Постанова № 53531295, 10.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 р. Справа № 804/13672/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Лебіді О.П.,

представників відповідача - Нішти О.В., Куніцького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Центрального територіального управління Національної гвардії України про стягнення коштів в розмірі 22 948,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДФІ в Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до Центрального територіального управління Національної гвардії України (ЦТУ НГУ) про стягнення коштів в розмірі 22 948,86 грн. На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ревізією відповідача з питання дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом матеріальної допомоги на оздоровлення встановлено, що у порушення п. 23.8 розділу XXIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 04.07.2014 №638 у грудні 2014 року, на підставі підписаного начальником ЦТУ НГУ наказу від 16.12.2014 №108, неправомірно нарахована та виплачена матеріальна допомога для оздоровлення військовослужбовцям ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1850,0 грн. кожному, яких було прийнято на військову службу за контрактом з 15.12.2014 безпосередньо після закінчення строкової військової служби при тому, що зазначені військово-службовці не мали права у 2014 році на щорічну основну відпустку, що призвело до зайвої виплати матеріальної допомоги для оздоровлення і компенсації утриманого з неї ПДФО на загальну суму 6382,50 грн., чим завдано збитків ЦТУ НГУ на відповідну суму (2014, ЗФ, КПКВ 1003020, КЕКВ 2112). Внаслідок допущеного порушення, ЦТУ НГУ завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 8308,35 грн. Також позивачем зазначено, що ревізією виплати військовослужбовцям грошового забезпечення в разі звільнення з військової служби або переміщення (призначення на посаду) встановлено, що в порушення підпункту 5.9.14. пункту 5.9. розділу V Інструкції №436 та п. 36.14 розділу XXXVII Інструкції №638 здійснено виплати грошового забезпечення військовослужбовцям за період після їх виключення зі списків особового складу ЦТУ НГУ у зв'язку з призначенням на посади в інших військових частинах, що призвело до зайвих виплат підполковнику ОСОБА_7, капітану ОСОБА_8, підполковнику ОСОБА_9, підполковнику ОСОБА_3, підполковнику ОСОБА_10 Внаслідок зайвого нарахування та виплати грошового забезпечення, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 1096.28 грн. Внаслідок допущеного порушення, ЦТУ НГУ завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 4729,51 грн. Також ревізією правильності наданих розрахунків потреби в бюджетних асигнуваннях встановлено, що на 2014 рік по загальному фонду по КПКВ 1003020 по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» заплановано видатки на розрахунково-касове обслуговування зарплатного проекту в ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 9 911,0 грн. при тому, що договором укладеним ЦТУ НГУ з ПАТ КБ «Приватбанк» сплата розрахунково-касового обслуговування не передбачена, чим порушено пункти 20, 22, 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228. Фактично бюджетні асигнування заплановані на оплату розрахунково - касове обслуговування було використано ЦТУ НГУ на оплату послуг з ремонту побутової техніки (заправка та ремонт картриджів) та придбання програмного забезпечення, які при затвердженні проектів кошторису взагалі не планувались. Внаслідок включення недостовірних даних до бюджетних запитів завищено потребу в бюджетних асигнуваннях за загальним фондом кошторису за КПКВ 1003020 за КЕКВ 2240 на суму 9 911,0 грн., що згідно з п.1 ст..116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI є порушенням бюджетного законодавства. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач, Центральне територіальне управління Національної гвардії України (ЦТУ НГУ), проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до наступного. За період, що підлягав перевірці з Центрального територіального управління Національної гвардії України було звільнено або переміщено в порядку проходження військової служби до інших військових частин 37 військовослужбовців. На виконання пункту 5.9. розділу V Інструкції № 436 та розділу XXXVI Інструкції № 638 виплата грошового забезпечення проводилась до дня виключення зі списків особового складу Центрального територіального управління Національної гвардії України у всіх випадках крім вказаних. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за період після їх виключення зі списків особового складу відповідача була здійснена у зв'язку з тим, що відповідно до пп. 1.12. Інструкції № 436 та Інструкції № 638 грошове забезпечення за поточний місяць здійснюється до 20 числа. Отже на момент виключення зі списків особового складу відповідача вказаним військовослужбовцям грошове забезпечення було виплачено до кінця поточного місяця, і для виконання вимог п.5.9. розділу V Інструкції № 436 та розділу XXXVI Інструкції № 638 необхідно було вносити кошти до каси управління або проводити утримання з грошового забезпечення військовослужбовців при наступних виплатах. Оскільки добровільно кошти в касу відповідача військовослужбовці не здали, а утримання грошового забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли на момент виплати, поверненню не підлягає (п.1.6 Інструкції №436 та Інструкції №638), всі виплати, які були проведенні в місяці переміщення по службі були занесенні до грошових атестатів. На виконання п. 6.1 Інструкції №436 та п 38.1 Інструкції №638 військовослужбовці були зараховані на грошове забезпечення до військових частин, куди були направлені для подальшого проходження служби, і в терміни визначені п.1.12. Інструкції №436 та Інструкції №638, їм було здійснено перерахунок грошового забезпечення з урахуванням раніше отриманих виплат, а підтвердження до грошових атестатів надіслані до Позивача. Також відповідачем зауважено, що в пп.2 п. III Вимоги зазначається, що Відповідач повинен ініціювати перед командуванням Національної гвардії України зменшення в установленому порядку бюджетних асигнувань на 2015 рік по КПКВ 1003020 по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 9911,00 грн., які було зайве отримано на сплату розрахунково-касового обслуговування зарплатного проекту та витрачено на інші видатки, але дана вимога не відповідає нормам чинного законодавства. На думку відповідача, твердження ДФІ у Дніпропетровській області щодо включення недостовірних даних на суму 9 911,0 грн. до бюджетних запитів з вини Відповідача, що згідно п.1 ст.116 БКУ від 08.07.2010 № 2456-УІ є порушенням бюджетного законодавства, не відповідає дійсності та суперечить вимогам ст.34, 35 БКУ, оскільки складання та подання бюджетних запитів повністю належить до компетенції головних розпорядників коштів, яким Позивач не являється. Також відповідачем зауважено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 року №273 «Про внесення змін до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294» у підпункті 3 пункту 5 зазначеної Постанови виключено слова «при щорічній основній відпустці» і в новій редакції підпункт З пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» має наступний вигляд: «керівники державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання мають право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення». Отже, при розгляду даного питання, відповідач, керуючись Постановою КМУ від 07 листопада 2007 року № 1294 з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 17 липня 2014 року №273, а не наказом МВС від 04 липня 2014 року №638, діяв в рамках чинного законодавства. Тим більше, що вимоги наказу МВС №638 були приведені у відповідність з вимогами Постанови КМУ №1294 наказом МВС від 13 січня 2015 року №14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.14 за №93/26538. В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволені позову, навівши доводи, викладені в запереченнях проти позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідно до п.2.15 Плану роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області та п. 1.1.6.1 Плану роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на І квартал 2015 року, на підставі направлення від 27.01.2015 №73 проведено планову ревізію окремих напрямів фінансово-господарської діяльності, в тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету у зв'язку з оголошеною мобілізацією, відповідача - Центрального територіального управління Національної гвардії України (військова частина 3006) за період з 01.08.2013 по 01.01.2015.

Результати ревізії оформлені актом ревізії від 22.04.2015 №04-01.1-16/02-ДСК, за змістом якого ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті військовослужбовцям які проходять військову службу за контрактом матеріальної допомоги на оздоровлення встановлено, що в порушення п. 23.8 розділу XXIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 04.07.2014 №638 (далі - Інструкція №638), на підставі підписаного начальником ЦТУ НГУ наказу від 16.12.2014 №108 відповідачем нарахована та виплачена матеріальна допомога для оздоровлення військовослужбовцям ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1 850 грн. кожному, яких було прийнято на військову службу за контрактом з 15.12.2014 безпосередньо після закінчення строкової військової служби, при тому, що зазначені військово-службовці не мали права у 2014 році на щорічну основну відпустку, що призвело до зайвої виплати матеріальної допомоги для оздоровлення і компенсації утриманого з неї ПДФО на загальну суму 6382,50 грн., чим завдано збитків ЦТУ НГУ на відповідну суму, а також зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 1 925,85 грн., чим порушено ст.7,8 Закону №2464.

Також за змістом означеного акту ревізії перевіркою виплати військовослужбовцям грошового забезпечення в разі звільнення з військової служби або переміщення (призначення на посаду) встановлено, що в порушення підпункту 5.9.14. пункту 5.9. розділу V Інструкції №436 та п. 36.14 розділу XXXVII Інструкції №638 здійснено виплати грошового забезпечення військовослужбовцям за період після їх виключення зі списків особового складу відповідача у зв'язку з призначенням на посади в інших військових частинах, що призвело до зайвих виплат, а саме:

- підполковнику ОСОБА_7, виключеного із списків 19.08.2013 у зв'язку з переведенням до в/ч 3021 згідно наказу від 19.08.2013 №180, у серпні 2013 року здійснено зайву виплату грошового забезпечення за період з 19.08.2013 по 31.08.13 на загальну суму 681,46 грн. (у т.ч. посадовий оклад 469,68 грн., оклад за військове звання 54,52грн., надбавка за вислугу років 157,26 грн.), що призвело до зайвої виплати грошового забезпечення та компенсації утриманого ПДФО на загальну суму 783,68 грн. (2013, ЗФ, КПКВ 1003020, КЕКВ 2112);

- капітану ОСОБА_8, виключеного із списків 30.12.2013 у зв'язку з переведенням до в/ч 3021 згідно наказу від 30.12.2013 №304, у грудні 2013 р. здійснено зайву виплату грошового забезпечення за період з 30.12.13 по 31.12.2013 на загальну суму 126,64 грн. (у т.ч. посадовий оклад 56,77 грн., оклад за військове звання 7,74 грн., надбавка за вислугу років 16,13 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 40,32 грн., надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 5,68 грн.), що призвело до зайвої виплати грошового забезпечення та компенсації утриманого ПДФО на загальну суму 145,64 грн. (2013, ЗФ, КПКВ 1003020, КЕКВ 2112);

- підполковнику ОСОБА_9, виключеного із списків 22.03.2014 у зв'язку з переведенням до УКТрК ВВ МВС згідно наказу від 24.03.2014 №64, у березні 2014 року здійснено зайву виплату грошового забезпечення за період з 22.03.2014 по 31.03.2014 на загальну суму 557,41 грн. (у т.ч. посадовий оклад 370,97 грн., оклад за військове звання 41,93 грн., надбавка за вислугу років 144,51 грн), що призвело до зайвої виплати грошового забезпечення та компенсації утриманого ПДФО на загальну суму 641,04 грн. (2014, ЗФ, КПКВ 1003020, КЕКВ 2112);

- підполковнику ОСОБА_3, виключеного із списків 18.07.2014 у зв'язку з переведенням до ГУ НГУ згідно наказу від 18.07.2014 №152, у липні 2014 року здійснено виплату грошового забезпечення за період з 18.07.2014 по 31.07.14 на загальну суму 1127,22 грн. (у т.ч. посадовий оклад 519,35 грн., оклад за військове звання 58,71 грн., надбавка за вислугу років 173,42грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 375,74 грн.) що призвело до зайвої виплати грошового забезпечення та компенсації утриманого ПДФО на загальну суму 1296,30грн. (2014, ЗФ, КПКВ 1003020, КЕКВ 2112);

- підполковнику ОСОБА_10, виключеного із списків 24.10.2014 у зв'язку з переведенням до в/ч 3054 згідно наказу від 24.10.2014 №56, у жовтні 2013р. здійснено виплату грошового забезпечення за період з 24.10.2014 по 31.10.14 на загальну суму 666,58 грн. (у т.ч. посадовий оклад 283,87 грн., оклад за військове звання 33,55 грн., надбавка за вислугу років 126,97 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 222,19 грн.), що призвело до зайвої виплати грошового забезпечення та компенсації утриманого ПДФО на загальну суму 766,57грн. (2014, ЗФ, КПКВ 1003020, КЕКВ 2112).

Внаслідок зайвого нарахування та виплати грошового забезпечення, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 1096.28 грн.. (ЗФ, КПКВ 1003020, КЕКВ 2120) у т.ч. 2013 рік - 280,41 грн, 2014 рік - 815,87 грн, чим порушено ст.7,8 Закону №2464.

Такі висновки здійснені позивачем з посиланням на пп.5.9.14. п.5.9. розділу V Інструкції №436, яким визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які перебувають на посадах у разі їх переміщення (призначення на посади) в інші військові частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення зі списків особового складу військової частини, та аналогічний п.36.14 розділу XXXVII Інструкції №638.

Також за змістом вказаного акту ревізії перевіркою правильності наданих розрахунків потреби в бюджетних асигнуваннях встановлено, що на 2014 рік по загальному фонду по КПКВ 1003020 по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» заплановано видатки на розрахунково-касове обслуговування зарплатного проекту в ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 9911,0 грн., але договором, укладеним ЦТУ НГУ з ПАТ КБ «Приватбанк», сплата розрахунково-касового обслуговування не передбачена, чим порушено пункти 20, 22, 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228. Крім того, в акті зазначено, що фактично бюджетні асигнування, заплановані на оплату розрахунково- касове обслуговування, були використані відповідачем на оплату послуг з ремонту побутової техніки (заправка та ремонт картриджів) та придбання програмного забезпечення які при затвердженні проектів кошторису взагалі не планувались.

Оскільки відповідачем не усунуті означені порушення, про які позивачем зазначено також в листі про усунення порушень від 25.05.15 №04-08-05-15/4466, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 22 948,86 грн.

Розв'язуючи спір, суд зазначає наступне.

Умови виплати грошового забезпечення військовослужбовців визначені Постановою КМУ ««Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.07 №1294 (далі - постанова №1294). Відповідно до п.2 вказаної Постанови виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.07.14 №638 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.07.14 за №849/25626), яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які займають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах, підрозділах і загонах, вищих навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, установах та закладах Національної гвардії України (далі - військові частини).

Відповідно до пп.3 п.5 Постанови №1294 в редакції, чинній з 25.07.14, керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Суд відмічає, що зміст наведених приписів Постанови №1294 не дає підстави для висновку, що допомога для оздоровлення в першому календарному році служби надається тільки в тому разі, якщо військовослужбовець має право на щорічну основну відпустку незалежно від її тривалості.

Положення Інструкції №638 були приведені відповідно до вимог Постанови №1294 наказом МВС від 13.01.15 №14, який набрав чинності 17.02.15. До 17.02.15 за приписами п.23.8 вказаної Інструкції військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, та військовослужбовцям, прийнятим безпосередньо після закінчення строкової військової служби на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу, допомога для оздоровлення в першому календарному році служби надається тільки в тому разі, якщо військовослужбовець має право на щорічну основну відпустку незалежно від її тривалості.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, суд відзначає, що в даному випадку застосуванню підлягають приписи Постанови №1294, яка має вищу юридичну силу відносно Інструкції №638, а тому суд доходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача при виплаті у грудні 2014 року на підставі підписаного начальником ЦТУ НГУ наказу від 16.12.2014 №108 матеріальної допомоги для оздоровлення військовослужбовцям ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та, як наслідок, перерахуванні ПДФО та єдиного соціального внеску на виплачені суми.

Отже, висновки позивача про завдання відповідачем матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 8308,35 грн. не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи та не відповідають приписам Постанови №1294.

Відповідно до п. 5.9.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВСУ від 15.09.10 №436, зареєстрованим в Мінюсті 11.10.10 за №908/18203, чинної до 12.08.14, та згідно з п. 36.14. Інструкцією №638 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які перебувають на посадах у разі їх переміщення (призначення на посади) в інші військові частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення зі списків особового складу військової частини.

Разом з тим, за приписами п.1.12. Інструкції №436, яким аналогічні приписи п. 1.12 Інструкції №638, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців; виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за поточний місяць здійснюється щомісяця з 15 до 20 числа (виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за поточний місяць здійснюється щомісяця до 20 числа).

Враховуючи наведені приписи, виключення зі списку підполковника ОСОБА_7, капітана ОСОБА_8, підполковника ОСОБА_9, підполковника ОСОБА_3, підполковника ОСОБА_10 у зв'язку з призначенням на посади в інших військових частинах після 15-20 чисел поточного місяця унеможливило здійснення відповідачем означеним особам виплат грошового забезпечення до дня виключення зі списків особового складу військової частини.

Положеннями п.1.6 Інструкції №436 та Інструкції №638 передбачено, що грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли в момент виплати, поверненню не підлягає, якщо право на нього повністю або частково військовослужбовцем надалі втрачене, окрім випадків, передбачених підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 розділу IV цієї Інструкції №436 та абзацом другим пункту 25.2 розділу XXV Інструкції №638.

За змістом п. 6.1 Інструкції №436 та п.38.1 Інструкції №638 зарахування на грошове забезпечення осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом проводиться на основі грошового атестата (додаток 1) та наказу командира військової частини (начальника установи).

Як встановлено в ході розгляду справи, означені виплати були занесенні позивачем до грошових атестатів, на підставі яких таким особам був здійснений перерахунок грошового забезпечення з урахуванням раніше отриманих виплат, а підтвердження до грошових атестатів надіслані до позивача, що не заперечується останнім.

На підставі наведеного суд зазначає, що висновки позивача про завдання відповідачем матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 4729,51 грн. не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно зі ст.19 Бюджетного кодексу України стадіями бюджетного процесу визнаються: складання проектів бюджетів; розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

За змістом ст.34 БК України для підготовки проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів у терміни, визначені Міністерством фінансів України.

Міністерство фінансів України разом з інструкціями з підготовки бюджетних запитів доводить до головних розпорядників бюджетних коштів відповідні обсяги державних капітальних вкладень на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди, у тому числі згідно з розподілом, здійсненим відповідно до частини четвертої статті 32 БК України.

Згідно зі ст. 35 БК України головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до вимог інструкції з підготовки бюджетних запитів, з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, у терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують включення до бюджетних запитів показників за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних проектів, у разі їх схвалення або відбору у встановленому законодавством порядку та на підставі розрахунків обсягу витрат і вигод щодо реалізації таких інвестиційних проектів. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України, індикативних прогнозних показників Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, згідно з вимогами Міністерства фінансів України.

Відповідно до ст. 37 БК України Міністерство фінансів України подає Кабінету Міністрів України для розгляду проект закону про Державний бюджет України та вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України. Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Згідно зі ст. 46 БК України стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порядків використання бюджетних коштів; взяття бюджетних зобов'язань; отримання товарів, робіт і послуг; здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань; використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм; повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).

Приписами ст.47 БК України визначено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд відмічає, що відповідно до п.11 Постанови КМУ від 28.02.02 №228, якою затверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Постанова №228), для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік: встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання; розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету та надання кредитів з бюджету у проектах кошторисів;

Згідно з п.13 Постанови №228 у разі обмеження терміну формування бюджетних запитів головними розпорядниками Мінфін, надає дозвіл головним розпорядникам самостійно визначати порядок та обсяг одержання необхідних даних для забезпечення своєчасного формування і подання бюджетних запитів.

Приписами п.п. 26-28 Постанови №228 у двотижневий строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Мінфін доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів, і видається відповідно Мінфіном, головним розпорядником. Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань загального фонду бюджету.

Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача), помісячних планів використання бюджетних коштів і подають їх головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складення проектів зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету та зведених планів спеціального фонду, а також проектів зведених планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача) і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів.

Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

На підставі викладених законодавчих приписів, суд зазначає, що твердження позивача, наведені в обгрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача суми в розмірі 9911 грн., щодо включення відповідачем недостовірних даних на суму 9911,0 грн. до бюджетних запитів з вини останнього, суперечать вимогам ст.34, 35 БК України, за змістом яких складання та подання бюджетних запитів належить до компетенції головних розпорядників коштів, яким той не є.

Суд зазначає також про безпідставність тверджень позивача про те, що тарифи не будуть змінені ПАТ КБ «Приватбанк» протягом наступних 6 місяців року, що передує плановому, адже за змістом договору позивача з ПАТ КБ «Приватбанк» тарифи можуть бути зміненні ПАТ КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку з повідомленням про це за 21 день до запланованих змін.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для висновків про порушення відповідачем п.1 ч.1 ст. 116 БК України, а саме про включення ним недостовірних даних до бюджетних запитів, відтак, підстави для стягнення з відповідача суми в розмірі 9911 грн. відсутні.

За викладених обставин суд констатує відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 22 948,86 грн., отже адміністративний позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволені адміністративного позову.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції відповідно до ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 16.11.15.

Суддя А.О. Коренев