Постанова № 53531489, 11.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 листопада 2015 року (12 год. 20 хв.) Справа № 808/2067/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

10.04.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення №0000341703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.12.2014 на суму 1399,27 грн., винесене відповідачем позивачу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності формування затратної частини та сплати податків і зборів позивача за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №518/17/НОМЕР_1 від 04.11.2014 (далі - Акт перевірки). На підставі Акта перевірки відповідачем було прийняте рішення №0000341703 від 12.12.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1399,27 грн. Позивач вважає зазначене рішення необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 14.04.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 29.04.2015.

У судове засідання 29.04.2015 сторони не прибули.

Ухвалою від 29.04.2015 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до 18.05.2015.

Ухвалою від 18.05.2015 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 18.05.2015.

У судове засідання 18.05.2015 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 18.05.2015 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №808/9758/14 за позовом приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

02.11.2015 від позивача до суду надійшла заява про поновлення розгляду справи у звязку з набранням судовим рішенням у справі №808/9758/14 законної сили.

Ухвалою від 11.11.2015 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 11.11.2015.

11.11.2015 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позову наполягає.

11.11.2015 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника, проти позову заперечує.

На підставі ст. 55 КАС України суд вирішив здійснити процесуальне правонаступництво відповідача, залучено до участі в справі замість первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Враховуючи неприбуття у судове засідання представників сторін, суд на підставі вимог ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

В період з 22.10.2014 по 28.10.2014 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності формування затратної частини та сплати податків і зборів позивача за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено Акт перевірки.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:

- ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме встановлено заниження показників сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності та заявлена в податковій декларації, на які нараховується єдиний внесок за ставкою 34,7% в сумі 80649,37 грн., в т.ч. за 2013 рік в розмірі 80649,37 грн.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, ст. 8, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження показника сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу в розмірі 34,7% в сумі 27985,33 грн., у т.ч. за період 2013 рік в розмірі 27985,33 грн.;

- п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення нотаріальної діяльності за 2013 рік в розмірі 14473,71 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17-1703 від 04.11.2014, якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 27985,33 грн.

12.12.2014 відповідачем було складено рішення №0000341703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу було нараховано штрафні санкції у сумі 1399,27 грн.

23.12.2014 позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області була подана скарга на зазначене рішення про застосування штрафних санкцій, проте рішенням про результати розгляду скарги від 26.01.2015 оскаржуване рішення було залишено без змін а скарга позивача - без задоволення.

06.02.2015 позивачем до ГУ ДФС у м. Києві була подана скарга на зазначене рішення про застосування штрафних санкцій, проте рішенням від 19.02.2015 скарга позивача залишена без розгляду.

24.02.2015 позивачем до ГУ ДФС України була подана скарга на зазначене рішення про застосування штрафних санкцій, проте рішенням від 26.03.2015 скарга позивача залишена без розгляду.

Не погодившись із рішенням про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №808/9758/14 щодо спору між позивачем та відповідачем про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17-1703 від 04.11.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.03.2015 по справі №808/9758/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015, адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 №Ф-17-1703.

Згідно змісту зазначеної постанови, судом було встановлено, що позивачем протягом 2013 року в звітах з єдиного внеску визначена сума чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок (34,7%) в розмірі 33232,00 грн., що перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, яка дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем в повному обсязі сплачено самостійно нарахований єдиний внесок, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 28.04.2014 та не заперечується податковим органом.

Суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно дійшов висновку про заниження позивачем показника сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу в розмірі 27985,33 грн. та прийняв вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, було визнано протиправним та скасовано вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 №Ф-17-1703.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване у цій справі рішення відповідача від 12.12.2014 №0000341703 ґрунтується на тому, що станом на 12.12.2014 позивач мав борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 27985,33 грн., через що відповідачем був нарахований штраф у сумі 1399,27 грн.

Отже, оскаржуване в даній справі рішення №0000341703 від 12.12.2014 про застосування штрафних санкцій є похідним та прийнятим на основі вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 №Ф-17-1703, яка зазначеним вище рішенням суду, що набрало законної сили, була визнана протиправною та скасована.

Суд зазначає, що судове рішення у справі №808/9758/14, що набрало законної сили, має приюдиційне значення для даної справи.

Крім того, обставини даної справи є фактично тотожними з обставинами адміністративної справи №808/9758/14, що були встановлені та дослідженні судом при розгляді адміністративної справи №808/9758/14, а отже не підлягають доказуванню в даному провадженні.

З наведених вище підстав, оскільки рішенням суду, що набрало законної сили, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 №Ф-17-1703, на основі якої було прийняте оскаржуване в даній справі рішення №0000341703 від 12.12.2014, визнана протиправною та скасована, то відповідно оскаржуване в даній справі рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Доданою до матеріалів справи квитанцією №15 від 06.04.2015 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 182,70 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 12.12.2014 №0000341703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції в розмірі 1399,27 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль