Ухвала суду № 53535762, 10.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2015 рокусправа № 804/7635/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 р. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за участю третьої особи: Головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровської області Чернової Людмили Володимирівни та Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду України надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровської області Чернової Людмили Володимирівни та Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні в якому просили скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 09.04.2015 року в межах виконавчого провадження ВП№ 47059694.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровської області Черновою Людмилою Володимирівною 09.04.2015 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП№ 47059694.

Позивач не погодився з вказаною постановою, оскільки вона винесена с порушенням вимог ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме в оскаржуваній постанові не зазначено повне найменування (юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) , ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), а також строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 25 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У відповідності до статті 26 Закону №606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Відповідно до статті 18 Закону №606 у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Що стосується відсутності в оскаржуваній постанові обов'язкових реквізитів, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, дата набрання законної (юридичної) сили рішенням.

Разом з тим, зазначені недоліки не є беззаперечною обставиною для скасування оскаржуваної постанови, оскільки можуть бути усунуті органом який видав виконавчі документи з такими недоліками.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що, оскаржувана постанова відповідає формі, затвердженій в Інструкції про проведення виконавчих дій.

Крім того, позивачем не спростовано наявність основної суми боргу в розмірі 1190618,00 грн. в межах виконавчого провадження ВП№ 47059694.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук