Постанова № 53533310, 10.11.2015, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/871/15

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Рибальченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 18340706,58грн,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (далі - Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 18395728,68 грн.

В обґрунтування зазначено - Відповідач у 2013 році на підставі чинного законодавства, та згідно з показниками звіту 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2013 рік, мав працевлаштувати 577 інвалідів, з них працювало 319. Оскільки, Відповідачем не було створено 258 робочих місця для інвалідів, яких відповідно не працевлаштовано, то утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 18340706,58 грн.

На момент подання позову адміністративно-господарські санкції не сплачені, тому Позивачем нараховано пеню за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 55022,10 грн.

В судових засіданнях 17.09.2015, 28.09.2015 представник позивача підтримував позовні вимоги надавав пояснення тотожні обставинам зазначеним в позовній заяві (т. 3 а.с. 244, 245, т. 4 а.с. 15, 16). В наступні судові засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (т.4 а.с. 170), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (т.4 а.с. 144, т.4 а.с. 172).

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1 а.с. 55-68), в яких зазначив про вжиття усіх залежних від нього заходів для працевлаштування інвалідів, а саме: своєчасно надав Позивачу звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік за формою 10-ПН, протягом 2013 року відокремлені підрозділи Відповідача систематично інформували Свердловський міський центр зайнятості шляхом подання звітів про вакансії для працевлаштування інвалідів за формою 3-ПН, активно брали участь у ярмарках вакансій для інвалідів, інформували про потребу інвалідів через місцеві засоби інформації, відмов у працевлаштуванні інвалідів не було. Також колективним договором Відповідача передбачені заходи соціального захисту інвалідів та зобов'язання по створенню, облаштуванню робочих місць для працевлаштування інвалідів. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи, викладені в запереченнях підтримав, просив у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), приймаючи до уваги обізнаність Позивача про час судового засідання, наявну заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності останнього, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності Позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов наступного.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Позивач (ідентифікаційний номер 13396264) зареєстрований юридичною особою 24.12.1991, є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Положення) (т.1 а.с. 31-37).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Положення Позивач здійснює збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-12 XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (ідентифікаційний код 37596090, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, буд. 24-А) є юридичною особою (а.с. 69-77), та має в своїй організаційній структурі відокремлені підрозділи.

Таким чином, Відповідач є роботодавцем та відповідно до статті 18 Закону № 875-XII зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

На виконання пункту 2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Відповідач зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 09.04.2012 (т.1 а.с.14).

Частиною 1 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частиною 3 статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

26.02.2014 Відповідачем подано до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік форми № 10-ПІ, з даних середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві у 2013 році становила 14413 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства України встановлена інвалідність - 319 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII - 577 осіб (т.1 а.с. 15).

На підставі інформації наявної в поданому Відповідачем звіті форми № 10-ПІ Позивачем зроблено висновок про незабезпечення працевлаштування 353 інвалідів у 2013 році, оскільки на його підприємстві повинно бути створено 579 робочих місць, які призначені для забезпечення працевлаштування інвалідів, проте працювало лише 258 осіб.

Інформація про показники звіту форми 10-ПІ, наведена Позивачем на підставі даних з Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних, Відповідачем не заперечується, та у розумінні частини 3 статті 72 КАС України не потребує доказування.

Відтак, Позивач вважає, що Відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 18340706,58 грн, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника на підприємстві у 2013 році та 353 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними.

У зв'язку з порушенням Відповідачем терміну сплати вказаних адміністративно-господарських санкцій, Позивачем на підставі приписів частини 2 статті 20 Закону № 875-XII нараховано пеню у загальному розмірі 55022,10 грн.

На підтвердження виконання вимог пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, щодо надання до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, Відповідачем надані звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН, які подавались структурними підрозділами Відповідача (філією «Вуглесервіс», ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське», ВП «Шахтоуправління «Свердловське», ВП «Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська», ВП «Вантажно-транспортне управління», ВП «Енергоуправління», ВП «Шахтобудівельницке управління», ВП «Управління «Спецшахтомонтаж», ВП «Управління житлово-комунального господарства», ВП «Автобаза», ВП «Санатарій - профілакторій «Славутич») до Свердловського міськрайцентру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів (т.1 а.с. 98-124, 157-238, т.2 а.с. 1-39, 59-96, 145-202, т.3 а.с. 1-29, 51-74, 89-110, 122-147, 164-200, 226-236, т.4 а.с. 45-124).

Згідно інформації, зазначеної у відповіді Луганського обласного центра зайнятості від 26.10.2015 № 30/12-2838, відповідно до бази даних протягом 2013 року звітність про наявність вакансій надавали такі відокремлені підрозділи Відповідача: ВП «Шахтобудівельницке управління», ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське», ВП «Шахтоуправління «Свердловське», ВП «Вантажно-транспортне управління», ВП «Енергоуправління». Відмов зазначеними підрозділами у працевлаштуванні осіб з обмеженими фізичними можливостями не було.

Відокремлені підрозділи Відповідача: філія «Вуглесервіс», ВП «Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська», ВП «Управління «Спецшахтомонтаж», ВП «Автобаза», ВП «Санаторій - профілакторій «Славутич», ВП «Енергоуправління», згідно інформації з бази даних, протягом 2013 року звітності про наявність вакансій за формою 3-ПН не надавали (т.4 а.с. 136-138).

Також при дослідженні матеріалів справи судом виявлено, що не всі звіти форми № 3-ПН, надані Відповідачем, містять відмітки про отримання їх Свердловським міськрайцентром зайнятості.

Допитана в судовому засіданні як свідок начальник юридичного відділу Луганського обласного центра зайнятості ОСОБА_2, пояснила, що інформація по відокремленим підрозділам Відповідача надана лише на підставі інформації, наявної в базі даних Єдиної інформаційної аналітичної системи, введення якої передбачено статтею 23 Закону України «Про зайнятість населення». Щодо повноти внесення інформації саме працівниками Свердловського міськрайцентру зайнятості надати пояснень не може, оскільки відповідальні особи Свердловського міськрайцентру зайнятості, які отримували інформацію, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідно до наказу від 26.11.2014 № 139 про переведення працівників та припинення простою, до роботи з 24.11.2014 не приступили.

Таким чином, судом встановлені розбіжності між доказами наданими Відповідачем в обґрунтування свої заперечень та інформацією Луганського обласного центру зайнятості, витребуваної судом.

З метою всебічного, повного, об'єктивного та правильного вирішення справи, судом вживались заходи щодо витребування доказів, на підставі яких суд повинен встановити наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін.

На виконання судового запиту Луганським обласним центром зайнятості надано копії витребуваних документів, а саме: наказу від 26.11.2014 № 139 про переведення працівників та припинення простою в Свердловському міськрайонному центрі зайнятості, наказів від 28.11.2014 № 407-к про звільнення 28.11.2014 ОСОБА_6 з посади головного спеціаліста відділу взаємодії з роботодавцями, від 13.10.2014 № 348-к про звільнення 13.10.2014 ОСОБА_5 з посади головного спеціаліста відділу взаємодії з роботодавцями, від 30.10.2014 № 364-к про звільнення 30.10.2014 ОСОБА_4 з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями, від 30.10.2014 № 364-к про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника відділу взаємодії з роботодавцями, наказу від 15.04.2015 № 58 щодо роботи Свердловського міськрайцентру зайнятості (т.4 а.с. 162-169).

Відповідно до інформації, зазначеної в наказі від 26.11.2014 № 139, простій Свердловського міськрайонного центру зайнятості припинено з 24.11.2014 у зв'язку із перереєстрацією за новим місцем знаходження (т.4 а.с. 166).

Працівники відділу взаємодії з роботодавцями Свердловського міськрайонного центру зайнятості, відповідальні за отримання від роботодавців звітів про наявність вільних робочих місць, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 звільнені за власним бажанням за відповідними наказами та до роботи в Свердловському міськрайцентрі зайнятості з 24.11.2014 за новим місцем знаходження не приступили (т.4 а.с. 162-165).

Тобто, на час розгляду справи у суду з об'єктивних причин відсутня можливість отримати пояснення від працівників Свердловського міськрайцентру зайнятості та таким чином спростувати або підтвердити інформацію надану Луганським обласним центром зайнятості та Відповідачем.

Представник відповідача надав письмові пояснення з приводу відсутності на деяких звітах форми № З-ПН відміток центру зайнятості про їх отримання (т.4 а.с. 176-177).

В обґрунтування зазначив, що не всі працівники кадрової служби Відповідача вимагали проставлення штампу Свердловського міськрайцентру центру зайнятості про отримання звіту. Після внесення сканованих копій звітів форми № 3-ПН до електронної бази, яку створено Відповідачем з метою консолідації документів стосовно працевлаштування інвалідів, було виявлено відсутність штампів про отримання звітів, після чого працівники кадрової служби Відповідача проставили відповідні штампи у центрі зайнятості, але до бази копії таких документів не внесли. При підготовці до розгляду справи Відповідачем використано саме скановані копії звітів форми № 3-ПН, відповідно без відміток про отримання.

На підтвердження зазначених обставин Відповідачем надано копії звітів форми № 3-ПН з відмітками про отримання їх центром зайнятості по всіх структурних підрозділах (т.4 а.с. 178-247, т.5 а.с. 1-172).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, яка працює керівником департаменту кадрового забезпечення підприємства Відповідача, пояснила, що звіти форми 3-ПН здавались Відповідачем до центру зайнятості щомісячно по усіх структурних підрозділах, підписувались звіти керівником відокремленого підрозділу. Введення інформації за показниками звітів до бази даних працівником центру зайнятості при подачі звіту не здійснювалось. Також свідок зазначила, особи, яким встановлена інвалідність, працевлаштовувались на структурних підрозділах Відповідача як за основним місцем роботи.

На виконання вимог статті 71 КАС України Позивачем не спростовані доводи Відповідача.

Гарантії створення робочих місць для інвалідів закріплені в пункті 2.10 колективного договору Відповідача (т.1 а.с. 79).

Відповідачем на підтвердження створення робочих місць для працевлаштування інвалідів надані накази по підприємству та відокремленим підрозділам про введення до штату вакансій для працевлаштування інвалідів (т.1 а.с. 81-84, т.2 а.с. 57, 58, т.3 а.с. 75-76, 117-118).

Згідно з інформацією, зазначеною в листах Свердловського міськрайцентру зайнятості, Відповідач брав участь у ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, семінарах та круглих столах з питань працевлаштування осіб з інвалідністю та дотримання роботодавцями норм соціальної захищеності інвалідів (т.1 а.с. 97, 125, 129, т.3 а.с. 115-116, 149).

Також Відповідачем подавались оголошення у засобах масової інформації про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб, яким встановлена інвалідність (т.1 а.с. 141-141, т.2 а.с. 44, 45, 220-228, т.3 а.с. 44-46, 87, 119-120, 224).

Додатково Відповідачем приймались заходи з транслювання оголошень в ефірі ТРК «Від» про наявність вакансій (т.2 а.с. 127-129).

Відповідачем спрямовувались листи до Свердловського міськрайцентру зайнятості, Управління праці та соціального захисту інвалідів Свердловської міської ради, Громадської організації «Мужество», Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про сприяння в направленні на підприємство Відповідача інвалідів, які бажають працевлаштуватись (т.1 а.с. 133, 136, 137, 139, 147-155, т.2 а.с. 40, 41, 49, 51, 52, 54, 87-88, 103-124, 204-206, 208-219, т.3 а.с. 43, 47-50, 79-86, 111-113, 149-150-162, 201-219, 223, 237-242).

Відповідно до наказів про прийняття на посаду у 2013 році на підприємстві Відповідача було працевлаштовано 17 осіб, яким згідно із інформацією, зазначеною у довідках МСЕК, встановлена інвалідність (т.1 а.с. 95-96, т.2 а.с. 56, 101, 102, 230, 231, т.3 а.с.34-42, т.4 а.с. 27-44).

Таким чином, Відповідачем приймалися заходи з працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 2, частини 3 статті 18-1 Закону № 875-XII рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

За змістом статті 18-1 Закону України № 875-ХІІ вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідач, шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках (форма № 3-ПН), інформував центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів.

Відповідачем до суду надані листи Свердловського міськрайцентру зайнятості від 25.11.2013 вих. № 13/3-5951, від 26.11.2013 вих. № 12/3-5975, якими центр зайнятості повідомив, що станом на 01.07.2013 на обліку перебувало 25 інвалідів, а станом на 25.11.2015 - 35 осіб (т.1 а.с. 134, 135). На підставі зазначеного наполягав на відсутності в регіоні, якому працює Відповідач, інвалідів які могли бути працевлаштовані на підприємстві.

Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

У зв'язку з тим, що Відповідач вжив передбачених законодавством заходів зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та подав відповідні звіти, а також вчиняв додаткові заходи з працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення Відповідача до відповідальності за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Оскільки, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Отже, з урахуванням вимог статей 69-72 КАС України, Позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені, оскільки не доведено наявність об'єкту для її обчислення, що свідчить про передчасність та безпідставність з'явлення пені до стягнення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи Позивача стосовно наявності у Відповідача обов'язку сплачувати адміністративно - господарські санкції та пеню у визначеному Позивачем розмірі не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат не вирішується, оскільки Позивач у відповідності до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на час подання адміністративного позову) був звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 10 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 17, 69, 70, 71, 87, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 18340706,58 грн відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 16 листопада 2015 року.

Суддя С.М. Чиркін