Постанова № 53527400, 11.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р.Справа № 916/3644/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.,

(Склад судової колегії сформований на підставі розпорядження в.о. керівника суду №553 від 15.09.2015р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.09.2015р.).

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Рощин Л.М., за довіреністю,

від відповідача - Еннан Алім Абдул-Амідович, директор,

Трощеновський О.В., за довіреністю,

Ковтун В.С., за довіреністю,

Козолуп М.С., за довіреністю,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини

на рішення господарського суду Одеської області від 25 березня 2014 року

у справі №916/3644/13

за позовом Державної установи «Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної Академії Наук України»

до відповідача Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 647335,57 грн.

В судовому засіданні 10 листопада 2015 року оголошувалась перерва до 11 листопада 2015 року.

встановив:

У грудні 2013 року Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України (далі-позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини (далі-відповідач), згідно останньої редакції позовних вимог від 20.02.2014р., в якій просило суд стягнути збитки за період з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. на суму 647335,57 грн., що складаються із наступних витрат, які фактично зроблені та оплачені позивачем: витрати з оплати опалення приміщень - 172254,99 грн.; витрати з оплати електроенергії - 105417,94 грн.; витрати з оплати постачання холодної води та водовідведення - 37009,70 грн.; витрати з оплати зливових стоків - 3494,91 грн.; витрати з оплати вивезення побутових відходів - 942,72 грн.; витрати на охорону будівель і території - 256855,60 грн.; витрати на утримання прилеглої до будинку території - 28387,54 грн.; витрати на утримання і обслуговування комунальних систем загального призначення - 42972,17 грн.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем обов'язку з повернення орендованого нерухомого майна та продовженням користування ним після закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна №1 від 31.12.2009р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25 березня 2014 року (суддя Гут С.Ф.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 640560,90 грн., а саме: витрати з оплати опалення приміщень - 172254,99 грн. (53,26%), витрати з оплати електроенергії - 101404,93 грн. (65,7%), витрати з оплати постачання холодної води та водовідведення - 34248,06 грн. (84,95%), витрати з оплати зливових стоків - 3494,91 грн. (49,1%), витрати з оплати вивезення побутових відходів 942,72 грн. (49,1%), витрати на охорону будівель і території - 256855,60 грн. (49,1%), витрати на утримання прилеглої до будинку території - 28387,54 грн. (49,1%) та витрати на утримання і обслуговування комунальних систем загального призначення - 42972,17 грн. (49,1%). Стягнуто з відповідача на користь позивача 12811,22 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми статей 22, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 614, 623, 626, 628, 629, 759, 795 Цивільного кодексу України та статей 193, 218, 224, 225 Господарського кодексу України.

Господарським судом було встановлено, що строк дії договору оренди нерухомого майна №1 від 31.12.2009р. закінчився 31.12.2010р., але відповідач після припинення строку його дії орендоване приміщення (майно) не повернув, акт приймання-передачі про повернення майна позивачу не направляв та продовжує користуватися орендованими приміщеннями після закінчення терміну дії договору оренди, що підтверджується актом обстеження приміщень, які займає відповідач по вул. Преображенській, 3 станом на 05.06.2013р.

Оскільки відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна №1 від 31.12.2009р. продовжує користуватися орендованими приміщення після закінчення строку дії договору оренди, він не звільняється від обов'язку відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг після закінчення терміну дії договору оренди.

Як зазначив суд в своєму рішенні, позивачем було надано достатньо належних та допустимих доказів заподіяння йому збитків саме внаслідок неправомірних дій відповідача, які містять всі елементи складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосередньо причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками).

Задовольняючи позовні вимоги в сумі 640560,90 грн., суд першої інстанції прийняв до уваги та визнав правомірними виконані позивачем розрахунки дольової участі відповідача у витратах на утримання будівлі, зокрема на опалення приміщень, на охорону будівель та території, утримання прилеглої до будинку території, утримання і обслуговування комунальних систем загального призначення, постачання холодної води та водовідведення, а також електроенергії.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати частково та задовольнити вимоги Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук в сумі 396729,87 грн.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Господарський суд приймаючи оскаржене рішення не звернув уваги на всі обставини, які мали значення для справи, зокрема на те, що позивачем невірно визначена дольова участь відповідача у витратах на комунальні послуги та утримання приміщень; завищена калькуляція витрат на додаткові експлуатаційні послуги, такі як охорона приміщень; не підтверджено жодними доказами надання додаткових експлуатаційних послуг, таких як утримання території та обслуговування систем загального призначення; між позивачем та відповідачем в період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. були відсутні будь-які договірні відносини, а відповідно не досягнуто згоди щодо вартості додаткових експлуатаційних послуг та дольової участі у цих витратах.

З огляду на викладене, господарський суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, що призвело до невідповідності висновків наявним матеріалам справи та прийняття неправильного рішення по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує, що збитки, завдані відповідачем полягають у понесенні позивачем вимушених реальних витрат на утримання майна та сплату комунальних послуг, фактично спожитих відповідачем. В матеріалах справи є докази понесення позивачем реальних збитків: договори з постачання комунальних послуг, рахунки та платіжні доручення з відміткою про оплату, акти виконаних робіт, довідки про заробітну плату обслуговуючого персоналу, довідка про фактичні накладні витрати за 2011-2013 роки.

Відповідачем у процесі розгляді справи в суді першої інстанції не доведено всупереч вимог ст.614 Цивільного кодексу України відсутності його вини у невиконанні зобов'язання, більш того, він продовжує користування орендованим приміщень вже після закінчення терміну договору оренди, але не відшкодовує позивачу витрати на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Крім того, як далі зазначає позивач, у своїй апеляційній скарзі відповідач просить апеляційний господарський суд задовольнити позов частково, тим самим він фактично визнає свою вину у неповерненні орендованого майна, незаконному користуванні цим майном та заподіяння збитків позивачу.

Також, до апеляційної скарги відповідач надав нові докази та розрахунки, зокрема ті, що стосуються дольової участі з оплати опалення приміщень, постачання холодно води та водовідведення, оплати зливових стоків, постачання електроенергії, охорони приміщень, утримання прилеглої до будинку території, утримання та обслуговування комунальних систем загального призначення. При цьому, як зазначає позивач, скаржник ніяким чином не обґрунтував неможливість надання таких доказів в суді першої інстанції.

Таким чином, позивач вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2014р. апеляційну скаргу Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини прийнято до провадження.

Надалі скаржником були надані доповнення до апеляційної скарги, в яких він стверджує про те, що судом першої інстанції були абсолютно проігноровані наведені відповідачем доводи та представлені ним докази, зокрема, розрахунки дольової участі відповідача за кожною зі статей витрат позивача на утримання будівель, відомості стосовно ринкових цін на послуги з охорони будівель, які надаються спеціалізованими організаціями (в розумінні ч.3 ст.623 ЦК України), розрахунок витрат теплової енергії на опалення займаних відповідачем нежитлових приміщень, який був виконаний спеціалізованою експертною організацією «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НІІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», законодавчі та інші нормативно-правові акти, на які посилався відповідач, обґрунтовуючи свої розрахунки та заперечення до позову.

Також, скаржником були подані уточнення до апеляційної скарги, в яких останній просив суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача 396729,87 грн.

24.07.2014р. представником відповідача було заявлено письмове клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області.

Крім того, в судовому засіданні 24.07.2014р. представником відповідача заявлено клопотання про проведення у справі судової економічної експертизи.

31.07.2014р. представником відповідача надані до матеріалів справи уточнення до апеляційної скарги, згідно з якими він просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015р. у справі №916/3644/13 та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 329785,51 грн.

В ході апеляційного перегляду справи, колегією суддів було встановлено, що зміст заперечень відповідача щодо стягнення фактичних витрат з утримання та експлуатації приміщень позивача за період 01.01.2011р. до 31.12.2013р. зводиться до тверджень про неправильне врахування позивачем складових елементів таких витрат та неправильного визначення ним відсотку дольової участі у витратах на опалення приміщень, оплату зливових стоків, вивезення побутових відходів, охорону будівель і території, утримання прилеглої до будівлі території та утримання і обслуговування комунальних систем загального призначення.

У зв'язку з цим, ухвалою суду від 31.07.2014р. було призначено у справі судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі. На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- яка дольова участь Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини у витратах на опалення приміщень, оплату зливових стоків, вивезення побутових відходів, охорону будівель і території, утримання прилеглої до будівлі території та утримання і обслуговування комунальних систем загального призначення, понесених Відділенням гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України у період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.?

- чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України розмір збитків, завданих невиконанням Фізико-хімічним інститутом захисту навколишнього середовища і людини умов Договору оренди нерухомого майна №1 від 31.12.2009р. щодо повернення орендованого майна?

Також, вказаною ухвалою було задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки.

В подальшому за клопотаннями судових експертів неодноразово направлялися додаткові матеріали для виконання судової економічної експертизи.

Позивачем було надано суду копію постанови Президії НАН України №132 від 04.06.2014р. «Про перейменування Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України», згідно якої позивача перейменовано з Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту НАН України на Державну установу «Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної Академії Наук України» та копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 01.08.2014р.

29.04.2015р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової економічної експертизи №72/14 від 27.04.2015р. разом із матеріалами справи №916/3644/13.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2015р. апеляційне провадження у справі №916/3644/13 було поновлено.

09.06.2015р. представником Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини були заявлені наступні клопотання:

- про відкладення розгляду справи;

- про ознайомлення з матеріалами справи;

- про виклик в судове засідання представників КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради та інженера ОФ ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»;

- про виклик в судове засідання судових експертів для надання пояснень стосовно висновку судової економічної експертизи №72/14 від 27.04.2015р.

Судова колегія, дослідивши заявлені представником відповідача клопотання, прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання представників КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради та інженера ОФ ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», інші клопотання були задоволені.

У зв'язку з викладеним, ухвалою апеляційного господарського суду від 09.06.2015р. викликано в наступне судове засідання судових експертів ТОВ «ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НЕЗАЛЕЖНИХ ЕКСПЕРТИЗ» Довгих М.Є. та Машиніченко О.А. для дачі пояснень стосовно висновку судової економічної експертизи №72/14 від 27.04.2015р.

Надалі, представником відповідача були надані заперечення щодо висновку судової економічної експертизи, в яких останній зазначив, що при здійсненні експертного дослідження документів та матеріалів, судовим експертом було істотно порушено порядок проведення судової експертизи, підсумкові висновки судової економічної експертизи не відповідають матеріалам справи та викликають сумніви в обґрунтованості та правильності складеного судового висновку.

16.06.2015р. до Одеського апеляційного господарського суду від Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини надійшли клопотання про призначення судової економічної експертизи, про призначення повторної експертизи, заперечення щодо висновку судової економічної експертизи №72/14 від 27.04.2015р. та письмові пояснення по справі.

Однак, вказані вище клопотання в судовому засіданні, яке відбулося 16.06.2015р., не були розглянуті у зв'язку з тим, що 15.06.2015р. від Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини надійшла касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014р. в частині зупинення провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р. було зупинено апеляційне провадження у даній справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2015р. відмовлено в поновленні строку на касаційне оскарження ухвали від 31.07.2014р. у справі №916/3644/13 та повернуто матеріали справи до Одеського апеляційного господарського суду для продовження апеляційного провадження.

У зв'язку перебуванням судді-учасника колегії Бєляновського В.В. у відпустці та необхідністю поновлення апеляційного провадження у даній справі, розпорядженням в.о. керівника апарату №553 від 15.09.2015р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3644/13.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.09.2015р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Будішевська Л.О., судді: Мишкіна М.А., Таран С.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. поновлено апеляційне провадження у справі №916/3644/13 та призначено розгляд апеляційної скарги на 06.10.2015р.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2015р. та 20.10.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладався у зв'язку з необхідністю надання судовими експертами ТОВ «ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НЕЗАЛЕЖНИХ ЕКСПЕРТИЗ» Долгих М.Є. та Машиніченко О.А. пояснень стосовно висновку судової економічної експертизи №72/14 від 27.04.2015р.

10.11.2015р. судовим експертом Машиніченко О.А. були надані суду письмові пояснення до висновку судової економічної експертизи №72/14 від 27.04.2015р.

В судовому засіданні 10.11.2015р. представником відповідача було подано заяву про відвід судових експертів Долгих М.Є. та Машиніченко О.А., оскільки останніми при проведенні судової експертизи було порушено порядок її проведення, що, в свою чергу, призвело до необґрунтованих та необ'єктивних відповідей стосовно поставлених на експертизу питань.

Вказана заява про відвід судових експертів відхилена судовою колегією, з огляду на її безпідставність.

Крім того, судова колегія відхилила клопотання Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини про призначення судової економічної експертизи та про призначення повторної експертизи з огляду на їх необгрунтованість.

Представник позивача в судових засіданнях заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити рішення господарського суду без змін як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача в засіданнях суду апеляційної інстанції наполягали на задоволенні апеляційної скарги та вимог, викладених у доповненнях та уточненнях на неї, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин, які мали значення для справи.

Третя особа не скористалася своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу та не забезпечила явку свого представника в судові засідання, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялася належним чином, про що свідчать поштові повідомлення наявні в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та пояснення судового експерта Долгих М.Є., перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення першої інстанції зміні, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.12.2009р. на підставі дозволу Бюро Президії НАН України між Відділенням гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної академії наук України, (Орендодавець) та Фізико-хімічним інститутом захисту навколишнього середовища і людини(Орендар) було укладено договір оренди №1 нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно: приміщення в двухповерховому будинку і одноповерхових будівлях(майно), площею 536,3 кв.м, розміщене за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 3, на 1 та 2 поверхах будинку та дворових будівлях згідно з додатками №№1, 3, що перебуває на балансі Відділення гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної академії наук України(Балансоутримувач).

Майно передається в оренду з метою використання для наукової діяльності (п.1.2. договору).

На виконання умов договору оренди за актом приймання-передачі від 31.12.2009р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне користування майно згідно з додатком №1 до договору оренди.

Відповідно до п.3.1 договору оренди, крім орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю по розрахункам Орендодавця: відшкодовування комунальних платежів; відшкодування податку на землю; витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати(Додаок №2).

Балансоутримувач представляє орендарю рахунки за відшкодування податку на землю, комунальні платежі а інші експлуатаційні витрати до 20 числа розрахункового місяця, плата здійснюється Орендарем протягом 5 днів після отримання рахунків, але не пізніше розрахункового місяця (п.3.3. договору).

Пунктом 3.6 договору сторони передбачили, що орендна плата і комунальні платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації і стягуються на користь Балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.3.10 договору, у разі припинення (розірвання) договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоуримувачу.

Згідно п.п.10.9., 10.10. договору, у разі припинення або розірвання договору орендоване майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю. У разі, якщо Орендар затримав повернення орендованого майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Вказаний договір було укладено строком на 1 рік до 31.12.201р. включно.

Після закінчення дії строку договору оренди останній не було продовжено, однак відповідачем орендоване майно позивачу не повернуто та він продовжує користуватися орендованими приміщеннями по теперішній час, що не заперечувалось самим відповідачем.

Позивач щомісяця направляв відповідачу рахунки на оплату витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, проте відповідач жодного рахунку на протязі 2011- 2013 років не оплатив.

Відділенням гідроакустики Морського гідрофізичного інституту Національної Академії Наук України було направлено на адресу Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини претензію №78/ОГ-320 від 01.11.2013р. з пропозицією сплатити борг на суму 658220,91 грн.

Зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення, що зумовило позивача звернутися до господарського суду з відповідним позовом (з урахуванням уточнень до нього) про стягнення з відповідача збитків у вигляді відшкодування витрат на утримання орендованого майна в загальній сумі 647335,57 грн.

Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст.225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Стягнення збитків як вид цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

Аналізуючи наведені норми законодавства, об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Господарський суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів заподіяння йому збитків саме внаслідок неправомірних дій відповідача, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).

Щодо розміру збитків, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком судової економічної експертизи №72/14 від 27.04.2014р., з урахуванням якої збитки, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становлять 620213,53 грн., у тому числі:

витрати з оплати опалення приміщень в сумі 172254,99 грн.;

витрати з оплати електроенергії в сумі 101404,93 грн.;

витрати з оплати постачання холодної води та водовідведення в сумі 34248,06 грн.;

витрати з оплати зливових стоків в сумі 3487,77 грн.;

витрати з оплати вивезення побутових відходів в сумі 940,80 грн.;

витрати з оплати на охорону будівель і території в сумі 240539,91 грн.;

витрати на утримання прилеглої до будинку території в сумі 28387,54 грн.;

витрати на утримання та обслуговування комунальних систем загального призначення в сумі 38949,53 грн.

Заперечення відповідача щодо висновку судової економічної експертизи №72/14 від 27.04.2015р. судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки висновки експертів є ясними, повними, такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Апеляційну скаргу Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 25 березня 2014 року у справі № 916/3644/14 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини на користь Державної установи «Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної Академії Наук України» 620213,53 грн. збитків у вигляді відшкодування витрат на утримання орендованого майна, в тому числі:

витрати з оплати опалення приміщень в сумі 172254,99 грн.;

витрати з оплати електроенергії в сумі 101404,93 грн.;

витрати з оплати постачання холодної води та водовідведення в сумі 34248,06 грн.;

витрати з оплати зливових стоків в сумі 3487,77 грн.;

витрати з оплати вивезення побутових відходів в сумі 940,80 грн.;

витрати з оплати на охорону будівель і території в сумі 240539,91 грн.;

витрати на утримання прилеглої до будинку території в сумі 28387,54 грн.;

витрати на утримання та обслуговування комунальних систем загального призначення в сумі 38949,53 грн.

Стягнути з Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини на користь Державної установи «Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І.Субботіна Національної Академії Наук України» 12404,27 грн. судового збору».

В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 25 березня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з Державної установи «Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І.Субботіна Національної Академії Наук України» на користь Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини 271,22 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини на користь Державної установи «Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної Академії Наук України» витрати на проведення судової економічної експертизи в сумі 21863,67 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 16.11.2015р.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Мишкіна М.А.

Таран С.В.