Постанова № 53535885, 17.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Река А.С.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року справа № 426/4750/15-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

при секретарі

судового засідання Челахова О.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 - особисто

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сватівському

районі Луганської області

на постанову Сватівського районного суду Луганської області

від 21 вересня 2015 року

по адміністративній справі №426/4750/15-а

за позовом ОСОБА_4

до управління Пенсійного фонду України в Сватівському

районі Луганської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити

певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (позивач у справі) 14.08.2015 року звернулась з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (надалі управління, відповідач у справі), з урахуванням уточнень предмету позову викладених у заяві від 03.09.2015р. про визнання дій управління неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії (а. с. 2-9, 50-58).

Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 21 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області задоволено, внаслідок чого:

- визнано неправомірними дії управління щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_5 через неврахування довідок про заробітну плату у зоні відчуження, виданих Сватівською 7 дистанцією колії Донецької залізниці відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796;

- зобов'язано управління прийняти до розрахунку довідки, видані Сватівською 7 дистанцією колії Донецької залізниці від 17 березня 2003 року №81-83, згідно яких заробітна плата ОСОБА_5 в зоні відчуження за липень 1986 року складає 406,94руб. та провести з 18 травня 2015 року на підставі зазначених довідок, що знаходяться у пенсійній справі, розрахунок пенсії по втраті годувальника згідно Закону України №796 та постанови КМУ №1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.81-87).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з правомірності заявлених позовних

вимог позивача.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову (а. с. 91-94).

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на перелік помилок, які зроблені у довідках про заробітну плату ОСОБА_5 у зоні відчуження, а саме, невірний розрахунок за роботу у робочі та вихідні дні, оплату праці проведено із застосуванням показників кратності по підвищенню на 100% тарифних ставок, тобто тарифну ставку подвоєно, що суперечить порядку оплати праці військовозобов'язаних запасу, призваних на військові збори у 1986-1990 роках, які працювали у відповідних зонах небезпеки та відсутність підстав для преміювання по заробітній платі у зоні відчуження.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, яке задоволено судом.

Позивач у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дружиною ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Смерть останнього пов'язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком №1481 від 27 березня 2015 року та довідкою Луганської обласної державної адміністрації №1 від 29 квітня 2015 року, яка видана безстроково (а.с. 16, 23).

Згідно довідки виконавчого комітету Сватівської міської ради народних депутатів Луганської області № 2770 від 16 липня 2015 року позивач на момент смерті чоловіка - ОСОБА_5 мешкала разом з ним та перебувала на його утриманні (а.с. 27).

Позивач 18 травня 2015 року звернулась до відповідача із заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника, який помер внаслідок ліквідації наслідків ЧАЕС (а.с. 68).

Згідно розпорядження №145758 від 22 травня 2015 року позивачу нарахована пенсія по втраті годувальника та призначена її виплата у розмірі 1271,66грн.

Листом відповідача від 8 липня 2015 року №2811/02-01-15 позивача повідомлено про те, що її пенсія по втраті годувальника залишиться обчисленою у мінімальному розмірі відповідно до умов та порядку призначення мінімальних розмірів пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженими постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1210, а підстав для врахування довідки про заробітну плату ОСОБА_5 для призначення їй пенсії відсутні (а.с.10).

Спірним питанням по даній справі є правомірність нарахування до виплати позивачу пенсії по втраті годувальника, яка обчислена у мінімальному розмірі, без урахування довідок про заробітну плату ОСОБА_5 у зоні відчуження, виданих Сватівською 7 дистанцією колії Донецької залізниці.

Оцінюючі спірні правовідносини колегія суддів виходить з того, що нормами частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон України №1058) передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по 3 групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Непрацездатними членами сім'ї, відповідно до частини 2 статті 36 цього Закону, вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 2001 року №796 (надалі Закон України №796) та п. 1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1210 (надалі Порядок №1210) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, i пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина iз заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у pозміpi відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

З аналізу даної норми вбачається, що позивачу право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника належить, як окремому суб'єкту даних правовідносин і не залежить від того, яку пенсію отримував її покійний чоловік.

Крім того, частиною 4 статті 54 Закону України №796 пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам cім'і померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у poзмipi на одного непрацездатного члена cім'i - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Статтею 15 Закону України №796 встановлено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що чоловік позивача був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримував пенсію за віком, як інвалід другої групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується постановою Сватівського районного суду Луганської області від 3 листопада 2006 року (а.с.59-60).

Зі змісту спірних довідок №81-83 від 17 березня 2003 року виданих Сватівською 7 дистанцією колії Донецької залізниці, які знаходяться в матеріалах справи вбачається, що розрахунок заробітної плати проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року №207-7 та постанови Ради Міністрів УРСР від 5 червня 1986 року № 665-195.

Актом зустрічної перевірки від серпня 2007 року підтверджено, що донарахування заробітної плати інваліду ЧАЕС ОСОБА_5 є правомірним (а.с. 73-74).

Актом зустрічної перевірки від 24 березня 2012 року складеного начальником дистанції колії см.Сватове, головним спеціалістом відділу з призначення пенсії УПФУ та головним бухгалтером, якою проведена перевірка первинних документів встановлено, що спірні довідки видані вірно, що є підтвердженням правомірності виплати заробітної плати ОСОБА_5 у період його роботи в зоні відчуження та його право, яке ним було реалізовано на отримання пенсії з урахуванням цих довідок, що підтверджується розпорядженням №141558 від 18 червня 2003 року (а.с.72,75-76).

Крім того, правомірність довідок підтверджується рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 11 березня 2004 року, яким з Донецької залізниці на користь ОСОБА_5 стягнута заборгованість по заробітній платі за час роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка була недоплачена керівництвом Сватівської 7 дистанцією колії (а.с.35).

Таким чином, пенсія померлому ОСОБА_5 на утриманні якого перебувала позивач призначалася з урахуванням зазначених довідок, які управлінням були визнані належними та не містили помилок.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем на виконання вимог частини 2 статті 71 КАС України не надано суду жодних доказів, що дані, які містяться в спірних довідках №81-83 від 17 березня 2003 року про заробіток позивача, видані Сватівською 7 дистанцією колії Донецької залізниці, містять неправдиві або недостовірні дані або дані про їх скасування, а вимоги позивача щодо переведення та призначення їй пенсії по втраті годувальника з урахуванням спірних довідок є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, спір по суті вирішено правильно.

В той же час, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції задоволені позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірними дії управління щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_5 через неврахування довідок, але як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 пенсія під час виплати не зменшувалася, а зменшився розмір пенсії позивача, коли їй нарахували з 18 травня 2015 року пенсію по втраті годувальника без урахування зазначених спірних довідок.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог з метою захисту прав та інтересів позивача та в даному випадку визнавати неправомірними дії управління щодо зменшення розміру пенсії позивача через неврахування спірних довідок.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що є наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 24, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 21 вересня 2015 року у адміністративній справі №426/4750/15-а - задовольнити частково.

Постанову Сватівського районного суду Луганської області від 21 вересня 2015 року у адміністративній справі №426/4750/15-а - змінити.

В другому абзаці резолютивної частини постанови Сватівського районного суду Луганської області від 21 вересня 2015 року по справі №426/4750/15-а замість «ОСОБА_5» вказати «ОСОБА_4».

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова ухвалена та підписана 17 листопада 2015 року.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 листопада 2015 року. Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 17 листопада 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А.Василенко

А.В.Гайдар