Постанова № 53533469, 12.11.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 820/3246/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Ларіній П.Є.

за участю:

представника позивача ТОВ "Кларіант" - Приходька Є.В.

представника відповідача ДПІ у м.Сєвєродонецьку - Лобко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення з державного бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна", звернувся до суду з позовними вимогами до відповідачів, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, що полягала у невиконанні обов'язку щодо формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" (ЄДРПОУ 31337612) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2014 року в сумі 1 617 539,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20.11.2014 року відповідно до вимог чинного законодавства позивачем до державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року із розрахунком та заявою щодо бюджетного відшкодування, розмір якого становить 1 617 593,00 грн.

Податковим органом проведено камеральну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2014 року, результати якої відображені в електронній системі "Податковий блок", про що повідомлено позивача листом податкового органу №4178/12-14-15-03/21 від 20.03.2015. Однак, на момент подання адміністративного позову відповідачем не надано до відділу державної казначейської служби у м.Сєвєродонецьку передбаченого законом висновку про відшкодування сум ПДВ за жовтень 2014 року у сумі 1 617 539,00 грн. Відмови ТОВ "Кларіант Україна" у наданні бюджетного відшкодування також не надходило. Таким чином, позивач вважає бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області протиправною, що позбавляє позивача можливості реалізувати передбачене законодавством право на одержання вказаного бюджетного відшкодування (т.1 а.с.2-4).

Ухвалою суду від 09.11.2015 допущено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області на Державну податкову інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (т.2 а.с.191).

Відповідач, Державна податкова інспекція у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, у наданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечував, вказав що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки існує певний порядок взаємодії органів у процесі відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, який ними виконано в повному обсязі (т.1 а.с.86-87).

Другий відповідач, Управління державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області, заперечень або пояснень з приводу заявленого позову не надав.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позові, а також надав докази на підтвердження того факту, що суми, заявлені до бюджетного відшкодування в позові, не заявлялися ними до автоматичного бюджетного відшкодування в майбутніх періодах, а також за рахунок вказаного податкового кредиту ними не зменшувалися податкові зобов'язання в подальшому.

Представники відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області в судовому засіданні надали пояснення аналогічні тим, що викладені в запереченнях. Крім того, запевнили суд, що в ході проведеної камеральної перевірки позивача було підтверджено законність формування позивачем податкового кредиту та розміру суми бюджетного відшкодування, що заявлена позивачем до відшкодування за вересень 2014 року (податкова декларація від 20.11.2014 року). 20 січня 2015 року ними сформовані узагальнені матерали щодо можливих обсягів відшкодування грошовами коштами по суб'єктам підприємницької діяльності №654/8/12-14-20/62, які 20.01.2015 року файлом були надіслені до ГУ МД України у Луганській області для узгодження. Узгодження до цього часу не отримане.

Представник другого відповідача, Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, до судового засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (т.1 а.с.168).

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" зареєстровано як платник податку на додану вартість відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва №200094226 про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1 а.с.7).

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" 20.11.2014 року в порядку та формі, що передбачені пунктом 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ та Наказу Міністерства доходів і зборів України №678 від 13.11.2013 року до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року №9067662307 (т.1 а.с.8-11), довідку про залишок суми від'ємного значення (т.1 а.с.16), розрахунок суми бюджетного відшкодування (т.1 а.с.18) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т.1 а.с.20).

Фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2014 року, про результати якої складена довідка від 23.11.2014 №1592/12-14-15-03/14-31337612 (т.1 а.с.187-190).

В описовій частині довідки зазначено, що у вересні 2014р. встановлено розбіжності по завищенню податкових зобов'язань на суму 1407867грн. з контрагентом ТОВ «Алес Трейд» (код 39281981) - згідно даних автоматизованої системи співставлення розбіжність виникла у зв'язку з включенням даним підприємством до податкового кредиту суми ПДВ 1407867грн. згідно податкових накладних від ТОВ «Кларіант Україна». Під час документальної перевірки не встановлено будь-яких відносин між ТОВ «Кларіант Україна» та ТОВ «Алес Трейд» у вересні 2014р. Також не встановлено факту виписки податкових накладних ТОВ «Кларіант Україна» на адресу ТОВ «Алес Трейд». До ДПІ у Печерському районі м.Києва направлено запит про проведення зустрічної перевірки. У висновку зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Кларіант Україна» у декларації за вересень 2014 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 1 617 539грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 982344грн.

Також фахівцями податкового органу проведено камеральну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2014 року, що підтверджується довідкою у формі висновку від 19.12.2014 №1544/12-14-15-03/14-31337612.

В описовій частині зазначеної перевірки встановлено, завищення податкового кредиту за вересень 2014 року відсутнє, заниження податкових зобов'язань за вересень 2014 року 1407867,00 грн. по контрагенту ТОВ «Алес Трейд», проте у висновку зазначено, що порушень при відображенні у декларації за жовтень 2014 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 1237211грн. та бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 1617539грн. не встановлено (т.1 а.с.161-163).

Відповідно до п. 75.1.1. статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно з п. 200.10, п.200.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ , протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.200.12 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.200.13. статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Підпунктом в) п.200.14 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетними відшкодуваннями, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування надіславши платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначити підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Однак, відповідачем не було виконано зазначені вимоги Податкового кодексу України.

Згідно з п.200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

З метою реалізації положень зазначеного Кодексу Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 р. №39 (набрала чинності з 27.01.2011р.) затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та розроблено спільний наказ ДПАУ та ДКУ від 03.02.2011 р. №68/23, (набрав чинності 04.03.2011 р.), у зв'язку із чим затверджено Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.

Відповідно до п.2 Порядку, органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом місяця, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження нарахування бюджетного відшкодування, забезпечують подання до центрального органу державної податкової служби зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників (щодо яких наявні зазначені матеріали) за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за якими з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис. грн. і більше (далі - інформація).

Згідно з п.3 Порядку, структурний підрозділ центрального органу державної податкової служби, який здійснює адміністрування облікових та звітних показників, після отримання інформації здійснює протягом трьох робочих днів: формування вихідних форм інформації; контроль за відповідністю сум в інформації даним офіційних звітів центрального органу державної податкової служби; передачу інформації структурним підрозділам центрального органу державної податкової служби для проведення ретельного аналізу, за результатами якого відповідні підрозділи надають наявні матеріали структурному підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, для узагальнення; направляє отримані від структурного підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, узагальнені матеріали органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, у наданих до суду письмових запереченнях зазначає, що узагальнені матеріали щодо можливих обсягів відшкодування грошовими коштами за суб'єктами підприємницької діяльності, щодо яких наявні зазначені матеріали за деклараціями, а саме, по ТОВ "Кларіант Україна" на суму невідшкодованого ПДВ 1617539,00 грн. було сформовано та направлено 20.01.2015 року до ГУ МД у Луганській області, а узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ по ТОВ "Кларіант Україна" до ДПІ у м. Сєвєродонецьк Головного управління ДФС у Луганській області не надходило (т.2 а.с.186).

Таке твердження контролюючого органу щодо неможливості бюджетного відшкодування суми з ПДВ через ненадходження узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від органів ДФС України суд вважає необґрунтованими, оскільки недотримання вимог вказаного Порядку з боку відповідача (на різних рівнях) стосовно не отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не повинно порушувати права та інтереси платника податків.

Невідшкодована сума податку на додану вартість підтверджена також довідкою ДПІ у м.Сєвєродонецьку від 12.11.2015 року №315/12-14-20-03-62 про розмір невідшкодованих сум відшкодування податку на додану вартість (т.2 а.с.198).

За таких обставин, суд враховує, що право на бюджетне відшкодування є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантовано ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача на отримання бюджетного відшкодування в передбачені законом строки протиправною бездіяльністю відповідача, а саме не виконанням ним прямого обов'язку, що покладений на нього вимогами закону, а саме: у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету.

З аналізу вказаних вище норм податкового законодавства вбачається, що саме на податкові органи законом покладено обов'язок щодо прийняття рішення за заявою позивача про бюджетне відшкодування, надання висновку на підтвердження законності формування заявлених сум та відмови, а у разі встановлення порушень, відмовити в наданні бюджетного відшкодування (ст.200.14 ПК України). Тому, суд не має підміняти собою контролюючий орган та приймати рішення щодо обґрунтованості заяви позивача про бюджетне відшкодування в межах розгляду цієї справи.

За встановлених судом обставин, відсутності рішення про відмову контролюючого органу в наданні бюджетного відшкодування, а також визнання податковим органом в судовому засіданні наявності у позивача підстав для бюджетного відшкодування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми, слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,17,18,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення з державного бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (код ЄДРПОУ 31337612, місцезнаходження: 93403, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, вул.Пивоварова,5-ИЗ/1) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 р. у розмірі 1 617 539,00 (один мільйон шістсот сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (код ЄДРПОУ 31337612, місцезнаходження: 93403, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, вул.Пивоварова,5-ИЗ/1 ) сплачений судовий збір у розмірі 560,28грн. (п'ятсот шістдесят гривень 28 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 17 листопада 2015 року.

Суддя Н.М. Басова