 (а.с. 27 т. 1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1236905,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 176344,00 грн.;
№ 0000292207 (а.с. 28 т. 1), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 64611,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення, за правилами статті 56 Податкового кодексу України, оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за результатами чого були залишені без змін.
Підставою для прийняття цих актів індивідуальної дії став висновок податкового органу про фіктивний характер операцій з придбання позивачем товарів у рамках правовідносин з контрагентами - ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Скап Холдінгс», ТОВ «Домострой», ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Сітал», ТОВ «Прогрес Консалт», ТОВ «НВКП Гідро-Альфа», що виключає право позивача на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та валових витрат за цими операціями.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, висновок про фіктивний характер операцій з придбання позивачем товарів у рамках правовідносин з наведеними контрагентами, відповідачем сформований виходячи з наступного.
Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді, позивач мав взаємовідносини з рядом контрагентів - ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Скап Холдінгс», ТОВ «Домострой», ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Сітал», ТОВ «Прогрес Консалт», ТОВ «НВКП Гідро-Альфа», на підтвердження реальності яких, включення позивачем витрат на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за товари (роботи, послуги), контрагентами виписані позивачу первинні документи, зокрема, рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні.
В той же час, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки відповідачу надійшла інформація інших податкових органів про порушення контрагентами позивача вимог податкового та іншого законодавства.
Так, актами ДПІ у Печерському районі м. Києва № 28/23-10/37505731 від 26.01.2012 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Декос Альянс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 08.02.2011 по 31.12.2011 та № 1443/22-08/37505731 від 23.05.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Декос Альянс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.05.2012, зафіксовано, що згідно протоколу допиту свідка від 09.11.2011, отриманого старшим о/у відділу БКОЗ УСБУ в Полтавській області капітаном Супоніним В.В., який надійшов на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва від прокуратури Деснянського району м. Києва, допитаний засновник та директор ТОВ «Декос Альянс» - гр. ОСОБА_4, який зазначив, що обманним шляхом, під виглядом оформлення кредиту, його знайомий гр. ОСОБА_5, умовив його підписати певні папери. Про те, що він є директором товариства дізнався лише у вересні 2011 року від представника податкової міліції. Відповідно, він не реєстрував підприємство ТОВ «Декос Альянс», згоди на призначення на посаду директора та головного бухгалтера підприємства не давав, будь-яких статутних документів не підписував, рахунки в банках не відкривав, фінансово-господарські документи від імені підприємства не підписував, податкову звітність до контролюючих органів не здавав і нікому не доручав.
Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.02.2011 року № 103/23-10/34715960 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Скап Холдінгс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.09.2008 по 31.12.2010, зафіксовано, що фактично згідно податкової звітності у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торговельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
Також зазначено, що у провадженні СУ ПМ ДПА України знаходить кримінальна справа № 69-107, порушена відносно директора ТОВ «Скап Холдінгс» за ознаками злочину, передбаченого частини 5 статті 191 (шахрайство), частини 2 статті 205 (фіктивне підприємництво), частини 3 статті 212 (ухилення від сплати податків) КК України.
Відповідно до протоколу допиту свідка від 15.10.2010, проведеного слідчим СВ ПМ Броварської ОДПІ капітаном податкової міліції Гавва Р.В., допитаний по справі директор ТОВ «Скап Холдінгс» - гр. ОСОБА_7, повідомив, що на прохання гр. ОСОБА_5 за грошову винагороду погодився підписати пакет документів про перереєстрацію на його ім'я відповідного підприємства, а також на відкриття рахунків. Проте, статутний фонд підприємства не формував, за місцем реєстрації підприємства не був, у кого знаходиться печатка підприємства йому не відомо, як директор підприємства підприємницьку діяльність не вів, угоди від імені підприємства не укладав. Також зазначив, що періодично (приблизно один раз на місяць) зустрічався з гр. ОСОБА_5 та незнайомими йому раніше людьми, які представлялись від гр. ОСОБА_5 для підписання документів щодо діяльності ТОВ «Скап Холдінгс», які він підписував не читаючи, за грошову винагороду. На цьому його діяльність як директора підприємства закінчувалась.
Також, актами ДПІ у Київському районі м. Харкова ДПС № 289/22-4/32031160 від 19.05.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Домострой» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року та № 1325/18-010/32031160 від 08.04.2011 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Домострой» з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 зафіксовано, що до податкового органу надано розрахунок коригування сум ПДВ, яким скориговані податкові зобов'язання в бік зменшення згідно рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2010 на загальну суму ПДВ 25 251 599,00 грн. Відповідно до пункту 48.7. статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією. Таким чином, податковий орган дійшов висновку про відсутність факту реального вчинення ТОВ «Домострой» господарських операцій за липень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року. Крім того, перевірками встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 185, 188, 192 Податкового кодексу України.
Актами ДПІ у Червонозоряному районі м. Харкова ДПС № 3568/182/33478914 від 26.08.2011 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Бриз Україна» з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року та № 2750/182/33478914 від 25.06.2011 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Бриз Україна» з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року, зафіксовано, що в ході відпрацювання підприємств ВМП ДПІ у Червонозоряному районі м. Харкова надано службову записку з поясненнями директора ТОВ «Компанія Бриз Україна», в якому зазначено, що ніякої фінансово-господарської діяльності в 2011 році підприємство не здійснювало, угоди не укладав, податкові накладні не підписував.
Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 2012/22-9/21695093 від 21.06.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сітал» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 30.05.2012 зафіксовано, що на підставі отриманих від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС (висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності № 895 та висновок спеціаліста № 315 від 18.06.2012 сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці) складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки підприємства.
Також, відповідачем отримано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 913/22-8/38149547 від 29.10.2012 про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Прогрес Консалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2012 по 26.09.2012, в якому зафіксовано, що ст. о/у ВПЗБГЕ УОВПЗ УПМ ДПС у м. Києві лейтенантом податкової міліції Сабадашовим Р.С., допитано свідка гр. ОСОБА_10 (протокол допиту свідка від 13.09.2012), який значиться директором ТОВ «Прогрес Консалт», який пояснив, що він зареєстрував товариство за грошову винагороду; особистої діяльності не здійснював; майна та кошти в діяльність товариства не вносив; документів фінансово-господарського характеру не підписував; особистого наміру на ведення фінансово-господарської діяльності не мав та вказану діяльність не здійснював; фактичного місцезнаходження товариства та його печатки не знає.
Актом ДПІ у Київському районі м. Харкова ДПС № 3016/235/33900234 від 22.08.2011 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.05.2011 встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємствам та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту з використанням контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Встановити реальність та товарність операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством на адресу покупців не має можливості, що свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.
Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що саме з наведених обставин, встановлених іншими податковими органами відносно контрагентів позивача, відповідач дійшов висновку про те, що їх фінансово-господарська діяльність здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про небуття належним чином цивільної право дієздатності, отже фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та зазначеними контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались укладеними між ними правочинами, а складені по таким операціям первинні документи складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій.
Відповідно до пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Не погоджуючись з наведеними висновками відповідача, покладеними в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, та вважаючи такі спірні рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом про їх скасування, а також володіючи інформацією про внесення відповідачем до Автоматизованої системи «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» недостовірних відомостей з акту перевірки відносно позивача, просив суд вилучити з зазначеної системи внесені дані та поновити дані, задекларовані ним в податковій звітності з ПДВ за період з 01.05.2010 по 30.09.2012.
В ході нового судового розгляду даної справи, враховуючи вказівки Вищого адміністративного суду України, судом були досліджені та оцінені надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Скап Холдінгс», ТОВ «Домострой», ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Сітал», ТОВ «Прогрес Консалт», ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» для підтвердження їх реальності, зокрема:
- договір на поставку № 07/07-11 від 07.07.2011, укладений між позивачем (покупець) та ТОВ «Декос Альянс» (продавець) в особі директора ОСОБА_4, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар, асортимент, ціни та кількість якого вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних або специфікаціях, що підготовлені на основі комерційної пропозиції продавця і є невід'ємною частиною договору;
- рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні на поставку товару за договором на поставку № 07/07-11 від 07.07.2011, підписані з боку ТОВ «Декос Альянс» - директором ОСОБА_4;
- видаткові накладні та довіреності на отримання товару від позивача на користь інших контрагентів (ТОВ «Отіс», ТОВ «Гласс ЛТД», ТОВ «Сандора», ТОВ «Успот ЛТД», ПП «ТК-Спецодяг», Центральне сховище НБУ, ПП «ВКФ «Вектра», ТОВ «Кроноспан УА») на підтвердження реалізації товару, придбаного у ТОВ «Декос Альянс»;
- рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні на отримання позивачем товару від ТОВ «Скап Холдінгс», підписані з боку ТОВ «Скап Холдінгс» - директором ОСОБА_7;
- видаткові накладні та довіреності на отримання товару від позивача на користь інших контрагентів (ПП «Лоріка Комфорт», ДП «Промзіз-Харків», ТОВ «ММ Пекеджінг Україна», ПП «Демпінг», ТОВ «Отіс», ТОВ «Сервіс-Інвест», ТОВ «Спекл», ПП «Лоріка-Комфорт», ТОВ «Догуш Аларко Еда», ТОВ «Укрспецторг», ДП «Тетра Пак Україна», Представництво «СКМ Аруба А.В.В.», ТОВ «Виробнича безпека», ТОВ «СП «Голографія», ДВ «Атомремонтсервіс ДПНАЕК «Енергоатом», ЗАТ «Отіс», ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря») на підтвердження реалізації товару, придбаного у ТОВ «Скап Холдінгс»;
- видаткові та податкові накладні на отримання позивачем товару від ТОВ «Домострой», підписані з боку контрагента директором ОСОБА_15;
- видаткові накладні та довіреності на отримання товару від позивача на користь інших контрагентів (ТОВ «Консафеті», ТОВ «Імаго-Україна», ТОВ «ЗС-Маркет», ТОВ «Микулинецький Бровар», ДСНВП «Екоцентр», ПП «Маяк-ООК», ТОВ «Прайм-Продукт», ФОП ОСОБА_11, ДП «Тетра Пак Україна», ТОВ «Екорембуд ЛТД», ПП ОСОБА_16, ПП «Лоріка Комфорт», ТОВ «Сервіспром», ТОВ «Укрспецторг», ТОВ «Техкард-Сервіс», ТОВ «Промтехінструмент», ТОВ «Спекл», ТОВ «Догуш Аларко Еда», ТОВ «Готель-Сервіс», ТОВ «ТЕКС 3000», ТОВ «Успот ЛТД», ІП «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ПАТ «Консюмерс-Скло-Зоря», ПП «Демпінг», ДП «Промзіз Донбас», ПАТ «СКФ Україна», ТОВ «Реал Гіпермаркет Україна») на підтвердження реалізації товару, придбаного у ТОВ «Домострой»;
- видаткові та податкові накладні на отримання позивачем товару від ТОВ «Компанія Бриз Україна», підписані з боку контрагента директором ОСОБА_18;
- видаткові накладні та довіреності на отримання товару від позивача на користь інших контрагентів (ТОВ «Графія Україна», ПП «Демпінг», ПП «Отіс», ТОВ «Промтехінструмент», ТОВ «Сервіспром», ТОВ «ТВО «Східбуд», ТОВ «Люстдорф», ТОВ «Спекл», ТОВ «Альянс Холдінг», ДП «Тетра Пак Україна», ТОВ «ММ Пекеджінг Україна», ПАТ «СКФ Україна», ДП «Промзіз Донбас», ТОВ «АНТ ЯПИ», ТОВ «Сервіспром», ТОВ «Успот ЛТД», ПАБ «ПБК «Славутич», ТОВ «СП «Голографія») на підтвердження реалізації товару, придбаного у ТОВ «Компанія Бриз Україна»;
- договір поставки № 01/03 від 01.03.2012 року, укладений між позивачем (замовник) та ПП «Сітал» (постачальник) в особі директора ОСОБА_19, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов'язувався оплатити продукцію по кількості та цінами, передбаченими рахунками. Предметом поставки є засоби індивідуального захисту, передбачені у рахунках до договору;
- рахунки, видаткові та податкові накладні на поставку продукції за договором поставки № 01/03 від 01.03.2012 року, підписані з боку ПП «Сітал» - директором ОСОБА_19;
- видаткові накладні та довіреності на отримання товару від позивача на користь інших контрагентів (ТОВ «Промисловий одяг», ТОВ «ЗС Маркет», ТОВ «ТК-Спецодяг», ТОВ «Охорона праці», ПАТ «Отіс», ТОВ «ТМР-Україна», ДП «Ліаг Технік Сервіс Україна», ТОВ «Оптимус», ПП «Лоріка-Комфот», ПП «ТК-Спецодяг», ТОВ «Кроноспан УА», ДП «Ліаг Технік Сервіс Україна», ТОВ «ЗІЗ-ГРУП», ТОВ «Кристал Мотор») на підтвердження реалізації товару, придбаного у ПП «Сітал»;
- договір № 01/07-12 від 02.07.2012, укладений між позивачем (покупець) та ТОВ «Прогрес Консалт» (продавець) в особі директора ОСОБА_21, за умовами якого, продавець поставляє за заявками покупця товар, а покупець приймає його та зобов'язується оплатити його вартість;
- рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні на поставку товару за договором № 01/07-12 від 02.07.2012 року, підписані з боку ТОВ «Прогрес Консалт» - директором ОСОБА_21;
- видаткові накладні та довіреності на отримання товару від позивача на користь інших контрагентів (ТОВ «Сандора», ТОВ «Промисловий одяг», ТОВ «Кроноспан УА», ТОВ «Охорона праці», ТОВ «ЗС Маркет», ТОВ «ТК-Спецодяг») на підтвердження реалізації товару, придбаного у ТОВ «Прогрес Консалт»;
- прибуткові накладні та податкові накладні на отримання позивачем товару від ТОВ «НВКП Гідро-Альфа», підписані з боку контрагента - директором ОСОБА_22;
- видаткові накладні та довіреності на отримання товару від позивача на користь інших контрагентів (ТОВ «АББ ЛТД», ПП «Отіс», ТОВ «Сервіспром», ПАТ «ПБК «Славутич», ПАТ «Бухмутський Аграрний Союз», ТОВ «Промтехінструмент», ВАТ «Подільський цемент», ПАТ «Консюмерс-Скло-Зоря», ТОВ «Реал Гіпермаркет Україна», ТОВ «Техкард-Сервіс», ПАТ «Отіс», ТОВ «Декорбетон», ТОВ «Аграна Фрут Україна», ТОВ «Догуш Аларко Еда») на підтвердження реалізації товару, придбаного у ТОВ «НВКП Гідро-Альфа»;
- реєстри виданих та отриманих податкових накладних;
- виписки по особовому рахунку позивача;
- картки рахунку № 631;
- документи на підтвердження можливостей для здійснення позивачем спірних господарських операцій (відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2011-2012 роки; договір оренди № 458/10 від 01.09.2010 року з додатковою угодою до нього від 31.03.2013 року № 3, акт прийому-передачі об'єкта оренди від 01.09.2010 року, розрахунок місячної орендної плати; штатний розклад; договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.07.2010 року № 14/07-10; договір про матеріальну відповідальність директора та ОСОБА_24.).
Для підтвердження факту надходження та зберігання придбаного у контрагентів товару на складі позивача, ним надані суду оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 (Замовлення по контрагентам) та оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 (Місце зберігання ТМЦ по контрагентам). Приймання відповідного товару в період з 2005 року по 2011 рік здійснювалось завідуючим складом ОСОБА_24 та ОСОБА_25 в період з 2010 року по 2013 рік.
Під час дослідження та надання оцінки наведеним первинними документам по взаємовідносинам позивача з контрагентами - ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Скап Холдінгс», ТОВ «Домострой», ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Сітал», ТОВ «Прогрес Консалт», ТОВ «НВКП Гідро-Альфа», податковим органом в акті переврки не було зазначено щодо їх невідповідності вимогам чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій.
Як вбачається з матеріалів справи (договори на перевезення вантажів, акти про надання транспортно-експедиційних послуг, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, заявки на транспортно-експедиційне обслуговування, акти здачі-прийняття робіт, надання послуг) позивач у своїй діяльності користувався послугами перевізників, зокрема, ТОВ «Транспортна компанія «САТ», ТОВ «Ін-Тайм», ТОВ «Нова Пошта», ТОВ «Український експрес», ФОП ОСОБА_26, що підтверджує твердження позивача про те, що доставка придбаного у зазначених контрагентів товару здійснювалась за його рахунок через відповідні транспортні компанії. Доказів, які б спростували наведене відповідачем не надано.
Отже, всупереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про фіктивність господарських операцій (правочинів) з контрагентами, тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.
Посилання відповідача на відсутність реального характеру спірних господарських операцій через неспроможність контрагентів їх виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, є лише припущенням. Відповідачем жодним чином не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів, у тому числі, транспортних засобів та інших активів, які повинні були бути у контрагентів для виконання передбачених операцій в тому числі на підставі цивільно-правових угод, а тому такі посилання є необґрунтованими.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи, установчі документи позивача та/або його контрагентів не визнані в судовому порядку недійсними.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальниками, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, покупець не може нести відповідальність, ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Таким чином, фактично були відсутні обставини, наявність яких дало б підстави ставити під сумнів реальність господарських операцій позивача з контрагентами - ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Скап Холдінгс», ТОВ «Домострой», ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Сітал», ТОВ «Прогрес Консалт», ТОВ «НВКП Гідро-Альфа».
Відповідачем, під час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не досліджено та не дано належної оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з відповідними контрагентами, а були лише прийняті до уваги дані інших податкових органів відносно контрагентів, зафіксованих в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів - ПП «Сітал» (акт від 21.06.2012 року № 2012/22-9/21695093), ТОВ «Домострой» (акт від 19.05.2012 року № 289/22-4/32031160), ТОВ «Декос Альянс» (акт від 23.05.2011 року № 1443/22-08/37505731), та в актах про результати документальних позапланових перевірок контрагентів - ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» (акт від 22.08.2011 року № 3016/235/33900234), ТОВ «Прогрес Консалт» (акт від 29.10.2012 року № 913/22-8/38149547), ТОВ «Компанія Бриз Україна» (акт від 26.08.2011 року № 3568/182/33478914), ТОВ «Скап Холдінгс» (акт від 21.02.2011 року № 103/23-10/34715960).
Відповідачем, як під час проведення перевірки позивача, так і під час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не було враховано, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012, у справі № 2-а-12302/11/2070 за позовом ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» до ДПІ у Київському районі м. Харкова про скасування наказу, задоволений адміністративний позов та, крім іншого, визнані неправомірними дії податкового органу щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.05.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.05.2011 (акт № 3016/235/33900234 від 22.08.2011), висновки якої були використані під час перевірки позивача.
Наведене свідчить про покладення відповідачем в основу висновків щодо фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» недостовірних даних.
Крім того, згідно листа ПП «Сітал» від 26.09.2013 року, дії та висновки податкового органу, викладені в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 21.06.2012 року № 2012/22-9/21695093 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сітал» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 30.05.2012 не відповідають дійсності, оскільки від підприємства для проведення звірки ніякі документи не витребовувалися для проведення почеркознавчої експертизи; документація підприємства підписується директором; фінансово-господарська діяльність здійснюється в межах правового поля; підприємство функціонує; господарська документація не скасована, не визнана недійсною, факт фіктивності підприємства у судовому порядку не встановлено.
Згідно листа ТОВ «Прогрес Консалт» № 2/10-13 від 02.10.2013, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2013 по справі № 757/7371/13-к колишнього директора ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності за статтею 205 частиною першою КК України на підставі статті 45 КК України, а кримінальне провадження № 32013110050000101 від 26.03.2013 - закрито. З 04.06.2012 директором ТОВ «Прогрес Консалт» є ОСОБА_21, який контролював господарські операції з позивачем, які реально мали місце у липня 2012 року, тому відсутні підстави для визнання фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Прогрес Консалт» та позивачем фіктивними правочинами. Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Прогрес Консалт» здійснюється в межах правового поля; товариство фактично здійснює господарські операції та належно оформлює первинні документи.
Наведене підтверджується первинною документацією, оформленою по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Прогрес Консалт», що було проігноровано відповідачем під час перевірки позивача, приймаючи до уваги лише інформацію та висновки акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 913/22-8/38149547 від 29.10.2012 про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Прогрес Консалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2012 по 26.09.2012.
Судом першої інстанці вірно зазначено, що формування податковим органом висновків відносно платника податків виходячи з даних актів перевірок та/або актів про неможливість проведення зустрічних звірок його контрагентів є протиправним, оскільки, по-перше, за правилами діючого податкового законодавства, наведена в актах податкових органів інформація підлягає перевірці належними та допустимими доказами - первинними документами; по-друге, акт про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків, за своєю правовою природою, взагалі не може містити будь-яких висновків про порушення платником податків вимог податкового законодавства, оскільки призначений для фіксування обставин, котрі спричинили таку неможливість.
Більше того, посилання відповідача на наявність порушених кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача (їх посадових осіб) та самого позивача (його посадових осіб), в межах яких допитувалися свідки, які повідомили про непричетність до діяльність відповідних підприємств, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, саме вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Натомість відповідачем не надано суду доказів винесення судами обвинувальних вироків відносно позивача (його посадових осіб) та/або його контрагентів (їх посадових осіб), яким було б зафіксовано фіктивність спірних у даній справі взаємовідносин.
Таким чином, на виконання вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, за наслідками яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Окрім наведеного, суд також не залишає поза увагою, що за правилами статті 16, пункту 36.1., пункту 36.5. статті 36, пункту 38.1. статті 38, пункту 44.1. статті 44, пункту 47.1. статті 47, пункту 49.2. статті 49 Кодексу, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.
Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту, витрат та від'ємного значення ПДВ від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товарів/робіт/послуг від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит (у тому числі, формування від'ємного значення ПДВ) та формування витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи
За таких обставин, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень №№ 272207, 0000282207, 0000292207 від 22.01.2013 та, відповідно, про необхідність їх скасування.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача вилучити із Автоматизованої системи «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі Акту від 29.12.2012 року № 1129/22-7/33635654 стосовно позивача та поновити дані, задекларовані ним в податковій звітності з ПДВ за період з 01.05.2010 р. по 30.09.2012 р., суд зазначає наступне.
У відповідності до підпункту 14.1.171. пункту 14.1. статті 14, пункту 63.12. статті 63, статті 74 ПК відомості, внесені податковим органом до баз даних, зокрема, до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.
Згідно положень статей 14, 54, 179 Кодексу, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.
Наведене виключає можливість внесення змін до інформаційних баз даних податкового органу до моменту виникнення у платника податкового обов'язку (зокрема, до часу визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку). Власне ж висновки, викладені контролюючим органом в акті податкової перевірки, не породжують у платника будь-яких обов'язків у сфері оподаткування, а тому не можуть слугувати джерелом формування податкової інформації щодо такого платника.
В той же час, відповідач не заперечує та належними доказами не спростовує факт внесення до Автоматизованої системи «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей з акту перевірки та здійснення коригування задекларованих позивачем показників ПДВ за період з 01.05.2010 по 30.09.2012.
У зв'язку з чим позовна вимога про зобов'язання відповідача вилучити із Автоматизованої системи «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі Акту № 1129/22-7/33635654 від 29.12.2012 року стосовно позивача та поновити дані, задекларовані ним в податковій звітності з ПДВ за період з 01.05.2010 по 30.09.2012 підлягає задоволенню.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 апелянту відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.
Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3785, 10 грн.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2015 - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3785, 10 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 17.11.2015.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
.
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Безименна Н.В.
Аліменко В.О.
Судове рішення № 53536106, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/8088/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: