Ухвала суду № 53528120, 13.11.2015, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1408/15-ц

Провадження № 2-з/395/17/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(про відмову у забезпеченні позову)

13 листопада 2015 року м. Новомиргород

Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області ЩЕНЮЧЕНКО С.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 (далі заявник, позивач, ОСОБА_1Г.), відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ВАШ АВТО» (далі відповідач, ТОВ «ВАШ АВТО») про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 р. до Новомиргородського районного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1, відповідач ТОВ «ВАШ АВТО» про забезпечення позову.

Заявник вказав, що ним подано до районного суду позовну заяву до ТОВ «ВАШ АВТО» про витребування безпідставно здобутого майна.

Тому вимагає вжити заходи з метою забезпечення позову:

накласти арешт у межах позовних вимог на розрахунковий рахунок відповідача;

витребувати у ТОВ «ВАШ АВТО» відомості про результати господарської діяльності за жовтень 2015 р. у розрізі понесених витрат та отриманих прибутків.

У даному випадку вищезгадана заява була подана позивачем одночасно із пред'явленням позову ОСОБА_1 до ТОВ «ВАШ АВТО» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та про витребування безпідставно здобутого майна, тобто на момент розгляду такої заяви про забезпечення позову провадження у цивільній справі ще не відкрите.

До того ж всупереч вимогам ч. 3 ст. 151, ч. 3 ст. 152 ЦПК України та роз'ясненням пп. 1, 3-4, 6-7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" позивач вимагає забезпечення позову до відкриття провадження у цивільній справі, хоча його позов не є винятком у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 151 ЦПК України.

Окрім цього, заявником подано лише заяву про забезпечення позову, тобто позивач не надав доказів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд також не має наданих позивачем доказів, щоб пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 119-120 ЦПК України, бо заявником належним чином не викладено зміст позовних вимог та обставин, якими позивач обґрунтовує власні вимоги, за приписами ст. 121 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наданням строку позивачеві для усунення недоліків. Тому суд у даний час неспроможний зясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд також позбавлений можливості врахувати, щоб вжиті заходи не перешкоджали господарській діяльності юридичної особи, наприклад, не обмежували можливості господарюючого субєкта користуватися та розпоряджатися власним майном та не призвели до незворотних наслідків.

На даній стадії процесу суд неспроможний гарантувати реальну можливість захистити свої права сторін при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або повязані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

До того ж суд позбавлений можливості постановити ухвалу про забезпечення позову в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, бо заявник не обґрунтував припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, посиланням на закон, яким зміг би керуватися суд при постановленні ухвали.

Окрім цього, заява позивача про забезпечення позову містить вимогу витребувати у ТОВ «ВАШ АВТО» відомості про результати господарської діяльності за жовтень 2015 р. у розрізі понесених витрат та отриманих прибутків, що явно виходить за межі такого клопотання, бо не відповідає вимогам ст. 152 ЦПК України.

Адже види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Тому у задоволенні заяви про забезпечення позову потрібно відмовити повністю за її безпідставністю.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

Ураховуючи наведене, керуючись ст. ст. 149-153, 293-294 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ВАШ АВТО» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Щенюченко

Згідно з оригіналом:

суддя С.ЩЕНЮЧЕНКО