Постанова № 53535005, 09.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 р. № 820/8480/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - Алдошина О.С.,

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Тех" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кормо-Тех" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000662206 від 09.04.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, яке прийняте на підставі акту перевірки Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 639/20-33-22-004-07/38384407 від 23.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 639/20-33-22-004-07/38384407 від 23.03.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача контролюючий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законним. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кормо-тех", ідентифікаційний код юридичної особи 38384407, зареєстровано як юридична особа 29.10.2012, зареєстровано як платник податку на додану вартість 01.01.2013.

Фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Кормо-Тех" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Айкон-АМД", їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2014 року та їх подальшої реалізації та використання у господарській діяльності підприємства.

Результати перевірки оформлені актом № 639/20-33-22-004-07/38384407 від 23.03.2015, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій ТОВ "Кормо-Тех" з ТОВ "Айкон-АМД" за період червень 2014 року, в зв'язку з чим донараховано податку на додану вартість у розмірі 313780,07 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, листом за вих. № 3003-1 від 30.03.2015 позивач звернувся до Західної ОДПІ із запереченнями на акт перевірки № 639/20-33-22-004-07/38384407 від 23.03.2015.

За результатами розгляду заперечення, листом за вих. № 1896/10/20-33-22-04-07 від 06.04.2014 Західна ОДПІ повідомила позивача, що порушення, виявлені в ході перевірки залишаються без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків акту перевірки № 639/20-33-22-004-07/38384407 від 23.03.2015, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0000662206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 470670,00 грн., з яких: основний платіж - 313780 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 156890 грн.

Листом від 21.04.2015 за вих. № 2104/1/15 позивач звернувся до ГУ Міндоходів у Харківській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0000662206.

Рішенням про результати розгляду скарги від 17.06.2015 за вих. № 1634/10/20-40-10-04-14 ГУ Міндоходів у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0000662206 залишено без змін, а скарга ТОВ "Кормо-Тех" - без задоволення.

Листом від 26.06.2015 за вих. № 2606-1/15 позивач звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0000662206 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 10.08.2015 за вих. № 1682/6/99-99-10-01-01-25 Державна фіскальна служба України податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0000662206 та рішення за результатами розгляду первинної скарги залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд зазначає насутпне.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "Кормо-Тех" (Замовник) та ТОВ "Айкон-АМД" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 300414 від 30.04.2014.

Відповідно до пункту 1 зазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: навантаження-розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево, вул. Промислова, 21, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Вартість навантаження-розвантажувальних послуг встановлюється виходячи з базової ставки оплати таких робіт, з урахуванням коефіцієнта складності виконання певних робіт. Зазначення цього коефіцієнту наведено в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Факт виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: додатком № 1 до договору (облікові коефіцієнти навантаження-розвантаження вантажів); податковою накладною від 30.05.2014 № 53023 на загальну суму з ПДВ 1882680,41, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.05.2014 № 30/05 та додатком № 1 до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2014 року (розрахунок вартості навантаження-розвантажувальних послуг за травень 2014 року).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1551 від 02.07.2014, № 1636 від 16.09.2014, № 1637 від 16.09.2014 на суму 500000 грн., та платіжним дорученням № 1638 від 16.09.2014 на суму 382680,41 грн.

Щодо посилань відповідача на відсутність документів, які підтверджують використання позивачем зазначених послуг, суд зазначає, що отримані від ТОВ "Айкон-АМД" послуги використані позивачем з метою виконання договорів поставок та договорів купівлі-продажу товарів, виконання яких підтверджено наданими позивачем документами первинного та бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини між ТОВ "Кормо-Тех" та ТОВ "Айкон-АМД" оформлені належним чином, та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, контролюючим органом не встановлено.

Суд не приймає посилання відповідача на акт ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.08.2014 № 2245/26-55-22-01/38936248 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Айкон-АМД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року" з огляду на наступне.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статтею 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів відкриття кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно спірного податкового повідомлення-рішення не виконано, доказів відсутності факту реального вчинення ТОВ "Кормо-Тех" господарських відносин з ТОВ "Айкон-АМД" не надано.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Тех" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0000662206, винесене Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Тех" (61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, буд. 13/15, кв. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 38384407) сплачену суму судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.В. Мельников

Повний тест постанови виготовлено 16 листопада 2015 року.