Ухвала суду № 53535702, 16.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2015 рокусправа № 808/2865/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Гімона М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 р. в справі № 808/2865/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя до Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк» (далі - ТДВ «Автопарк») про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, мотивуючи вимоги тим, що відповідач повинен відшкодувати до 25-го числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував нормами п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663. Вказав, що загальна сума боргу підприємства по сплаченим пенсіям, призначеним на пільгових умовах за Списком № 2, за період з березень-травень 2015 р. становить 32552,58 грн., які просив стягнути на користь Пенсійного фонду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 р. позовні вимоги задоволені.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в який він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, відповідач вказує, що позивачем не доведено обов'язковості фінансування за рахунок кошів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, а судом не надана цьому правової оцінки. Зазначає про неврахування судом абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) щодо того, що обов'язок з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає лише щодо пенсій, які призначені за Списком № 1, а також факту невідповідності п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, пункту 2 Прикінцевих положень закону № 1058.

Також, на думку апелянта, суд залишив поза увагою, що на момент прийняття Закону № 1058 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка передбачала відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, не діяла, відповідно, з цього часу відсутній порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим законом. З посиланням на приписи Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» апелянт вважає, що органи Пенсійного фонду мали повноваження тільки з контролю за своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте не мали повноважень щодо стягнення заборгованості з цих платежів.

Вказує, що позивачем не надано належних доказів нарахування та сплати витрат на виплату і доставку пенсій, оскільки розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є доказом фактичного понесення позивачем витрат.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Питання стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Відповідач ТДВ «Автопарк» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в ТДВ «Автопарк» працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і яким призначені пенсії на пільгових умовах за Списком № 2: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок, виданих відповідачем.

Відповідачем не відшкодуються УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з березня по травень 2015 р. включно, сума витрат за цей період становить 32552,58 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Законом України від 31.05.2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень вищевказаного Закону.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно з п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, органом Пенсійного фонду України були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які направлені управлінням відповідачу.

Пунктом 6.4 та 6.5 вищезазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Як вказувалось раніше та вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідач мав сплатити за березень-травень 2015 р. суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 32552,58,21 грн. Разом з тим, вказана сума не сплачена, у зв'язку з чим наявна заборгованість відповідача перед позивачем у зазначеному розмірі.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про неврахування судом першої інстанції невідповідності п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, пункту 2 Прикінцевих положень закону № 1058, виходячи з вищевикладених обставин.

При цьому судом апеляційної інстанції враховується правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 31.01.2011 р., яка полягає у тому, що порядок відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не змінився у зв'язку з набранням 1 січня 2004 року Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинності, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин.

Доводи апелянта про неврахування судом, що органи Пенсійного фонду мали повноваження тільки з контролю за своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте не мали повноважень щодо стягнення заборгованості з цих платежів, не відповідають діючому законодавству, а посилання на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним через втрату чинності цим Законом.

Доводи апелянта стосовно відсутності доказів понесення позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи не засновані на вимогах законодавства. Заперечень стосовно конкретних працівників підприємства відповідачем не надані.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 р. в справі № 808/2865/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 р. в справі № 808/2865/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя до Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: М.М.Гімон