Постанова № 53527160, 03.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р. Справа№ 925/700/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Бородулі В.В.

представників сторін:

від позивача - Дяченко Н.В., дов. № 28/07 від 05.01.15 р.;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.07.2015 року

у справі № 925/700/15 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському

районі Черкаської області

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в

особі Черкаської регіональної дирекції Публічного

акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

про стягнення 545 972,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 року по справі № 925/700/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на користь Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області 523 446,42 грн. - заборгованості.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 року по справі № 925/700/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гончаров С.А., Зеленін В.О. та призначено до розгляду на 07.10.2015 року.

07.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Після виходу головуючого судді з лікарняного, розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 року справу № 925/700/15 прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду та призначено до розгляду на 03.11.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Черкаської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» у судове засідання не з'явився, про розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача від 31.08.2015 року на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.12.2009 року між Управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - фонд, позивач, УПФ України в Черкаській області) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (далі - банк, відповідач, ПАТ «Банк «Київська Русь») був укладений договір № 41-ЮВ/ПФУ (далі - Договір), до якого в подальшому вносилися зміни та доповнення.

За умовами Договору банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (з наступними змінами) (далі - Порядок).

Відповідно до & 2 статті 3 Договору, банк, зокрема зобов'язується забезпечити через свої установи зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду.

Згідно & 1 статті 4 Договору не зараховані на поточні рахунки одержувачів суми пенсій та грошової допомоги не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів повертаються установами банку органам фонду. При цьому робиться відповідна позначка на другому примірнику списків та описів до них.

Як передбачено & 1 статті 10 Договору, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 30.12.2013 року, Договір набирає чинності з 01.01.2010 року та діє до 01.01.2015 року.

Відповідно до & 3 статті 10 Договору, з урахування додаткової угоди № 1 від 27.12.2010 року, Договір може бути пролонгований на тих же умовах на наступний календарний рік у разі визнання банка переможця конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги на цей період, та якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не висловила бажання його розірвати.

19.03.2015 року платіжними дорученнями № 386 на суму 22 526,12 грн. та № 387 на суму 500 920,30 грн. загалом на суму 523 446,42 грн. позивач перерахував на рахунок відповідача № 2560090019 кошти для фінансування пенсій.

Вказане підтверджується випискою відповідача по особовому рахунку № 2560090019 за період з 19.03.2015 року по 20.03.2015 року.

Відповідачем перераховані позивачем кошти не були зараховані на поточні рахунки пенсіонерів та на даний час вони знаходяться на рахунку № 2560090019.

Перебування коштів у сумі 523 446,42 грн. на рахунку № 2560090019 і не зарахування їх на вклади підтверджується також актом звірки з виплат пенсій, соціальних допомоги між Кам'янским відділенням ПАТ «Банк «Київська Русь» та УПФ України в Кам'янскому районі Черкаської області за березень 2015 року.

Згідно акту від 31.03.2015 року позапланової перевірки своєчасності та повноти зарахування коштів УПФ України в Кам'янському районі на поточні рахунки пенсіонерів в Кам'янському відділенні ПАТ «Банк «Київська Русь» та повернення пенсійних виплат за період з 01.02.2015 року по 20.03.2015 року, загальна сума коштів, які обліковуються на транзитному рахунку № 2560090019 становить 523 446,42 грн. (22 526,12 грн. - перерахованих платіжним дорученням № 386 від 19.03.2015 року з призначенням платежу «фінансування пенсій та інших витрат, що відповідно до законодавства здійснюється ПФУ на березень місяць 2015 року (20 число). Без ПДВ»; 500 920,30 грн. - перерахованих платіжним дорученням № 387 від 19.03.2015 року з призначенням платежу «фінансування пенсій та інших витрат, що відповідно до законодавства здійснюється ПФУ на березень місяць 2015 року (20 число). Без ПДВ»).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення коштів, проте вони залишені відповідачем без задоволення.

Враховуючи вказане, УПФ України в Черкаській області звернулося до суду з позовом та просить стягнути з ПАТ «Банк «Київська Русь» 523 446,42 грн. перерахованих для фінансування виплати пенсій, а також 22 526,12 грн. штрафу за порушення строків зарахування пенсій.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що у банку з 20.03.2015 року було запроваджено тимчасову адміністрацію, а тому, з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вимоги позивача, як кредитора банку, про стягнення коштів, не можуть бути задоволені.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

У відповідності до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Пунктами 8.2, 8.3, 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Умовами п. 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, коштів на поточні пенсійні рахунки не зарахував.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач порушив умови Договору щодо зарахування пенсій та грошової допомоги на відповідні рахунки.

Відповідач зазначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 року прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 116 від 15.06.2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» до 19.07.2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 116 від 15.06.2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» до 19.07.2015 року.

За умовами п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Таким чином на думку відповідача, він не міг виконати вимоги позивача.

Колегія суддів не може погодитися з доводами позивача, оскільки відповідно до Згідно п. 4 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначені вище обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36, не поширюється на зобов'язання банку щодо, виплати аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю, тощо.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги УПФУ України в Черкаській області до ПАТ «Банк «Київська Русь» про стягнення коштів з відповідача на користь позивача у сумі 523 446,42 грн., перерахованих для фінансування виплати пенсій, підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що вимоги про стягнення з відповідача 22 526,12 грн. штрафу за порушення строків зарахування пенсій задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» у апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 року по справі № 925/700/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 року по справі № 925/700/15 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 925/700/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 09.11.2015 року.