Постанова № 53527245, 10.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р. Справа№ 910/12404/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Подолянко Т.В. - представник за довіреністю б/н від 15.12.2014р.,

від третьої особи: Подолянко Т.В. - представник за довіреністю б/н від 15.12.2014р.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь"

на рішення господарського суду Київської області від 07.04.2015

у справі № 910/12404/14 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом публічного акціонерного товариства "РЕАЛ БАНК"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"

про стягнення 5 241 644,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2015р. у справі №910/12404/14 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-Промислова група "Південь" на користь Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн. 00 коп. заборгованості по поверненню кредитних коштів, 55 567 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 12 коп. простроченої заборгованості за процентами, 183 835 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 62 коп. пені на суму простроченого кредиту, 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві)грн. 09коп. пені на суму прострочених процентів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-Промислова група "Південь" в доход Державного бюджету України 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, перерахувавши відповідачу 5000000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з позичкового рахунку, проте позичальник не виконав належним чином свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором.

Не погоджуючись із казаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2015р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що положення договору №482/09-2-08 про надання кредитної лінії від 29.03.2013р. та чинного законодавства України не передбачають права позивача відмовитись прийняти виконання зобов'язання за кредитним договором у будь-який спосіб, в свою чергу навпаки передбачають спосіб виконання за рахунок застави майнових прав на депозит.

Скаржник зазначає й про те, що відповідно до листа ПАТ «Реал Банк» від 03.06.2014р. №14-04/2392, адресованого ПАТ «Київський страховий дім» вбачається, що відповідач по суті виступив в ролі нового кредитора заблокувавши депозитні кошти ПрАТ «Київський страховий дім» до повного виконання ТОВ «АПГ «Південь» кредитних зобов'язань перед ПАТ «Реал Банк», що по суті свідчить, що позивач прийняв виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ «Аграрно-промислова група «Південь», розгляд справи призначено на 25.08.2015р.

25.08.2015р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача та третьої особи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.10.2015р.

06.10.2015р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею справи №922/4782/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова група «Південь» до Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» про визнання зобов'язання припиненим та зобов'язання вчинити певні дії, що розглядається Господарським судом Харківської області.

06.10.2015р.розгляд справи відкладено на 20.10.2015р.

20.10.2015р. розгляд справи не відбувся у зв'язку хворобою судді, а ухвалою від 26.10.2015р. у зв'язку з виходом головуючого судді з лікарняного призначено нову дату розгляду апеляційної скарги - 10.11.2015р.

10.11.2015р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник позивача.

Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка представників сторін в судове засідання апеляційного господарського суду не визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею справи №922/4782/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова група «Південь» до Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» про визнання зобов'язання припиненим та зобов'язання вчинити певні дії, що розглядається Господарським судом Харківської області, судова колегія вважає, задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п.2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014, № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи судова колегія встановила.

29.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Реал Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПГ "Південь", як позичальником, укладено договір № 482/09-2-08 про надання кредитної лінії, відповідно до пункту 1.1 якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 5 000000,00 грн. Термін остаточного повернення кредиту - 28.03.2014 року, фіксована процентна ставка за користування кредитом на момент укладання договору - 7,5% річних (п.п. 1.2, 1.3, 1.4 кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору нараховані проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно у валюті наданого кредиту платіжним дорученням не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

Пунктом 4.5 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

29.03.2013 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду №485/09-2-08 до договору про надання кредитної лінії, відповідно до п.1 якої банк надає позичальнику частину кредитних коштів на поповнення оборотних коштів у сумі 5000000,00грн. шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Банк надає кредитні кошти строком з 29.03.2013 року до 28.03.2014 року зі сплатою 7,5 % процентів річних (пункт 2 додаткової угоди).

29.03.2013 року між ПАТ "Реал Банк", як заставодержателем, та Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім", як заставодавцем, укладено договір №Д-483/09-2-08 застави майнових прав, відповідно до пункту 1.1 якого заставодавець передає в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн., які знаходяться на депозитному рахунку в ПАТ "Реал Банк", термін повернення яких 28.03.2014 року, відповідно до договору № 64/29-19/БТ про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єкта господарювання (з щомісячною сплатою відсотків) від 29.03.2013 року та додатковими угодами до нього, укладеним між заставодавцем та ПАТ "Реал Банк".

Зазначені в пункті 1.1 договору застави майнові права на грошові кошти надані у заставу в забезпечення зобов'язань ТОВ "АПГ "Південь" за договором №482/09-2-08 про надання кредитної лінії від 29.03.2013 року (п.1.3 договору застави).

Відповідно до пункту 2.2 договору застави заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо кредит, забезпечений заставою, не буде погашено в строк, передбачений кредитним договором, або проценти за користування кредитом не буде сплачено в строк, передбачений кредитним договором. У першу чергу проводиться звернення стягнення на прострочені проценти, потім на прострочену суму кредиту.

Згідно з пунктом 2.3 договору застави реалізація заставлених майнових прав здійснюється шляхом укладання сторонами договору відступлення права вимоги або на підставі рішення суду.

На виконання умов договору застави 29.03.2013 року між ПАТ "Київський страховий дім", як первісним кредитором, та ПАТ "Реал Банк", як новим кредитором, укладено договір №484-09-2-08 відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договором про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єктів господарювання у національній валюті (з щомісячною сплатою відсотків) №64/29-19/БТ від 29.03.2013 року та додаткових угод до нього, що укладений ПАТ "Київський страховий дім" та ПАТ "Реал Банк" на суму 5000000,00 грн. Договір укладено для виконання зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № 482/09-2-08 від 29.03.2013 (п. 1.2 договору відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 2.3 договору відступлення новий кредитор за рахунок отриманих після відступлення права вимоги коштів відшкодовує заборгованість позичальника, яка виникла внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань останнього за кредитним договором, самостійно проводячи перерахування відповідних коштів з депозитного рахунку на рахунки, які зазначені в кредитному договорі.

Згідно з пунктом 4.5 цього договору відступлення договір набирає чинності в разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.п.3, 4 ч.1 ст.512 цього Кодексу кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Отже, при заміні кредитора в зобов'язанні права до нового кредитора переходять у момент, коли такий юридичний факт настав.

В постанові Вищого господарського суду України від 05.03.2015р. у справі №910/12404/14, якою рішення господарського суду Київської області від 12.09.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. скасовано, зазначено про те, що судами попередніх інстанцій з урахуванням приписів статті 514 Цивільного кодексу України не надано правової оцінки наявному в матеріалах справи листу ПАТ "Реал Банк" від 03.06.2014 року № 14-04/2391, адресованому ПАТ "Київський страховий дім" щодо непогашення заборгованості ТОВ "АПГ "Південь" та заблокування депозитних коштів ПАТ "Київський страховий дім" до повного виконання ТОВ "АПГ "Південь" кредитних зобов'язань перед ПАТ "Реал Банк".

Так, місцевим господарським судом встановлено, що за лютий 2014 року за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати процентів за кредитним договором в сумі 28 767,12 грн., яка погашена частково позичальником 03.03.2014 року в сумі 1 967,12 грн., відтак, з 06.03.2014 року виникла заборгованість по процентам у розмірі 26 800 грн.

Таким чином, як вірно зазначає місцевий господарський суд, договір відступлення права вимоги набрав чинності з 06.03.2014 року (в день невиконання позичальником умов договору по сплаті процентів), однак, щодо суми несплачених процентів.

З огляду на п.п. 4.2, 6.6 кредитного договору, право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, суму пені і штрафів, передбачених цим договором, виникає в разі прострочення щонайменше на один календарний місяць.

Отже, право вимоги сплати всієї суми заборгованості у позивача виникло лише через місяць, тобто не раніше 06.04.2014 року, про що також банк звертався до позивача з вимогою про сплату заборгованості від 02.04.2014 року № 09-208/1094, засвідчуючи намір отримати задоволення своїх вимог саме від боржника.

Крім того, відповідно до п. 1.2 договору відступлення сторони визначили, що договір укладено для виконання зобов'язань за договором про надання кредитної лінії №482/09-2-08 від 29.03.2013р., який укладено між Публічним акціонерним товариством "РЕАЛ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь".

Як визначено ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, застава, як різновид забезпечення виконання основного зобов'язання, не змінює умови основного зобов'язання в тому числі в частині порядку та способу виконання, і застосування забезпечення виконання зобов'язання відбувається за волевиявленням та вибором кредитора.

Згідно зі ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як визначено ст. 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником не покладалось виконання свого обов'язку за кредитним договором на іншу особу, оскільки Договори застави та відступлення права вимоги укладені між ПАТ "Київський страховий дім" та ПАТ "Реал Банк" без участі боржника і стосуються правовідносин сторін за угодами щодо забезпеченням виконання кредитного договору, а не за самим кредитним договором.

Фактично виконання зобов'язання за боржника було запропоновано Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" виходячи з укладених з банком угод щодо забезпеченням виконання кредитного договору, з яких не вбачається волевиявлення боржника щодо покладення своїх обов'язків за кредитним договором на іншу особу. Відповідні питання були вирішені між банком та ПАТ "Київський страховий дім" і виключно в межах забезпечення виконання зобов'язання. Таким чином, банк не був зобов'язаний безумовно приймати запропоноване ПАТ "Київський страховий дім" виконання зобов'язання за боржника за кредитним договором.

Крім того, Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 року №109 ПАТ "Реал Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних, з 03.03.2014 року рішенням №10 від 28.02.2014 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації; рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.05.2014 року № 34 "Про початок ліквідації ПАТ "Реал Банк" та призначення уповноваженої особи фонду" вирішено розпочати ліквідацію банку.

Як визначено ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діяла у відповідний період), з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Враховуючи, що з 03.03.2014 року рішенням № 10 від 28.02.2014 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, станом на 06.03.2014 року (настання строку сплати процентів), задоволення вимог за Кредитним договором за рахунок заставленого майна (прав на депозитні кошти третьої особи, розміщені в банку) стало неможливим, оскільки вже не здійснювалось задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та не допускалось зарахування зустрічних однорідних вимог. Станом на момент введення тимчасової адміністрації строк повернення депозиту (28.03.2014 року) не настав, тому відповідні обставини не підпадали під виключення, передбачені ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, реалізація предмета застави, як зазначено в п. 2.3.договору застави шляхом укладення договору про відступлення права вимоги не призвела до задоволення вимог кредитора.

Частиною 2 ст. 528 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо).

Статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

Згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, ПАТ "Київський страховий дім" звернувся як кредитор в процедурі ліквідації банку з кредиторською вимогою № 619 від 05.06.2014 року про повернення суми депозиту в ліквідаційній процедурі банку і така вимога включена до реєстру вимог кредиторів, що також свідчить про існування відповідних зобов'язань по поверненню депозитних сум вкладника.

Відповідач, як боржник за кредитним договором, на виконання умов кредитного договору №482/09-2-08 від 29.03.2013 року щодо сплати суми кредитних коштів та процентів належним чином, посилався на платіжні доручення: №3 від 03.03.2014р. на сплату процентів за лютий 2014р. в розмірі 26 800,00 грн.; № 3 від 31.03.2014р. на повторну сплату процентів за лютий 2014р. в розмірі 26800,00 грн.; №4 від 31.03.2014р. на сплату процентів за березень 2014р. в розмірі 28767,12 грн. та №5 від 31.03.2014р. на погашення кредитної лінії в розмірі 5000000,00 грн., що відбувалось протягом березня 2014 року. Однак, платіжні доручення повернені позивачем (банком) без виконання на підставі п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тобто погашення заборгованості не відбулось.

Як вбачається з виписки по банківському рахунку № 2600330138588, який вказаний в наданих відповідачем платіжних дорученнях, кошти на даному рахунку відсутні, тому виконання даних платіжних доручень було неможливим.

Не спростовують висновків суду посилання відповідача на п. 6.9 договору про надання кредитної лінії, згідно умов якого позичальник надає доручення банку проводити списання коштів з його поточного рахунку №2600330138588 на користь банку на рахунки, зазначені у цьому договорі, в межах належних до сплати сум, оскільки списання коштів з поточного рахунку №2600330138588 відповідача на користь банку згідно договору є правом, а не обов'язком позивача, а також проведення даного списання позивачем неможливе у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку відповідача, у зв'язку з чим зобов'язання за кредитним договором не вважаються припиненими, оскільки відсутні докази задоволення вимог кредитора у вигляді погашення заборгованості, набуте банком право вимоги в рахунок погашення заборгованості застосовується за волевиявленням банку і за можливості належного виконання.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктами 4.2 кредитного договору передбачено, що нараховані проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно у валюті наданого кредиту платіжним дорученням не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, п.6.6 кредитного договору передбачено, що у разі якщо позичальник прострочив свої зобов'язання щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, суму пені і штрафів, передбачених цим договором.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, приписи якої кореспондуються з приписами ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, перерахувавши відповідачу 5000000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з позичкового рахунку останнього.

Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість по кредиту у сумі 5000000,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами у сумі 55 567,12 грн.

Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, згідно з умовами договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачені проценти за користування кредитом, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у сумі 5000000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 55567,12 грн. за період з 01.02.2014 року по 28.03.2014 обгрунтовано задоволені місцевим господарським судом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та щомісячної сплати процентів не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, позивач просить стягнути з відповідача 183 835,62 грн. пені на суму простроченого кредиту, нарахованої за період з 29.03.2014 року по 12.06.2014 року, а також 2 242,09 грн. пені на суму прострочених процентів, нарахованої за періоди:з 06.03.2014 по 12.06.2014 на суму 26 800,00грн. заборгованості за лютий 2014 року; з 31.03.2014 по 12.06.2014 на суму 28767,12 грн. заборгованості за березень 2014 року.

Пунктом 4.5 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

За перевіреним судом розрахунком позивача, вимоги про стягнення з відповідача 183835,62грн. пені на суму простроченого кредиту та 2242,09 грн. пені на суму нарахованих процентів обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь"залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2015р. у справі №910/12404/14 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №910/12404/14.

Повний текст постанови складено та підписано 16.11.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай