Постанова № 53533183, 11.11.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року Справа № П/811/3288/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Ленінського відділу Держаної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції

про зняття арешту з майна,

за участю:

секретаря судового засідання - Черної О.Ю.,

позивача - ОСОБА_1,

представників:

відповідача - Улюшева Б.В.,

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ленінського відділу Держаної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1, накладеного на підставі постанови про накладення арешту аа 198666 від 05.05.2004 р. відділом Держаної виконавчої служби Ленінського району Кіровоградського МУЮ та зареєстрованому в Єдиному реєстрі заборон і відчужень об'єктів нерухомого майна 13.05.2004 р. за №8287 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час оформлення спадщини, яка відкрилася після співвласника квартири, він дізнався, що на дану квартиру накладено арешт постановою державного виконавця Ленінського ВДВС аа №198666 від 05.05.2004 року. Після цього позивач звернувся до Ленінського ВДВС для зняття арешту з квартири, на що отримав відповідь, що виконавче провадження знищено, а тому зняти арешт з квартири позивача неможливо.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні посилався на неможливість перевірки виконавчого провадження, в межах якого накладався арешт, з огляду на його знищення, а тому не висловив обґрунтованих заперечень з приводу позовних вимог.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.11.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 16.11.2015 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло (а.с.14).

Співвласником даної квартири є ОСОБА_4, яка померла, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.17), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (дружина та дочка позивача).

При зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини, позивач дізнався, що на вищезазначену квартиру накладений арешт на підставі постанови державного виконавця Ленінського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції № аа198666 від 05.05.2004 року, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.10-12).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

Відповідно до ст.1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 57 Закону передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

На заяву позивача Ленінським відділом Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції надано лист №27306/0432/9 від 08.09.2015 року, яким повідомлено, що на виконанні у відділі перебував ряд виконавчих проваджень про стягнення коштів з позивача на користь держави, де вказано місце реєстрації: вул. Кропивницького, 7-2-92, м. Кіровоград. Відповідні виконавчі провадження завершені. Інформацію про виконавче провадження, у межах якого винесено постанову №аа198666 від 05.05.2004 року про арешт майна боржника встановити неможливо, тому положення ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» не можуть бути застосовані (а.с.16).

В судовому засіданні позивач зазначив, що ніколи не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, та зазначив, що за даною адресою проживає його однофамілець.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в АДРЕСА_1 з 05.08.1987 року, що підтверджується довідкою КП «ЖЕО №2 КМР» (а.с.9).

У відповідності до ст.50 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

У відповідності до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. №2274/5 (далі за текстом - Порядок), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

З вищезазначених вимог Закону вбачається, що у разі закінчення (завершення) виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається. Однак такі дії відповідачем здійснено не було.

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання зняти арешт з майна, яке належить ОСОБА_1, а саме квартири АДРЕСА_1, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Ленінський відділ Держаної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції зняти арешт з належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, що накладався відділом Державної виконавчої служби Ленінського району Кіровоградського міського управління юстиції постановою аа 198666 від 05.05.2004 року.

3. Присудити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) (25009, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Ленінського відділу Держаної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ34977816).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду С.В. Дегтярьова