Рішення № 53526350, 13.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 911/3491/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС»,

03187, АДРЕСА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»,

08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд.22

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИМАНСЬКЕ»,

38443, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Лиман Перший

про стягнення 71999,04 грн.

за участю представників:

позивача не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

відповідача 1 - не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

відповідача 2 - не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИМАНСЬКЕ» (далі відповідач 2) про солідарне стягнення 82,78 грн. штрафу та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИМАНСЬКЕ» 712,29 грн., з яких: 428,20 грн. основного боргу, 74,48 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 67,28 грн. пені, 8,38 грн. інфляційних втрат, 36,04 грн. 3% річних та 97,91 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобовязань за договором поставки на умовах товарного кредиту від 08.12.2010 №ТК081210/3.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2015, розгляд справи відкладено, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №21114/15 від 10.09.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 14.09.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21115/15 від 10.09.2015) надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.

Зважаючи на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено уточнень позовних вимог, з огляду на зміст цієї заяви та зміст позовної заяви, судом оцінено вказану заяву позивача як заяву про збільшення розміру позовних вимог

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір 71999,04 грн.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21116/15 від 10.09.2015) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21117/15 від 10.09.2015) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22037/15 від 18.09.2015) від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності його представника.

22.09.2015 судове засідання не відбулось, у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Саванчук С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2015, розгляд справи відкладено на 13.10.2015.

Представники відповідачів у судові засідання 01.09.2015 та 13.10.2015 не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про місце і час судових засідань, вимоги ухвал суду від 14.08.2015 та від 28.09.2015 відповідачами не виконано, витребувані документи та відзиви на позов суду не надано.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.10.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «АГРОСИНТЕЗ» (далі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛИМАНСЬКЕ» (далі-покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту від 08.12.2010 № ТК081210/3 (далі-Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого, у строки, зумовлені договором, постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а покупець зобовязується прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових умов та специфікацій до нього).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у специфікаціях до договору, які є невідємними його частинами. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на день укладання договору.

Вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку визначається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом. (пункт 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору, постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації (Додаток № 3 до Договору), затвердженій сторонами.

Умовами пункту 4.2 Договору визначено, що постачальник зобовязується поставити покупцю товар у строки, що визначені у специфікаціях, при умові надходження на його поточний рахунок у строки, визначені у специфікаціях, авансових платежів, тобто, платежів до дати передачі товару, якщо такі передбачені специфікаціями. Товар може поставлятися покупцю партіями.

Пунктом 4.4 Договору погоджено, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: за кількістю (одиниць виміру) відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; за якістю відповідно до якості, вказаної у документі про якість. Датою поставки (передачі) товару є дата, вказана у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару.

Покупець зобовязується оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях (пункт 6.1 Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом року. Закінчення строку дії Договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобовязань, що лишилися невиконаними (пункт 9.1 Договору).

На виконання умов Договору, у період з 11.05.2011 до 20.05.2011, поставлено товар, всього на суму 83190,00 грн.

В порушення умов Договору, відповідач 2, взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару виконав частково. Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі №911/2975/13 встановлено, що борг відповідача 2 за Договором складає 2052,03 грн.

На підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені судом у справі №911/2975/13, мають преюдиціальний характер і не потребують повторного доведення.

У ході судового розгляду, позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 71999,04 грн.

Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобовязанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо замни кредитора у зобовязанні вчиняється у той самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (далі-первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі-новий кредитор) укладено угоду № 15-11/12-98 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), відповідно до пункту 1.1 якої, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиманське» (далі-боржник) зобов'язання щодо сплати пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010, про що боржника повідомлено 21.05.2013, цінним листом з описом вкладення.

У подальшому, між первісним кредитором та новим кредитором укладено Додаткову угоду № 4 до Угоди від 15.11.2012 №15-11/12-98 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), згідно з пунктом 1.1 якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання боржником зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у розмірі 2052,03 грн., заборгованості у вигляді індексації товару (дооцінки вартості товару,курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3 % річних, інфляційних витрат, відсотків за користування товарним кредитом та штрафу за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобовязання) згідно договору поставки на умовах товарного кредиту на підставі договору від 08.12.2010 №ТК081210/3, про що боржника повідомлено 11.08.2014, цінним листом з описом вкладення.

Приписами статті 541 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Згідно положень статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

07.04.2014 між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) укладено договір поруки № 07-04-2014-28 (далі-Договір поруки) з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника за угодою від 15.11.2012 №15-11/12-98 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), відповідно до пункту 1.1 якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання обовязку боржника щодо виконання грошового зобовязання щодо сплати розміру штрафу у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору поставки та угоди № 15-11/12-98 про заміну кредитора у зобовязанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010.

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується 1000,00 грн. штрафу (пункт 2.1 Договору поруки).

Згідно з пунктом 4.1 Договору поруки, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обовязку за основною угодою, кредитор вправі звернутися з вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Суду не подано доказів припинення зобовязання або укладення угоди щодо зміни спірних зобовязань, в результаті якої збільшилась відповідальність поручителя.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Позивач, на підставі пункту 6.5 Договору заявляє до стягнення 5428,20 грн. заборгованості, враховуючи дооцінку вартості товару.

Договір, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «АГРОСИНТЕЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛИМАНСЬКЕ» за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до частини 2 статті 524 Цивільного кодексу України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовґязання в іноземній валюті.

Приписами частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок дооцінки вартості товару і зясував, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними і відповідають обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 5428,20 грн. дооцінки вартості товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач, на підставі пункту 8.2.3 Договору, заявляє до стягнення з відповідача 2 пеню, яка за розрахунком позивача складає 1379,68 грн. та штраф у розмірі 30 % від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу, який за розрахунком позивача складає 50 441,40 грн. та заявляється до стягнення солідарно з відповідачів у розмірі 1000,00 грн. (відповідно до пункту 2.1 Договору поруки) та з відповідача 2 у розмірі 49 441,40 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені і штрафу, і зясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, відповідає обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 1379,68 грн. пені та 50 441, 40 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Крім того, у звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання, позивач на підставі пункту 8.4. Договору заявляє до стягнення проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 12466,08 грн.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок процентів за користування чужими грошовими коштами і зясував, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними і відповідають обставинам справи та умовам пункту 8.4. Договору, а тому, позовна вимога про стягнення 12466,08 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення 680,40 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Відповідності до пункту 5.1 Договору, постачальник надає покупцю товарний кредит у розмірі ціни отриманого і неоплаченого покупцем товару на період: з дати отримання товару покупцем до дати його оплати згідно із договором. У разі прострочення терміну оплати вказаного у договорі, відсотки по товарному кредиту нараховуються до дати його фактичної оплати. При зверненні постачальника до суду із позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, відсотки по товарному кредиту за прострочені платежі нараховуються до дати подання позову.

Процентна ставка по товарному кредиту, розрахунок та сума процентів за користування товарним кредитом вказуються у специфікації (пункт 5.2 Договору).

Сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється покупцем в порядку, встановленому для оплати товару, та у строки, вказані у специфікаціях пункт (пункт 5.3 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Згідно з частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі № 3-44гс11, прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що відповідно до змісту статті 199, частини 1 статті 216, частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, статті 549, статті 627, частини 5 статі 694 Цивільного кодексу України, статей 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сторони договору мають право передбачати обов'язок покупця щодо сплати процентів на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару покупцю. Право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, оскільки сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи зазначене та перевіривши розрахунок, господарський суд прийшов до висновку про те, що позовна вимога про стягнення відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 680,40 грн. підлягає задоволенню.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 1190,18 грн. інфляційних втрат та 413,10 грн. 3 % річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розмірів інфляційних втрат та 3 % річних і зясував, що наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає обставинам справи, а тому підлягає задоволенню у розмірі 1190,18 грн., натомість, судом проведений розрахунок 3 % річних та встановлено, що наданий позивачем розрахунок є невірним і, що, за вірним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 205,09 грн.

Позивач заявляє про включення до складу судових витрат у справі витрат позивача на послуги адвоката у сумі 6000,00 грн.

На підтвердження зазначених витрат до матеріалів справи додано копію договору від 15.04.2015 №15-04/15 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), укладеного між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (далі виконавець), відповідно до пункту 1.1 якого, виконавець зобовязується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛИМАНСЬКЕ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (далі боржники), які виникли на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 08.12.2010 № ТК081210/3, угоди від 15.11.2012 № 15-11/12-98 про заміну кредитора у зобовязанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) та на підставі договору поруки від 07.04.2014 № 07-04-2014-125, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржників обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, боргу у розмірі 2052,03 грн., заборгованості у вигляді індексації ціни товару (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3 % річних, інфляційних втрат, відсотків за користування товарним кредитом та штрафу, у звязку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржниками перед замовникам зобовязання щодо договору поставки на умовах товарного кредиту від 08.12.2010 № ТК081210/3, угоди від 15.11.2012 № 15-11/12-98 про заміну кредитора у зобовязанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) та на підставі договору поруки від 07.04.2014 № 07-04-2014-125, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обовязків виконавця за даним договором.

Крім того, суду подано копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг від 10.09.2015 на суму 6000,00 грн. та оригінал платіжного доручення від 23.06.2015 № 2, яким позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 обумовлену суму у розмірі 6000,00 грн.

Щодо зазначених вимог судом враховано таке.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат у справі.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу витрати, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

За таких обставин, вимога позивача про віднесення до судових витрат оплати послуг адвоката у сумі 6000,00 грн., що підтверджується належними доказами, підлягає задоволенню.

Зважаючи на вказане, на підставі наявних матеріалів справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, витрати позивача на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача і відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. покладається у повному обсязі на відповідачів.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, код ЄДРПОУ 38267861) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» (38443, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Лиман Перший, код ЄДРПОУ 32323794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38039872) 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» (38443, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Лиман Перший, код ЄДРПОУ 32323794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38039872) 5 428 (пять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 20 коп. заборгованості, 49 441 (сорок девять тисяч чотириста сорок одну) грн. 40 коп. штрафу, 680 (шістсот вісімдесят) грн. 40 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 1 379 (одна тисяча триста сімдесят девять) грн. 68 коп. пені, 1 190 (одна тисяча сто девяносто) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 205 (двісті пять) грн. 09 коп. 3 % річних, 12 466 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 08 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 913 (девятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору, 5899 (пять тисяч вісімсот девяносто девять) грн. 34 коп. витрат на послуги адвоката.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38039872) 913 (девятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору, 83 (вісімдесят три) грн. 34 коп. витрат на послуги адвоката.

5. У задоволенні решти позову відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 30.10.2015.

Суддя С.О. Саванчук