Рішення № 53525987, 26.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015

Справа №910/22020/15

За позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент»

про стягнення 878,45 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості та санкцій у зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань вносити оплату по Договору № 74-13 від 01.10.2013 про відшкодування витрат за теплову енергію.

Відзиву на позов Відповідач не подав, у судові засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії для його належного повідомлення про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, оскільки ухвали надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей ЄДРЮО та ФОП та з матеріалів справи, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення представників покладаються на Відповідача.

Позивач у судове засідання 26.10.2015 з невідомих суду причин повноважного представника також не направив, хоча його представник про судове засідання був повідомлений під розписку.

Судом враховано викладену у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 правову позицію, що у випадку нез'явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у засідання обов’язковою не визнавалась, і перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, який приймав участь у попередніх судових засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 01.10.2013 між Позивачем, як Підприємством, та Відповідачем, як Споживачем (власником приміщенні у будинку), Договору № 74-13 (далі – Договір), Відповідач у межах його частки участі у загальних витратах, визначеної на умовах цього Договору доручив, а Позивач прийняв зобов'язання за рахунок Відповідача на умовах цього Договору розраховуватись з теплопостачальною організацією по договору № 1532607 від « 05» листопада 2004 року за теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби, у т.ч. опалення у опалювальний період, для власників нежитлових приміщень по вул. Червоноармійська, 5.

При цьому, Позивач зобов'язався:

- щомісячно готувати та подавати Відповідачу до 15 числа наступного за розрахунковим місяця акт за фактично надані послуги, платіжну вимогу на попередню оплату частки участі Відповідача у загальних витратах за цим Договором та Акт звірки сальдо розрахунків;

- щомісяця проводити нарахування Відповідачу за діючими тарифами частки його участі у загальних витратах за Договором після зняття показників лічильників, встановленого для обліку теплової енергії, на підставі табуляграми шляхом розподілу загальної вартості спожитих послуг (з втратами в мережах) між всіма власниками приміщень за адресою, визначеною в п. 1.1 цього Договору, пропорційно до площі приміщень, які є у їх власності.

- протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання Договору, та щомісяця в порядку, визначеному п. 2.1.2 Договору, надати (надіслати поштою, вручити, надіслати за допомогою факсу з подальшим відправленням поштою) Відповідачу рахунок на попередню оплату послуг за Договором в розмірі 100% місячного нарахування за попередній період, визначеного в порядку п.2.1.3 Договору. Сторона вважається такою, що повідомила іншу сторону належним чином, якщо поштове відділення прийняло зазначений лист на відправку за адресою, зазначеною приймаючою стороною в Договорі.

Натомість Відповідач, як споживач за Договором, зобов'язався:

- (п. 2.2.1 Договору) не пізніше 27 числа поточного місяця перерахувати протягом 10 банківських днів, з дня отримання акта виконаних робіт за попередній місяць, акту звірки сальдо розрахунків та рахунку фактури на попередню оплату за Договором на рахунок Позивача грошові кошти попередньої оплати за Договором та самостійно отримувати розрахункові документи;

- протягом 2-х банківських днів, після одержання від Позивача, згідно п. 2.1.2 Договору акту виконаних робіт та акту звірки сальдо розрахунків підписати акти та повернути один оформлений примірник актів Позивачу.

Строк дії Договору було встановлено до 01.10.2014 з можливістю його пролонгації, та у матеріалах справи відсутні докази, що сторони Договору заперечували проти його пролонгації або що Договір є розірваним або був визнаний недійсним, тому судом даний Договір визнається таким, що діяв як у спірний період, так і на даний час.

Предметом позову є несвоєчасна та неповна оплата Відповідачем послуг за Договором, які були надані у жовтні та грудні 2013 року, у січні, лютому, листопаді та грудні 2014 року та у січні-березні 2015 року, та заборгованість у зв’язку з неповною оплатою яких Позивач обліковує у сумі 677,60 грн.

Як убачається з вищенаведених умов Договору, підставою для проведення Відповідачем оплат по Договору є постачання у належне йому приміщення теплової енергії у вигляді гарячої води, у т.ч. на потреби опалення у опалювальний період, про що між сторонами складається акт наданих послуг, який є підставою для внесення Відповідачем оплати за надані послуги.

Оскільки за умовами Договору нарахування Відповідачу повинно проводитися за діючими тарифами з урахуванням частки його участі у загальних витратах за Договором після зняття показників лічильників, встановленого для обліку теплової енергії, на підставі табуляграми шляхом розподілу загальної вартості спожитих послуг (з втратами в мережах), то судом в порядку ст. 65 ГПК України було витребувано у Позивача документальне підтвердження обсягів наданих послуг у спірний період, та письмове пояснення у якому вказати – з чого ці послуги складалися, як Позивачем робився обрахунок їх вартості.

Однак указані вимоги суду Позивач не виконав – документальне підтвердження обсягів наданих послуг у спірний період та письмового пояснення – з чого ці послуги складалися, як Позивачем робився обрахунок їх вартості – Позивач не надав, тому наведені Позивачем у розрахунку щомісячні суми нарахувань Позивачу не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України та з урахуванням розділу 2 Договору, який передбачає їх належне обґрунтування.

З огляду на відсутність указаних доказів, єдиною договірною підставою взяття Відповідачем на себе обов’язку з внесення оплати за надані послуги, тобто докази визнання Відповідачем факту надання цих послуг Позивачем є підписання Відповідачем актів надання послуг за спірні періоди (одне лише направлення таких актів Позивачем Відповідачу, або актів звірки, без належного документального обґрунтування обсягів наданих послуг, належним доказом не є).

Суд у порядку ст. 65 ГПК України вимагав від Позивача надати копії актів наданих послуг за спірний період (п. 2.1.2 Договору), і Позивачем було надано копії підписаних між ним та Відповідачем без зауважень і скріплених печатками наступних актів:

- за лютий 2014 року на суму 156,73 грн. (за лютий 2014 року згідно розрахунку Позивач заявляє заборгованість у розмірі лише 54,89 грн.);

- за грудень 2014 року на суму 240,12 грн.;

- за листопад 2014 року на суму 55,46 грн.

З огляду на наведене, акти за лютий, грудень та листопад 2014 року приймаються судом як належні докази надання Позивачем Відповідачу послуг у цих місяцях.

Щодо заборгованостей за лютий 2014 року та за листопад 2014 року, то як убачається з наданого Позивачем розрахунку їх стягнення не є предметом даного судового спору, оскільки ці заборгованості були погашена у березні 2014 року до від’ємного сальдо.

Також дане від’ємне сальдо Позивач поширює і на грудень 2014 року та заявляє за цей місяць до стягнення 135,58 грн., тобто частину від суми у акті. За відсутності доказів сплати за ці послуги в заявленій сумі 135,58 грн., судом позовні вимоги в частині стягнення 135,58 грн. відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України визнаються обґрунтованими та задовольняються. При цьому судом констатується невиконання Відповідачем обов’язку вчасно розрахуватися за ці послуги – на підставі п. 2.2.1 Договору протягом 10ти банківських днів з дня отримання/підписання акта виконаних робіт (приймається саме дата підписання акту, оскільки акт не містить відмітки, що його копію було надано іншою датою).

У іншій частині – матеріали справи не містять доказів надання Позивачем Відповідачу послуг у спірні періоди – у жовтні та грудні 2013 року, у січні 2014 року та у січні-березні 2015 року, при цьому посилання Відповідача на наявність часткових оплат визнання надання послуг у вказані періоди не доводить, зокрема за умов, що фактичних доказів таких оплат (напр. виписки банку) суду надано не було, і також не надано доказів підстав приймання Позивачем таких платежів як належних (не доведено, що призначеннями платежів була оплата за спірні по Договору періоди).

Наданий Позивачем акт за березень 2014 року на суму 54,89 грн. судом відхилено, оскільки відповідно до наданого Позивачем розрахунку сума послуг за березень 2014 року не входить до позовних вимог.

З огляду на наведене у частині стягнення заборгованостей за надані послуги по Договору у жовтні та грудні 2013 року, у січні 2014 року та у січні-березні 2015 року – суд у позові відмовляє у зв’язку з недоведеністю факту та обсягів наданих послуг. Також, оскільки не доведено прострочення Відповідачем виконання грошового зобов’язання у ці періоди – суд відмовляє у вимогах про стягнення нарахованих за них в порядку ст. 625 ЦК України втрат від інфляції та 3% річних.

Натомість, у частині задоволених судом вимог про стягнення 135,58 грн. заборгованості за надані послуги у грудні 2014 року – то Відповідач, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, є порушником грошового зобов’язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення 3% річних за ст. 625 ЦК України за весь час прострочення цієї заборгованості.

Щодо нарахованих Позивачем на заборгованості за лютий 2014 року та за листопад 2014 втрат від інфляції та 3% річних суд у позові відмовляє через недоведеність Позивачем періоду прострочення, оскільки Позивач у рахунку посилається, що в зв’язку з наявними оплатами заборгованість певний час існувала, але потім була погашена та навіть мало місце від’ємне сальдо, але скільки існувала заборгованість та коли вона була погашена – Позивач суду доказів не надав.

Також, як убачається з наданого Позивачем розрахунку, втрати від інфляції на заборгованості за грудень 2014 року та за листопад 2014 року він не нараховує через те ж від’ємне сальдо.

У частині вимог про стягнення нарахованих Позивачем на заборгованість за грудень 2014 року 3% річних, то тут суд також у позові відмовляє через недоведеність Позивачем періоду прострочення у сукупності з сумою прострочення за цей період, оскільки Позивач у рахунку посилається, що в зв’язку з наявними оплатами заборгованість певний час існувала, потім була частково погашена та лишилась заборгованість у сумі 135,58 грн., але скільки існувала повна заборгованість та коли вона була частково погашена – Позивач суду доказів не надав.

Отже, позовні вимоги визнаються судом частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 135,58 грн. Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент» (м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 38/40-«А»; ідентифікаційний код 34355861) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б; ідентифікаційний код 31025659) 135 (сто тридцять п’ять) грн. 58 коп. заборгованості, а також 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 98 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сташків Р.Б.