Постанова № 53535335, 12.11.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року справа № 823/5114/15

11 год. 01 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - за договором про надання правової допомоги, представника відповідача Зубенка С.М. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Уманської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

15.10.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Уманської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (далі - ППР) форми «Р» від 24.06.2014 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 96527 грн. 23 коп. (77085 грн. 78 коп. - основний платіж та 19441 грн. 45 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб як додаткове благо. Додатковим благом є кошти, що повинні бути виплачені платнику податку податковим агентом. Оскільки списана (прощена) заборгованість за процентами, пеня (штраф) з огляду на повернення кредиту не є доходом позивача, то обов'язок щодо подання податкової декларації про майновий стан та доходи громадян за 2012 рік до контролюючого органу у позивача відсутній. Враховуючи, що позивач не отримував додаткового доходу, не визначає розмір заборгованості щодо умовно нарахованих процентів (комісії) за кредитним договором (кредитор мав право без отримання згоди позичальника коригувати процентну (змінювати) ставку), а зобов'язання кредитора за договором є відкличними, то прийняте ППР від 24.06.2014 №0001021701 є протиправним та належить до скасування.

На підтвердження обґрунтувань позовних вимог позивачем надано копії: кредитного договору від 30.07.2008 №354411/1478/0067-8 (а.с.8-12); паспорту (а.с.14); листа від 17.09.2012 (а.с.13); акту від 15.05.2014 №909/23-05-17-01/НОМЕР_2 (а.с.16-19); корінця податкової вимоги від 24.06.2014 №0001021701 (а.с.15); листа 26.08.2014 №9821/23-05-17-113 (а.с.20); заяви від 26.08.2014 (а.с.21); заяви від 22.07.2015 (а.с.22).

Представник відповідача позов не визнав, 28.10.2015 подав до суду письмові заперечення. У обґрунтування заперечень представником відповідача зазначено, що оскільки зобов'язання позивача перед кредитором припинилося, то у позивача з моменту припинення такого зобов'язання за відсутності обов'язку повернути борг за кредитом, залишається у власності позичальника сума несплачених боргових коштів за процентами, пенею, штрафом, що анульовано кредитором. Доходом є збільшення вигод позивача, у т.ч. у вигляді зменшення зобов'язань, що призводять до зростання капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) позичальника. Враховуючи зазначене, сума прощеного боргу є доходом. Оскільки позивачем у 2012 році було отримано такий дохід, позивач був зобов'язаний відобразити його у декларації про майновий стан і доходи та самостійно сплатити податок із суми анульованого (прощеного) боргу. За результатами документальної, позапланової невиїзної перевірки щодо достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_2, за період з 01.01.2012 до 31.12.2012, встановлено, що платник податку не подав декларацію про майновий стан за 2012 рік при терміні подачі до 30.04.2013, не визначив суми податкових зобов'язань, у результаті чого контролюючим органом визначено суму грошових зобов'язань. На підставі акту від 15.05.2014 прийнято ППР від 24.06.2014 №0001021701 про визначення зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у сумі 77085 грн. 78 коп. - за основним платежем та 19441 грн. 45 коп. - за штрафними санкціями. На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заперечень представником відповідача надано у копіях: лист від 06.05.2014 №04-2-0/938; лист ДФС від 07.09.2015; лист від 24.01.2014 №609/23-05-17-117; розрахунок штрафних санкцій.

Третя особа свого представника у судове засідання не направила, про причини неявки представника суду не повідомила, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позицію сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755). Відповідно до ст. 15 Кодексу №2755 платниками податків визнаються фізичні особи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із ст. 75 Кодексу №2755 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Кодексу №2755 якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу №2755 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Кодексу №2755 результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, що підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Згідно з п. 86.4 ст. 86 Кодексу №2755 заперечення до акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені п. 86.7 цієї статті. ППР приймається у порядку і строки, передбачені п. 86.8 цієї статті. Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Кодексу №2755 визначено порядок розгляду заперечень платника податків. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Згідно з п. 86.8 ст. 86 Кодексу №2755 ППР приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Згідно із п. 58.3 ст. 58 Кодексу №2755 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Статтею 7 Кодексу №2755 встановлено загальні засади встановлення податків і зборів. Відповідно до п. 7.1 ст. 7 під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу №2755 об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Положеннями ст. 164 Кодексу №2755 визначено базу оподаткування. Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Кодексу №2755 базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, що належить оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу №2755 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) до складу загального річного оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу №2755 (у редакції станом на час розгляду справи) до складу загального річного оподатковуваного доходу включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Тобто законодавцем уточнено редакцію абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу №2755 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, додатковим благом є кошти, що повинні бути виплачені податковим агентом (у даному випадку - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») платнику податку - позичальнику як основна фактична сума кредиту і не повернена позивачем (залишена у його розпорядженні як додаткове благо). Судом встановлено, що 30.07.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №354411/1478/0067-8 (а.с.8-12). За умовами зазначеного договору кредитор надав ОСОБА_3 кредит у сумі 25000 доларів США на строк до 30.07.2018. Третьою особою 17.09.2012 ОСОБА_3 листом було повідомлено про анулювання (прощення) заборгованості за нарахованою пенею у сумі 454 708 грн. 10 коп. згідно кредитного договору 30.07.2008 №354411/1478/0067-8 (а.с.13).

Згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (надалі - Кодекс №435) пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Кодексу №435).

Відповідно до пп. 14.1.47. п. 14.1. ст. 14 Кодексу №2755 додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно із пп. 14.1.54., пп. 14.1.56. п. 14.1. ст. 14 Кодексу №2755 дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами, у т. ч., але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, сплачених резидентами України.

Документальною позаплановою перевіркою щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 до 31.12.2012 встановлено порушення: п. 49.1 ст. 49 Кодексу №2755, а саме - позивачем не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік при терміні подачі 30.04.2013; абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу №2755, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік у сумі 77085 грн. 78 коп. Результати перевірки оформлено актом від 15.05.2014 №909/23-05-17-01/НОМЕР_2 (а.с.16-19). На підставі зазначеного акту прийнято ППР від 24.06.2014 №0001021701 про визначення зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у сумі 77085 грн. 78 коп. - за основним платежем та 19441 грн. 45 коп. - за штрафними санкціями. Зазначене ППР було надіслано ОСОБА_3 на адресу АДРЕСА_1.

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу №2755 передбачено, що платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Згідно пп. 164.1.1., пп. 164.1.2., пп. 164.1.3. п. 164.1., пп. 164.2.9. п. 164.2. ст. 164 Кодексу №2755, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу №2755 сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором (банком) у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, з ознакою доходу « 126».

Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 та п. 179.7 ст. 179 Кодексу №2755 платник податку, боржник зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку (за податковою адресою). Згідно із п. 179.1 ст. 179 Кодексу №2755 платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Судом, згідно повідомлення від 17.09.2012 встановлено, що позивачеві було прощено (анульовано) заборгованість за нарахованою пенею у сумі 454708 грн. 10 коп., що не є доходом, одержаним як додаткове благо у розумінні пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755, і як наслідок остання не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а тому у позивача був відсутній обов'язок подання декларації про майновий стан і доходи. Таким чином, не основна сума боргу (за умови повернення кредиту) платника, анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора до закінчення строку позовної давності (в т. ч. списана за рахунок коштів сформованого банком резерву) не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заперечуючи проти позову за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття спірного ППР.

З огляду на викладене, на підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини адміністративної справи, застосувавши норми законодавства, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Уманської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області від 24.06.2014 № НОМЕР_1.

Стягнути з Уманської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39625054) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачений судовий збір в розмірі 996 (дев'ятсот дев'яносто шість) грн 00 коп. відповідно до квитанції № 131 від 13.10.2015.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текст постанови виготовлений 17 листопада 2015 року.