Рішення № 53526773, 09.11.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р.Справа № 916/4120/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімпекс"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 4534,47грн.

за участю:

представника позивача: Кузнєцов Г.О. (за дорученням),

представника відповідача:не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продімпекс", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення 3792,52грн. основного боргу, 33,67грн. 3% річних, 655,22грн. пені, 53,06грн. інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору постачання № 682, поставку відповідачу товару за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на загальну суму 19379,00грн., часткову оплату товару відповідачем, залишок несплаченого боргу 3792,52грн., нарахування 3 % річних, пені та інфляційних відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України та умов договору та на інші вказані у позовній заяві обставини.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень суду не представив, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуалного Кодексу Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами був підписаний договір постачання № 682 від 01.01.2015 р., відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар на умовах вказаного договору.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П.1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 1.2 договору сторони встановили, що конкретний асортимент, кількість та ціна товару вказується в накладних та інших товаросупроводжувальних документах, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19379,00грн., що підтверджується наданими товарно-транспортними накладними № 380 від 12.02.2015 р., № 478 від 20.02.2015 р., № 1197 від 29.04.2015 р., № 1454 від 20.05.2015 р., видатковими накладними № 380 від 12.02.2015 р., № 478 від 20.02.2015 р., № ПИ-001197 від 29.04.2015 р., № 001454 від 20.05.2015 р.

У пункті 2.4 договору сторони встановили, що оплата за кожну окрему партію товару здійснюється відповідачем протягом 21 дня з моменту поставки партії товару.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, в зв'язку з чим склклась заборгованість у розмірі 3792,52грн.основного боргу, яка є несплаченою частиною боргу за видатковою накладною № 001454 від 20.05.2015 р.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 5.2 договору сторонами передбачено, що у разі простроченння відповідачем зобов'язань по оплаті, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В зв'язку з цим та з посиланням на умови договору та вказані правови норми позивачем обгрунтовано нараховано 655,22грн. пені, згідно наданого розрахунку.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок та заявлено до стягнення 33,67грн. 3% річних та 53,06грн. інфляційних. Розрахунок 3% річних є вірним та таким, що грунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає обставинам справи.

Щодо стягнення 53,06грн. інфляційних, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають виходячи з наступного. Здійснюючи розрахунок інфляційних за період червень-серпень 2015 року включно, позивач припустився арифметичної помилки та не врахував, що перемноження індексів інфляцї за вказані місяці (100,40%, 99%, 99,2%) з сумою основного боргу не призводить до збільшення заборгованості.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 3792,52грн. основного боргу, 33,67грн. 3% річних, 655,22грн. пені, 53,06грн. інфляційних підлягають задоволенню частково стосовно стягнення 3792,52грн. основного боргу, 33,67грн. 3% річних та 655,22грн. пені.

Судові витрати відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.525,526,530,549,551,610, 611,612,625,629 ЦК України, ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімпекс" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3792,52грн. основного боргу, 33,67грн. 3% річних, 655,22грн. пені, 53,06грн. інфляційних - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65121, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімпекс" (65009, м. Одеса, площа Десятого квітня,1, код 31770903) 3792/три тисячі сімсот дев'яносто дві/грн. 52 коп. основного боргу, 33/тридцять три/грн 67 коп. 3% річних, 655/шістсот п'ятдесят п'ять/грн. 22 коп. пені, 2042/дві тисячі сорок дві/грн. 81 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні вимог щодо стягнення 53,06грн. інфляційних відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 09.11.2015 року.

Повний текст рішення складений 16 листопада 2015 р.

Суддя Р.В. Волков