Постанова № 53534622, 18.05.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2010 р. Справа № 2a-3473/09/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Лавринович Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Державної податкової інспекції в Богородчанському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

29.12.2009 року Державна податкова інспекція в Богородчанському районі звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у звязку з несплатою орендної плати за землю, штрафних санкцій та пені.

В судовому засіданні представник відповідача подав письмове клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з розглядом на засіданні сесії Богородчанської селищної ради питання про тимчасове припинення сплати за оренду земельної ділянки. Оскільки вищевказане питання не має значення для спірних правовідносин, суд на місці ухвалив, що підстав для зупинення провадження у справі передбачених ст.156 КАС України немає, тому у задоволенні клопотання відмовив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що підставою для звернення з позовом у справі є несплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»податкового зобовязання.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнав. Суду пояснив, що із 2002 року згідно договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»орендує земельну ділянку для обслуговування заводу по виробництву будівельно-оздоблювальних матеріалів. У квітні 2009 року для викупу даної ділянки було виготовлено проектний відвід, згідно якого її площа становить 1,1759 га. Однак при укладенні договору оренди землі працівниками селищної ради, на думку відповідача, протиправно було завищено її розміри, так як в договорі оренди площа ділянки вказана 18 631 кв. м. Вважає, оскільки саме з вини органу місцевого самоврядування протягом декількох років підприємство надміру сплачувало орендну плату за земельну ділянку, то фактично податкове зобовязання у відповідача відсутнє. Просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України Про систему оподаткування визначені види податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України. Згідно п.3 ч.1 ст.9 даного Закону платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію відповідач 29.03.2002 року зареєстрований Богородчанською районною державною адміністрацією як субєкт підприємницької діяльності.

У відповідності до ст. 2 ЗУ «Про плату за землю»передбачено, що використання землі в Україні є платними. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. При цьому згідно ч.1 ст.4 Закону розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Судом встановлено, що згідно договору від 26.12.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»для використання в господарській діяльності передана в оренду земельна ділянка площею 18 631 м. кв., яка розташована по вул. Гірника, 21 в смт. Богородчани. Відповідно до вищевказаного договору щорічна орендна плата за землю визначена в сумі 31 486,44 грн. ОСОБА_3 обставини підтверджуються як поясненнями представників сторін, так і оглянутими та дослідженими в судовому засіданні вищезгаданим договором оренди, поданими 29.01.2009 року відповідачем до ДПІ в Богородчанському районі відомостями із договору оренди землі, актом прийому-передачі земельної ділянки та розрахунком розміру орендної плати, який особисто підписав керівник ТзОВ «Капрол Україна»ОСОБА_3 без жодних зауважень.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 14 ЗУ «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Положенням п.5.1 ст.5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно подані податкові декларації орендної плати за землю за 2009 рік. Таким чином відповідач шляхом подання даної декларації самостійно визначив та узгодив податкове зобовязання в розмірі 23 430,14 грн.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про плату за землю»податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Однак в порушення вищезазначених норм Товариством з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»заборгованість по орендній платі за землю та інших платежах в сумі 23 514,83 грн. не сплачено, що підтверджується наступним.

Так судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведені перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»з питань своєчасності сплати податкових зобовязань до бюджету з орендної сплати за землю, за результатами яких складено акти за №545/18/31979454 від 10.08.2009 року та за №876/18/31979454 від 14.10.2009 року. При проведені перевірок контролюючим органом виявлено факти неналежної сплати відповідачем орендної плати за землю.

На підставі даних актів відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями за №0002141501/0 від 10.08.2009 року та за № 0003201501/0 від 13.10.2009 року застосовано штрафні санкції в загальній сумі 1 746,04 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний звязок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону платник податків, у разі коли не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Рішення про застосування штрафних санкцій за №0002141501/0 від 10.08.2009 року отримано відповідачем 20.08.2009 року, про що свідчить особистий підпис директора платника з зазначенням дати на корінці податкового повідомлення рішення.

Судом встановлено, що відповідний акт та податкове повідомлення-рішення за № 0003201501/0 від 13.10.2009 року направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак не було вручено його представнику з причин, незалежних від волі ДПІ в Богородчанському районі.

У відповідності з пп.4.9 п.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення, то працівник структурного підрозділу або відповідальна особа у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. У той самий день структурний підрозділ, або відповідальна особа, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень). При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Податкове повідомлення-рішення за № 0003201501/0 від 13.10.2009 року, відповідно до акту №01/10/18 було розміщено на дошці податкових повідомлень 16.11.2009 року.

Доказів оскарження вищевказаних повідомлень-рішень суду не подано. Таким чином податкові зобовязання відповідача, визначені згідно вищезазначених податкових-повідомлень рішень, вважаються узгодженими.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1. п.5.4.ст.5 ЗУ «Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

На виконання вимог ст. 6 вищевказаного Закону відповідачу було вручено першу та другу податкову вимоги. Другу податкову вимогу форми «Ю 2»представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»отримав 26.01.2009 року, про що свідчить особистий підпис директора підприємства з зазначенням дати на корінці вимоги. Однак, в порушення приписів ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»вимог податкових органів щодо погашення податкового боргу відповідач не виконав. Тому у відповідності до ст.16 ЗУ «Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Товариству було нараховано пеню в розмірі 84,69 грн.

Таким чином, на переконання суду податкова заборгованість в сумі 23 514,83 грн., яка є предметом судового розгляду, є підставною.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що у звязку з завищенням селищною радою розміру орендованої земельної ділянки станом на квітень 2009 року у платника податку є передплата у розмірі 56 000 грн. з орендної плати за землю з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. При цьому чинним законодавством не передбачено можливості зменшення орендної плати у випадку, коли орендар користується тільки частиною земельної ділянки чи коли в натурі земельна ділянка помилково відведена у розмірі, меншому ніж передбачено договором оренди.

Згідно ст.19 цього Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Судом встановлено, що договором оренди земельної ділянки від 26.12.2008 року, який підписаний представником Богородчанської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна», останньому передано в оренду ділянку загальною площею 18 631 кв. м. та встановлено орендну плату в розмірі 2 577,29 грн.

У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обовязковим до виконання сторонами. Відповідно і за невиконання або неналежне виконання договору сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що згідно акту прийому передачі земельної ділянки від 26.12.2008 року, який є додатком до договору оренди земельної ділянки орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»прийняло в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 18 631 кв. м.

Виходячи з вищевикладеного, суд погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості, який підтверджується матеріалами справи. Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості в судовому засіданні не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Відповідно до п.3.1.1 п.3.1 ст.3 ЗУ «Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення коштів підставними, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.67 Конституції України ст.ст.2, 4, 13-17 ЗУ «Про плату за землю», пп.5.3.1 п.5.3, п.5.1 ст.5, пп.17.1.7, п.17.1, п.17.3 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрол - Україна»в дохід бюджету 23 514 (двадцять три тисячі пятсот чотирнадцять) грн. 83коп. заборгованості.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі заяви про її апеляційне оскарження, після чого протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя:Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 25.05.2010 року.