Рішення № 53533682, 10.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015Справа №910/21991/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля"

до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал"

про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Гіппіус Р.О. (довіреність б/н від 30.04.2015)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" з вимогами:

- визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 17.03.2015 за реєстровим номером 1434 таким, що не підлягає виконанню;

- визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 17.03.2015 за реєстровим номером 1431 таким, що не підлягає виконанню.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що виконавчі написи №1434 від 17.03.2015 та №1431 від 17.03.2015 вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 суперечать положенням ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", ст. 20 Закону України "Про заставу", ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки, позивач не отримував вимоги про дострокове повернення грошових коштів та на час звернення відповідача до приватного нотаріуса, сума заборгованості не була безспірною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі 910/21991/15, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 17.09.2015.

25.08.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову в порядку передбаченому ч. 1 ст. 67 ГПК України.

15.09.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання та заміну відповідача у справі з ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" на ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал".

15.09.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли пояснення та документи по справі. В своїх поясненнях третя особа 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що спірні виконавчі написи №1434 від 17.03.2015 та №1431 від 17.03.2015 відповідають чинному законодавству, а тому підлягають виконанню. Також, третя особа 1 просить суд розглядати справу без участі представника.

17.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів № 17/09/2015 від 17.09.2015 та довідка № 17/09/2015/1 від 17.09.2015, в задоволенні якого у судовому засіданні 17.09.2015 відмовлено, з огляду на те, що документи, які просить витребувати позивач у своєму клопотанні про витребування доказів були вже подані 15.09.2015 через відділ діловодства суду третьою особою 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 залучено до участі у справі № 910/21991/15 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, як третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено її розгляд на 06.10.2015.

05.10.2015 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" надійшло клопотання в порядку ст. 25 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/21991/15 на 15 днів до 09.11.2015, залучено до участі у справі № 910/21991/15 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", як третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 20.10.2015.

20.10.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли пояснення з документами на виконання вимог ухвал суду (№ 14-0-34-7146/2-637/1 від 02.10.2015).

20.10.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив (б/н від 20.10.2015), в якому відповідач позовні вимоги заперечив з підстав їх необґрунтованості. Мотивуючи свої заперечення, відповідач зазначив, що у зв'язку із порушення ТОВ "Украгрозакупівля" умов кредитного договору, ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" було надіслано повідомлення-вимоги від 27.01.2015 про сплату заборгованості та попереджено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором, ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" залишає за собою право на звернення на майно, що передане в заставу. Також, відповідач зазначив, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було вжито всіх заходів щодо перевірки документів для вчинення виконавчого напису; а посилання позивача на призначення експертизи у справі №905/58/15 є необґрунтованим, оскільки у даній справі заявлено до стягнення заборгованість по кредитному договору за інший період, ніж та, що задоволена шляхом звернення стягнення за виконавчими написами.

20.10.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи 3 надійшли заперечення проти заяви про забезпечення позову (б/н, б/д).

В судове засідання 20.10.2015 з'явилися представники позивача та третьої особи 3, представник позивача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 розгляд справи №910/21991/15 відкладено на 05.11.2015.

02.11.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи 3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа надала заперечення на позов та просила суд відмовити в задоволенні позову про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню. В обґрунтування своїх заперечень третя особа 3 посилається на те, що відповідачу на юридичну та поштову адреси направлялись повідомлення-вимоги про повернення кредитних коштів, а тому відповідач був належним чином повідомлений про необхідність виконання кредитних зобов'язань. Також, ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" зазначає, що відповідач надав приватному нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчих написів, що передбачені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а відтак, як зазначено, третьою особою 3, посилання позивача на порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вимог законодавства у зв'язку із не дослідженням суми заборгованості є необґрунтованими.

05.11.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи.

05.11.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи 3 надійшли клопотання про продовження строку вирішення спору та клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 05.11.2015 з'явився представник позивача, підтримав клопотання про продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи та просив суд його задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/21991/15 до 10.11.2015, розгляд справи відкладено на 10.11.2015.

Представник відповідача в судове засідання 10.11.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи 1 в судове засідання 10.11.2015 не з'явився, проте, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи 1.

Представник третьої особи 2 в судове засідання 10.11.2015 не з'явився, проте, в матеріалах справи містяться пояснення третьої особи 2, в яких третя особа просить суд розглядати справу без участі представника третьої особи 2.

Представник третьої особи 3 в судове засідання 10.11.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду письмові пояснення до позовної заяви, в яких в обґрунтування позовних вимог зазначив, що розрахунок заборгованості по пені, складений відповідачем в односторонньому порядку та не є первинним бухгалтерським документом, а тому, не може бути доказом безспірності вимог відповідача. Оскільки, виписки щодо нарахування пені відсутні, то заборгованість позивача перед позивачем не є безспірною.

В судовому засіданні 10.11.2015, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.

В своїй заяві позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом зупинення звернення стягнення на транспортні засоби у кількості 7 одиниць по виконавчому провадженню ВП№47034183 відкритому 30.03.2015 постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 17.03.2015 за реєстровим номером 1434 та зупинення звернення стягнення на комплекс будівель та споруд по виконавчому провадженню ВП№47037783 відкритому 30.03.2015 постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 17.03.2015 за реєстровим номером 1431.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши заяву позивача, з огляду на доводи, якими позивач обґрунтовує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим, суд відмовляє в задоволенні заявленої в позові заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Щодо клопотань відповідача та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" про заміну відповідача у справі № 910/21991/15 ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" на ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" у порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України, то суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на наступне.

10.09.2015 між ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" укладено договір № 28-2_65,

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" зобов'язується передати грошові кошти, сума яких вказана у цьому договорі, в розпорядження ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" за плату у вигляді дисконту, а ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" зобов'язується відступити (передати) ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" усі належні ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" права, в тому числі право грошової вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012, з усіма змінами та доповненнями, які є його невід'ємною частиною, який укладений між ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля", в обсязі, що визначається в цьому договорі.

Також, 10.09.2015 між ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави від 21.08.2015 та договором про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 21.08.2012.

Разом з тим, предметом спору у даній справі є вимоги про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 17.03.2015 за реєстровим за номером 1434 та від 17.03.2015 за реєстровим за номером 1431 такими, що не підлягають виконанню.

Стягувачем у виконавчих написах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 17.03.2015 за реєстровими номерами 1434, 1431 та за виконавчими провадженнями відкритими на підставі спірних виконавчих написів є ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ", а відтак, суд вважає, що, наразі, відсутні підстави для задоволення клопотань відповідача та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" про заміну відповідача у справі № 910/21991/15 ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" на ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" у порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, враховуючи укладені між ПАТ "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" договори відступлення прав вимоги, судом було встановлено, що прийняття рішення в даній справі може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", у зв'язку з чим, ухвалою суду від 13.10.2015 залучено ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" до участі у справі, як третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 10.11.2015 надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 10.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 25-Н/12/66/ЮО, із змінами та доповненнями (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого позичальнику було відкрито відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом 17000000,00 грн., зі змінюваною процентною ставкою, яка складається з розміру значення індексу "UIRD 9М" та маржі банку та розраховується за наступною формулою: R= UIRD 9М+М, маржа встановлюється на рівні 3,5% (п. 1.1, 1.3.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, ліміт кредитної лінії, складає з часу укладення цього договору і по 20 квітня 2015 року - 17000000,00 грн., з 21 квітня 2015 року по 20 травня 2015 року - 13600000,00 грн., з 21 травня 2015 року по 20 червня 2015 року - 10200000,00грн., з 21 червня 2015 року по 20 липня 2015 року - 6800000,00 грн., з 21 липня 2015 року по 20 серпня 2015 року - 3400000,00грн.

Згідно п. 4.2 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання траншу в сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії.

Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком у строк не пізніше 3 (трьох) днів з дня її укладення. термін дії кожного траншу не повинен перевищувати 12 місяців. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невідємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 6.3. кредитного договору, проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1.-6.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.

Згідно п. 6.6 кредитного договору, у випадку збільшення облікової ставки Національного банку України, а також у випадку б) порушення позичальником будь-якого із своїх зобовязань передбачених цим договором, змінювана процентна ставка за користування кредитом в першому випадку а) збільшується прямо пропорційно збільшенню облікової ставки НБУ, а в другому випадку б) збільшується шляхом збільшення розміру змінюваної процентної ставки на 2 (два) процентних пункти, після чого розмір змінюваної процентної ставки буде розраховуватися за формулою R=(UIRD +9M+М)+2% річних. Позичальник погоджує зазначену в цьому пункті договору зміну розміру змінюваної процентної ставки, що не потребує укладання сторонами додаткової угоди до цього договору.

Згідно п. 8.3 кредитного договору, банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або цим договором та/або договором/ами забезпечення, в тому числі у разі: д) в разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із своїх зобовязань, передбачених цим договором, а також по іншим договорам (в т.ч. але не включно по кредитним договорам, договорам про відкриття кредитних ліній) і/або договорам поруки і/або договорам про надання банківських гарантій/контргарантій/акредитивів тощо, які укладені або будуть укладені протягом дії цього договору між позичальником і банком, а також по платіжним зобовязанням перед банком та/або третіми особами по оплаті векселів, погашенню облігацій, виплаті купонного доходу, інших фінансових зобовязань, тощо, які виникли (можуть виникнути) протягом строку дії цього договору).

Пунктом 8.4 кредитного договору передбачено, що у разі, якщо банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це позичальника. В такому повідомленні банк зазначає повну суму заборгованості.

Відповідно до п. 8.5 кредитного договору, позичальник у разі направлення банком письмової вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості, зобовязаний здійснити усі платежі за цим договором на користь банку (при цьому строкові платежі-проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку банк здійснив розрахунок заборгованості за цим договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 календарних днів з дня відправлення такого повідомлення.

Відповідно до п. 10.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань позичальником за цим договором, банк має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення: а) за прострочення строку/ів повернення кредиту, б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору, в) за прострочення строку/ів сплати комісій, які визначені ст. 5 цього договору. Для розрахунку пені приймається 360 днів у році.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" було укладено іпотечний договір від 21.08.2012, з подальшими змінами, посвідчений Бородіною О.В., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріальної округу, зареєстрованого в реєстрі за №4459.

Відповідно до умов іпотечного договору від 21.08.2012, в забезпечення виконань зобов'язань за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" передано в іпотеку майно - комплекс будівель та споруд, а саме: комбікормовий корпус літ. В загальною площею 4 074, 60 кв.м.; силосний корпус літ. В2 загальною площею 650,8 кв.м.; склади літ. Г, загальною площею 1628,40 кв.м.; цех молока літ. Л-3 загальною площею 482,00 кв.м.; водонапірна башта літ. Ц, загальною площею 12,20 кв.м.; теплиці (5 штук) літ. Х, загальною площею 4283,4 кв.м.; приміщення трансформаторної ТП-95 літ. У2, загальною площею 50,00 кв.м.; профілактичні гаражі літ. Л, загальною площею 643,00 кв.м.; гаражі літ. К1, загальною площею 1512,8 кв.м.; майстерня з надбудовою літ. Ж, загальною площею 263,30 кв.м.; АЗС літ. Н3, загальною площею 11,9 кв.м.; огорожа №1; авторозвантажувальна літ.В3, загальною площею 38,70 кв.м.; ангар літ. Г, загальною площею 673,80 кв.м.; хлораторна літ. Н2, загальною площею 68,50 кв.м.; кіоск літ. Ш ,загальною площею 57,30 кв.м.; бункер для зберігання зерна літ. Щ2; бункер для зберігання зерна літ. Щ3; прохідна літ. Я, загальною площею 22,70 кв.м.; вагова літ. А, загальною площею 49,60 кв.м.

Згідно із п. 6.2. іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну (строку) виконання іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, зазначених в ст. 2. цього договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином.

Іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених в ст. 2. цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі: порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при його ліквідації; невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань за основним договором, а також з інших підстав, передбачених основним договором, які дають право іпотекодержателю на дострокове стягнення заборгованості іпотекодавця за основним договором; невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань за цим договором; якщо іпотекодержателем буде виявлено недостовірність будь-якої з гарантій, наданих іпотекодавцем іпотекодержателю згідно з ст. 3. цього договору; реорганізації іпотекодавця; якщо до настання терміну (строку) виконання будь-якого зобов'язання, зазначеного в ст.2. цього договору, іпотекодавець зробить письмову заяву іпотекодержателю про повну або часткову неспроможність виконати їх; дострокового розірвання основного договору з підстав, передбачених законодавством України та/або основним договором та/або цим договором та невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем усіх своїх зобов'язань, які зазначені в ст. 2. цього договору; втрати іпотекодержателем права на отримання страхового відшкодування за застрахованим предметом іпотеки з незалежних від іпотекодержателя причин; з інших підстав, передбачених Законом України "Про іпотеку" та іншими актами законодавства України, а також основним договором (п. 6.3. іпотечного договору).

Відповідно до п. 6.4. іпотечного договору, у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2.-6.3. цього договору, іпотекодержатель реалізує предмет іпотеки, на який звернено стягнення на підставі рішення суду, вчиненого виконавчого напису нотаріуса. Також, у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2.-6.3. цього договору, іпотекодержатель може звернути стягнення шляхом позасудового врегулювання між сторонами шляхом: передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому чинним законодавством України; права іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Також, з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" було укладено договір застави від 21.08.2012, з подальшими змінами, посвідчений Бородіною О.В., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріальної округу, зареєстрованого в реєстрі за №4461.

Відповідно до умов договору застави Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" в забезпечення виконань зобов'язань за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012 передано в заставу банку транспортні засоби у кількості 7 одиниць, які належать ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності, а саме:

автомобіль марки ГАЗ, модель 33021, інвентарний номер 302, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, НОМЕР_7, 2005 року випуску, колір білий, тип транспортного засобу - бортовий малотоннажний В, що належить ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності та зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію засобу серії НОМЕР_8, виданого 15 грудня 2009 року Житомирським ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області;

автомобіль марки ГАЗ, модель 32213-ЗПАХ12ДВ, інвентарний номер 381 реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9, НОМЕР_10, 2006 року випуску, колір білий, тип транспортного .засобу - мікроавтобус-D, що належить ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності тав зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11, виданого 04.12.2007 року Житомирським ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області;

автомобіль марки ПАЗ, модель 32054-07, інвентарний номер 5, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_12, НОМЕР_13, 2006 року випуску, колір білий, типтранспортного зхасобу - автобус-D, що належить ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності та зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_14, виданого 15.02.2007 року Житомирським ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області;

автонавантажувач марки 40-5Р018 ТОYОТА, інвентарний номер 303, державний номерний знак НОМЕР_4, кузов номер НОМЕР_15, двигун б/н, 1994 року випуску, що належить ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності та зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу серії НОМЕР_16, виданого 16 березня 2010 року Управлінням Держгірпромнагляду по Житомирській області;

автомобіль марки ПАЗ, модель 32054-07, інвентарний номер 103, реєстраційний номер НОМЕР_5, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_17, 2006 року випуску, колір білий, тип транспортного засобу - автобус-D, що належить ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності та зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_18, виданого 04 березня 2008 року Житомирським ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області;

електронавантажувач, марки ЕВ 717.33.22, інвентарний номер 438, державний номерний знак НОМЕР_19, виробник Болгарія, №20612782, двигун б/н, 2006 року випуску, що належать ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності та зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію малотонажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу серії НОМЕР_20, виданого 26 листопада 2010 року Держгірпромнаглядом по Житомирській області;

електронавантажувач, марки ЕВ 687, інвентарний номер 140, державний номерний знак НОМЕР_21, виробник Болгарія, кузов НОМЕР_22, двигун б/н, що належить ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності та зареєстрований згідно Свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу серії НОМЕР_23, виданого 16 березня 2010 року Держгірпромнаглядом по Житомирській області.

Згідно із п. 6.2. іпотечного договору, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну (строку) виконання заставодавцем будь-якого із зобов'язань, зазначених в ст. 2. цього договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином.

Заставодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених в ст. 2. цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена протягом 10календарних днів з моменту поштового відправлення - звернути стягнення на предмет застави (п. 6.3. договору застави).

Відповідно до п. 6.4. іпотечного договору, у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2.-6.3. цього договору, звернення стягнення на предмет застави, на який звернено стягнення на підставі рішення суду, вчиненого виконавчого напису здійснюється або на підставі рішення суду, в порядку встановленому чинним законодавством України, або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

17.03.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис № 1431 на договорі іпотеки від 21.08.2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки (комплекс будівель та споруд, що належать ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності) для задоволення вимог ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на загальну суму 14595652,15 грн. за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012. Строк за який проводиться стягнення: з 21.10.2014 по 25.01.2015.

17.03.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис № 1434 на договорі застави від 21.08.2012 про звернення стягнення на предмет застави (транспортні засоби у кількості 7 одиниць, які належать ТОВ "Украгрозакупівля" на праві власності) для задоволення вимог ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на загальну суму 14595652,15 грн. за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012. Строк за який проводиться стягнення: з 21.10.2014 по 25.01.2015.

30.03.2015 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вищевказаними виконавчими написами відкрито виконавчі провадження.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 6. ст. 20 Закону України "Про заставу" № 2654-XII від 02.10.1992 звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003, якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003 передбачено, що вимоги за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" 28.01.2015 направив ТОВ "Украгрозакупівля" повідомлення-вимоги №633/4/28-2 від 27.01.2015 та №634/4/28-2 від 27.01.2015 про повернення повної суми заборгованості.

Відправлення вказаних вимог на юридичну та поштову адреси позивача підтверджується описами вкладення в цінний лист від 28.01.2015, поштовими квитанціями від 28.01.2015 за №2726, №2724 про відправлення цінного листа №0103027452357, №0103027452373, накладними №2299754, №2299756.

У вимозі №633/4/28-2 від 27.01.2015 ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" вимагало від ТОВ "Украгрозакупівля" сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 14595652,15 грн. протягом 30-ти днів з моменту в реєстрації Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави.

У вимозі №634/4/28-2 від 27.01.2015 ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" запропоновано ТОВ "Украгрозакупівля" протягом 30-ти денного строку сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 14595652,15 грн.

Також, вказаними вимогами ТОВ "Украгрозакупівля" попереджено, що у випадку непогашення заборгованості, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" залишає за собою право на звернення стягнення на майно, яке передане в заставу та іпотеку відповідно.

28 січня 2015 року банком зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №4461.

Оскільки, ТОВ "Украгрозакупівля" не було усунуто порушень за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012 в частині сплати заборгованості у розмірі 14595652,15 грн. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 із заявами № 2290/4/28-2 від 11.03.2015 та №2279/4/28-2 від 11.03.2015 про вчинення виконавчих написів на договорі застави від 21.08.2012 та іпотечному договорі від 21.08.2012.

17.03.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, на підставі заяв ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", вчинено виконавчі написи за реєстровими номерами №1431 та №1434 на договорі застави №4461 та іпотечному договорі №4459.

Судом враховано, що у вимогах №633/4/28-2 від 27.01.2015 та №634/4/28-2 від 27.01.2015 було зазначено про направлення ТОВ "Украгрозакупівля" вимог від 12.01.2015 про дострокове повернення кредитної заборгованості. Ухвалами суду від 17.09.2015, від 06.10.2015, від 20.10.2015 було зобов'язано відповідача надати суду докази направлення позивачу вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості, проте, вказаних вимог відповідачем суду не надано. Разом з тим, вищевказані вимоги відповідача про повернення повної суми заборгованості №633/4/28-2 від 27.01.2015 та №634/4/28-2 від 27.01.2015, у яких відповідач вимагав від позивача сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 14595652,15 грн. та докази їх направлення, які надані нотаріусу, підтверджують наявність прав на стягнення заборгованості за кредитним договором на час звернення позивача до нотаріуса із заявами про вчинення виконавчих написів.

Таким чином, доводи позивача про не отримання вимог про усунення порушень за кредитним договором визнаються судом необґрунтованими.

Порядок вчинення виконавчого напису та його форма, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України "Про нотаріат", 16 Главою Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону України "Про нотаріат" перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до розділу 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, а саме: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до п. 1, п. 1-1 вказаного Переліку (у редакції чинній на час вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Отже, нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє наявність документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" були додержані всі перелічені вище вимоги: подані нотаріусу необхідні документи, які підтверджують безспірну заборгованість боржника та право вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", а саме: оригінал та копія договору про відкриття кредитної лінії № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012, із змінами та доповненнями оригінал, оригінал та копія договору застави від 21.08.2012 із змінами, оригінал та копія іпотечного договору від 21.08.2012 із змінами; копії повідомлень-вимог заставодавцю №633/4/28-2 від 27.01.2015 та №634/4/28-2 від 27.01.2015 про повернення повної суми заборгованості та докази їх направлення; меморіальні ордери про видачу кредиту; відомості про нарахування та сплати процентів; виписки з особового рахунку, розрахунки заборгованості.

Таким чином, суд встановив, що ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" було надано документи, що підтверджують безспірність заборгованості, вказана заборгованість позивача перед ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на час вчинення виконавчого напису була безспірною, та нотаріус діяв у межах норм чинного законодавства України.

Посилання позивача на заявлені клопотання про призначення експертизи у справах №905/56/15, №905/57/15, №905/59/15 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012 (провадження за якими порушені у травня 2015 року, тобто після вчинення спірних виконавчих написів) та ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.07.2015 у справі №905/59/15 не спростовують факту надання нотаріусу документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку, безспірності заборгованості або відсутності боргу за кредитним договором на час вчинення виконавчих написів від 17.03.2015. Жодних доказів в підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012 чи оспорення розміру заборгованості ТОВ "Украгрозакупівля" на час вчинення виконавчих написів матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

З приводу доводів позивача про те, що розрахунок заборгованості по пені, складений відповідачем в односторонньому порядку та не є первинним бухгалтерським документом, а виписки щодо нарахування пені відсутні, у зв'язку із чим, заборгованість позивача перед позивачем не є безспірною, то суд вважає такі посилання позивача безпідставними, оскільки, нарахування пені здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства та умов відповідного договору, розрахунок пені не обліковується у виписках по рахунках та не потребує підписання чи затвердження сторонами договірних відносин, а у випадку наявності заперечень щодо проведеного однією із сторін розрахунку інша сторона може здійснити власний контррозрахунок. Доказів наявності заперечень щодо розрахунку пені на час вчинення оспорюваних виконавчих написів матеріали справи не містять.

З огляду на вищевстановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено відсутність підстав для спірних вчинення виконавчих написів, доказів оплати грошових коштів за кредитним договором позивачем не надано, наявність заборгованості не спростовано.

Також, судом враховано, що в пункті 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Таким чином, господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

У свою чергу, господарські суди не повинні перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій нотаріуса при його вчиненні та надавати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом ст.ст. 1, 2, 18 ГПК, статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі.

На підставі вищенаведених норм чинного законодавства, роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, суд приходить до висновку, що в даному випадку, доводам позивача стосовно того, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено за відсутності безспірності вимог ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та неповідомлення боржника про усунення порушень за кредитним договором зводяться до намагання позивача вказати на порушення приватним нотаріусом саме порядку вчинення нотаріальних дій, а не довести відсутність заборгованості перед відповідачем, її розміру, а відповідно й відсутності підстав для вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, у відповідності до ст. 33-34 ГПК України, не надав належних доказів в підтвердження невірного визначення ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" чи відсутності суми заборгованості за кредитним договором № 25-Н/12/66/ЮО від 21.08.2012, в погашення якого за спірними виконавчими написами було вирішено звернути стягнення на предмет застави та предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем на спростування відомостей, які надані ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на підтвердження розміру кредитної заборгованості та на підставі яких було вчинено спірні виконавчі написи, жодних доказів не представлено.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не доведено правомірності своєї позиції та враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав зазначених в позовній заяві.

Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 17.03.2015 за реєстровим номером 1434 та від 17.03.2015 за реєстровим номером 1431 такими, що не підлягають виконанню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2015 р.

Суддя С.О. Турчин