Вирок № 53532992, 16.02.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» лютого 2010 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мозолевської О.М.

при секретарі Березенку В.В.

за участю прокурора Коваленка М.М..

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно за таких обставин.

28 вересня 2009 року приблизно о 14:00 год. ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні кім. № 617 гуртожитку Київського національного університету внутрішніх справ, що по вул. Ушинського 34-А, в м. Києві вирішив таємно викрасти чуже майно громадян.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 перебуваючи у вищевказаному помешканні побачив мобільний телефон «Нокіа Н 76», який належав ОСОБА_2, після чого з корисливих спонукань, з метою власного збагачення таємно викрав даний мобільний телефон вартістю 2950 грн., в середині якого знаходилась сім-картка оператора «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якої грошей не було, спричинивши при цьому останній матеріальну шкоду на загальну суму 2960 грн.. Після вчинення злочину ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись майном на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, визнає факт викрадення чужого майна, при цьому пояснив, що 28.09.2009р. виявив відчиненим вхідні двері кім. №617, після чого зайшов до кімнати та переконавшись у тому що у помешкані нікого немає, з тумбочки таємно викрав мобільний телефон «Нокіа Н 76», після чого певний період часу користувався викраденим телефоном, встановивши в нього свою сім-карту, а згодом продав викрадений телефон на радіоринку, що по вул. Ушинського в м. Києві.

Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

В судовому засіданні на обговорення поставлено питання про недоцільність дослідження інших доказів у справі, а саме: показань потерпілого, свідків, всіх матеріалів справи, оскільки фактичні обставини справи не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повністю підтверджується та доведена зібраними у кримінальній справі доказами, дослідження яких відповідно до ст. 299, 3011 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 51), та за колишнім місцем роботи (а.с. 50), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває ( а.с.48, 49).

Обставинами, що помякшують покарання визнано - щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність обєктивних та субєктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші вище зазначені обставини справи, в тому числі і те, що ОСОБА_1 відшкодував добровільно завдані збитки.

Виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - у виді штрафу.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судових витрат по справі не має.

Позивач відмовився від заявленого цивільного позову, у звязку із добровільним відшкодуванням підсудним, завданих збитків, у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподаткованих мінімумів громадян. (Отримувач платежу ВДК Соломянського району р/р 31415542700010, МФО 820019, ЄДРПОУ 26077951, код 21081100).

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ сім-картку оператора «МТС» (а.с.30) повернути засудженому.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Соломянського

районного суду м. Києва О.М. Мозолевська