Рішення № 53525334, 16.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.15 Справа № 904/9049/15За позовом: комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради, м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 1 090 019,72 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-07/410 від 11 березня 2015 року, юрисконсульт юридичного відділу

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1121/01-05 від 02 листопада 2015 року, начальник відділу бухгалтерського обліку, звітності та економіки - головний бухгалтер

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради заборгованість за виконані за договором №22 від 25.02.2015 роботи в сумі 1 090 019,72грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №22 від 25.02.2015, укладений з Управлінням житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради, відповідно до умов якого останнє зобовязувалось провести фінансування позивача на суму 3 567 731,00грн. по видаткам з утримання обєктів зовнішнього благоустрою м. Жовті Води. Станом на 28.08.2015 відповідачем не проведено повне фінансування виконаних робіт з утримання обєктів зовнішнього благоустрою за січень-червень 2015 року. Фактично позивачем виконані роботи з утримання обєктів зовнішнього благоустрою за січень-червень 2015 року по договору на загальну суму 1 205 941,97грн., а сплачено за виконані роботи 115 922,25грн., заборгованість становить 1 090 019,72грн.

Відповідач позовні вимоги визнає, просить розстрочити виконання судового рішення строком на 22 місяці, починаючи з листопада 2015 року по серпень 2017 року, витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

У судовому засіданні 02.11.2015 оголошено перерву на 16.11.2015.

У судовому засіданні 16 листопада 2015 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2015 року між Комунальним підприємством "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" та Управлінням житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради був укладений договір №22 від 25.02.2015.

Відповідно до п.1.1. договору, на підставі рішення сесії Жовтоводської міської ради №2007-58/VІ від 28.01.2015 "Про бюджет міста Жовті Води на 2015 рік", Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради зобовязується провести фінансування виконаних Комунальним підприємством "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" робіт на суму 3 567 731,00грн., у тому числі:

поточний ремонт та утримання вуличного освітлення та зовнішніх електромереж 550,0тис. грн.;

вартість електроенергії на потреби зовнішнього освітлення 230,0тис.грн.,

прибирання міста, видалення сміття та придбання протипожежної суміші 1 000,00грн.,

нагляд за зеленими насадженнями, знос аварійних дерев 500,0тис.грн.;

обслуговування зливної каналізації 10,0тис.грн.,

проведення робіт по відновленню асфальтобетонного покриття на внутрішньо дворових мережах (тепло і водопостачання) 150,0тис. грн.,

підвищення безпеки дорожнього руху (заміна та установка дорожніх знаків, поновлення дорожньої розмітки) 50,0тис.грн.,

утримання в належному стані земель водного фонду (зон відпочинку) 80,0тис. грн.;

ремонт та відновлення малих архітектурних споруд на вулицях міста та утримання "Парку слави" 80,0тис.грн.;

обслуговування світлофорних обєктів 20,0тис. грн.;

забезпечення сприятливих умов для співіснування людей та тварин 50,0тис.грн.,

погашення кредиторської заборгованості 847,731тис.грн.

Договір укладено строком по 31.12.2015, а в частині проведення розрахунку до повного виконання.

На виконання умов договору сторони склали та підписали акти приймання виконаних підрядних робіт:

акт №1/1 від 30.03.2015 за січень 2015 року на суму 245 640,25грн.,

акт №2/1 від 21.04.2015 за лютий 2015 року на суму 190 704,86грн.,

акт №3/1 від 18.05.2015 за березень 2015 року на суму 158 830,25грн.,

акт №4/1 від 03.07.2015 за квітень 2015 року на суму 209 685,5грн.,

акт №5/1 від 21.08.2015 за травень 2015 року на суму 200 517,95грн.,

акт №6/1 від 27.08.2015 за червень 2015 року на суму 200 563,16грн., а всього на загальну суму 1 205 941,97грн.

Акти підписані без жодних зауважень зі сторони відповідача.

У серпні 2015 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія про сплату заборгованості на суму 1 090 019,72грн.

Листом від 28.09.2015 №2/4-1381-01-13 відповідач визнав пред'явлену претензію, та просив спільно скласти графік погашення боргу.

Відповідач свої зобовязання по оплаті в установлений строк не виконав, станом на час розгляду справи заборгованість за виконані роботи відповідача перед позивачем складає 1 090 019,72грн.

Невиконання відповідачем зобовязань за договором щодо оплати вартості виконаних робіт у встановлений законодавством строк є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Оскільки в договорі строк оплати виконаних робіт сторонами не встановлений, відповідач зобовязаний оплатити вартість виконаних робіт у семиденний строк з дати отримання вимоги.

Претензія про сплату заборгованості отримана відповідачем 28.09.2015, отже строк виконання зобовязання щодо сплати заборгованості вважається таким, що настав.

Доказів оплати вартості виконаних робіт в сумі 1 090 019,72грн. відповідач не надав, доводи позивача наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 090 019,72грн.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду строком на двадцять два місяці.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно пункту 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").

Заявляючи про надання розстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на те, що є неприбутковим, не веде господарську діяльність та не має власних надходжень, утримується за рахунок бюджету; заявлена до стягнення сума є досить великою і сплата всієї суми може призвести до виникнення заборгованості по захищеним статтям бюджету міста, а саме заробітної плати, спожиті енергоносії.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органі місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у виняткових випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України за її межами.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення строком на 22 місяці не є обґрунтованим, не підтверджено відповідними доказами.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обовязкового для виконання судового рішення може становити порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ) зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 вказаної Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

З огляду на викладене, заява про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 16 350,3грн. (1 090 019,72грн.х1,5%).

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Петровського,56, ЄДРПОУ 36916734) на користь комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Першотравнева,22, рахунок 26006710610103 АТ "ОСОБА_3 Аваль" у м. Києві, МФО 380805, ЄДРПОУ 20202467) заборгованість за виконанні за договором №22 від 25.02.2015 роботи в сумі 1 090 019,72грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 16 350,3грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання про розстрочку виконання судового рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, -17.11.2015.