Рішення № 53533738, 10.11.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 листопада 2015 року Справа № 913/722/15

Провадження №33/913/722/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Антрацит, Луганської області

про стягнення 190381 грн 17 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Бочаров Д.М., провідний юрисконсульт філії "Харківське головне регіональне управління "Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" за довіреністю № 8416-К-О від 04.11.2014;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором банківського обслуговування б/н від 01.03.2011 в розмірі 190381 грн 17 коп., яка складається з наступного:

- 120000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом;

- 34056 грн 25 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 26.12.2014 по 06.08.2015.

- 28764 грн 92 коп. - пеня, нарахована за несвоєчасне виконання зобов'язань за періоди з 03.04.2012 по 12.04.2012, з 03.04.2014 по 05.05.2014, з 07.01.2015 по 06.08.2015;

- 7560 грн 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.02.2015 по 06.08.2015.

Представником позивача 07.10.2015 подані письмові пояснення щодо нормативного обґрунтування заявлених позовних вимог, докази надання грошових коштів, а також копію заяви на відкриття поточного рахунку від 01.03.2011 з підписом відповідача, детальну виписку по рахунку відповідача, а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг, в редакції, що діяла на момент підписання відповідачем заяви, якими зокрема, були встановлені інші відсоткові ставки за користування кредитними коштами.

Згідно з п. 3.18.4.1.2, п. 3.18.4.1.3. Умов та правил надання банківських послуг, в редакції, що діяла на час підписання відповідачем заяви, відсоткова ставка за простроченим кредитом складала 24% та 48%, натомість з 01.07.2014 в зв'язку із внесенням змін, згідно з п. 3.2.1.4.1.2 Умов та правил надання банківських послуг - 56% річних.

Крім того, представником позивача 09.11.2015 також подані письмові пояснення щодо неможливості виконання вимог ухвали суду в частині надання оригіналу оформленої відповідачем заяви 01.03.2011 в зв'язку із перебуванням документації, кредитних справ в архіві Луганській філії ПАТ КБ «Приватбанк», що знаходиться в м.Луганськ, яке на сьогоднішній день входить до території проведення антитерористичної операції. Представником позивача додано зразок заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбиткою печатки, форма та зміст якої був чинним на час оформлення відповідачем відповідної заяви в 2011 році, також надані копії меморіальних ордерів на підтвердження виділення грошових коштів в межах встановлених банком лімітів.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.09.2015 місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно інформації, розміщеній на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 №875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень, зокрема до м. Антрацит.

За таких обставин, у відповідності до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України в інформаційних листах від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», від 12.09.2014 №01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (із відповідними змінами), з метою належного інформування відповідача як учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, судом розміщувались оголошення про час і місце судових засідань на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет, про що свідчать роздруковані сторінки із сайту.

Також з метою повідомлення відповідача про час та місце проведення судових засідань суд додатково намагався здійснити повідомлення шляхом надання телефонограм за вказаним номером телефону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки. Проте передати телефонограми не вдалося через відсутність зв'язку з абонентом.

Таким чином, судом вжито всі необхідні заходи для належного повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14).

Однак, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судових засіданнях, не надав суду відзив на позовну заяву. Неприбуття представника у судові засідання та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.10.2015 за клопотанням представника позивача розгляд справи продовжено у відповідності до ст.69 Господарського процесуального кодексу України на п'ятнадцять днів, до 17.11.2015 включно.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) 01.03.2011 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки.

В заяві зазначено, що підписавши її, відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою та картками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (позивач у справі), що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Відповідно до Договору банківського обслуговування б/н від 01.03.2011 відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26001053771221.

У заяві відповідача про відкриття поточного рахунку від 01.03.2011 є застереження, в якому зазначено, що в разі відсутності або недостачі коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт.

Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua.

Як зазначено у п. 1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, (далі - Інструкція) умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції, порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов та Правил.

Пункт 3.2.1.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.5 Умов та Правил, кредитним лімітом є сума грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України.

Згідно п. 3.2.1.1.6 Умов та Правил, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, визначених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту здійснюється банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Так, відповідачу на поточний рахунок 26001053771221 відповідно до договору про банківське обслуговування від 01.03.2011 позивачем було надано з 01.03.2011 кредитний ліміт у розмірі 50000,00 грн., з 04.02.2013 - 100000,00 грн., з 04.03.2013 - 200000,00 грн., з 23.09.2013 - 383000,00 грн., з 01.03.2014 - 383000 грн., з 02.03.2014 - 60521,95 грн., з 04.03.2014 - 202000 грн., з 20.06.2014 - 0,00 грн., з 23.06.2014 - 120000 грн.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов та Правил, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна відсоткова ставка).

Пунктом 3.2.1.4.1.1 Умов та Правил встановлено порядок розрахунку відсотків, а саме: за період використання кредиту з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25 числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.2.1.4.1.2 Умов та Правил, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно з п. 3.2.1.4.1.4 Умов та Правил, під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Пунктом 3.2.1.4.9 Умов та Правил встановлено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню кредитове сальдо на поточному рахунку відповідача не було зафіксовано, а тому відповідно з п.3.2.1.4.1.3 Умов та Правил з 16.04.2015 кредит вважається простроченим. Заборгованість за кредитом складає 120000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 120000 грн 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 26.12.2014 по 06.08.2015 у сумі 34056 грн 25 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за періоди з 03.04.2012 по 12.04.2012, з 03.04.2014 по 05.05.2014, з 07.01.2015 по 06.08.2015 у сумі 28764 грн 92 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.02.2015 по 06.08.2015 у сумі 7560 грн 00 коп. за договором банківського обслуговування б/н від 01.03.2011.

В порушення умов договору відповідачем не виконувалися взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, оплат під час розгляду справи не здійснив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Частиною 1 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч.2 вказаної статті, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст.1056 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору банківського обслуговування, позивачем зобов'язання за Договором були виконані шляхом надання кредитних коштів, що підтверджується наданими суду виписками по рахунку та меморіальними ордерами.

Рух коштів підтверджується випискою по поточному рахунку №26001053771221.

При знятті у банкоматах готівки за рахунок кредитного ліміту з Клієнта утримується комісія у розмірі 3%.

Обгрунтування утриманої комісії у розмірі 3% за перерахування грошових коштів з поточного рахунку за рахунок кредитного ліміту на будь-який інший рахунок або пластикову картку визначено в п.3.2.1.1.17 Умов та Правил.

Згідно з п.3.2.1.1.17 при перерахунку Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які інші рахунки або пластикові картки, держателем яких є власник поточного рахунку, з суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань утримується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає Банку списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягає сплаті Банку, зі свого поточного рахунку.

За твердженнями позивача, 24.11.2014 відповідач за рахунок кредитного ліміту зі свого поточного рахунку 26001053771221 здійснив операції, що призвели до виникнення на його поточному рахунку дебетового сальдо (виникає в разі перевищення величини списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта над величиною надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня).

Таким чином, станом на 06.08.2015, починаючи з 16.04.2015 відповідач має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 120000 грн 00 коп.

Зважаючи на викладені приписи чинного законодавства, умови Договору та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 120000 грн 00 коп.

Крім того, суд визнає правомірно заявленою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 26.12.2014 по 06.08.2015 у сумі 34056 грн 25 коп., враховуючи наступне.

Під час розгляду спору господарським судом встановлено, що згідно Умов та правил надання банківських послуг, в редакції, що діяла на час підписання відповідачем заяви, відсоткова ставка за простроченим кредитом складала 24% та 48%, натомість з 01.07.2014 в зв'язку із внесенням змін, згідно з п. 3.2.1.4.1.2 Умов та правил надання банківських послуг відсоткова ставка була змінена на 36% та 56% річних.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п.1.1.2.1.6. Умов та правил у разі незгоди зі змінами правил та/або тарифів Банку Клієнт має звернутися до Банку для розірвання цього договору та погасити заборгованість перед Банком

Позивач в своїх письмових поясненнях підтвердив, що відповідач із відповідними вимогами до Банку не звертався, про свою незгоду не повідомляв. За таких обставин відповідач вважається таким, що погодився із зміною процентної ставки.

Процентна ставка за спірним кредитним договором є змінюваною, відповідно до Умов та правил, і відповідачем надано згоду на її зміну.

У відповідності до п.1.1.6.4. Умов та правил, зміни, внесені в Умови та правила діють з моменту їх публікації на сайті, але не пізніше підтвердження змін діями Клієнта щодо використання послуг банку.

Відповідач у спірний період користувався послугами банку, а отже його слід вважати за будь-яких умов таким, що прийняв внесені зміни до Умов та правил надання банківських послуг.

Крім того, у заявці про відкриття банківського рахунку, зазначено, що Умови та Правила розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Позивачем також заявлено до стягнення заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 7560 грн 00 коп. за період з 01.02.2015 по 06.08.2015, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов та Правил, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 першого числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 7650 грн. 00 коп.

З приводу заявленої позивачем вимоги про стягнення пені в сумі 28764 грн 92 коп. за періоди нарахування з 03.04.2012 по 12.04.2012, з 03.04.2014 по 05.05.2014, з 07.01.2015 по 06.08.2015, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов та Правил, при порушені клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", SMS -повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно до п.3.2.1.5.7 Умов та Правил строк позовної давності по вимозі щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, суд звертає увагу на положення статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", якою передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Даний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Також листом від 05.11.2014 № 18-112/64483 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Крім того, відповідно до статей 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Частиною 7 статті 4 вказаного Закону передбачено, що координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено, зокрема м. Антрацит, Луганської області.

В подальшому Кабінетом Міністрів України 05.11.2014 прийнято нове розпорядження №1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014.

В даному випадку суд зауважує, що перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, не є скасованим або недійсним. Крім того, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Враховуючи фактичні обставини справи, норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, нарахована позивачем в період з 14.04.2014 по 05.05.2014 та з 07.01.2015 по 06.08.2015 в сумі 28763 грн 14 коп. підпадає під дію мораторію, встановленого зазначеним Законом, а тому у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 28763 грн 14 коп. слід відмовити.

Перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 03.04.2012 по 12.04.2012 та з 03.04.2014 по 13.04.2014 (включно) в сумі 1 грн 78 коп.

Відповідної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постанові №908/418/15-г від 15.10.2015.

З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути грошові кошти в сумі 161618 грн 03 коп., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 120000 грн 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 34056 грн 25 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань в сумі 1 грн 78 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 7560 грн 00 коп. В частині стягнення пені в сумі 28763 грн 14 коп. слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 190381 грн 17 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570) грошові кошти в сумі 161618 грн 03 коп., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 120000 грн 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 34056 грн 25 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань у сумі 1 грн 78 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 7560 грн 00 коп., а також судовий збір у сумі 3232 грн 36 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2015.

Суддя О.В. Драгнєвіч