Рішення № 53525283, 13.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.15р. Справа № 904/8794/15

За позовом Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень", м. Київ

до Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 282, 79 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від Позивача: представник не з'явився

Від Відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму 6960,00 грн. основного боргу, 5218,68 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за весь період прострочення та 104,11 грн. - штрафу, а всього 12282,79 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобовязань за Договором №712-072 на створення науково-технічної продукції від 11.06.2012р.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:

- розрахунок заборгованості;

- Наказ Міністерства юстиції України від 18.05.2015 р. № 713/5;

- копію Договору на створення науково-технічної продукції № 712-072 від 11.06.12 р.;

- копію Акту здачі-прийняття робіт від 31.10.2012 р.;

- копію Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2013 р.;

- копію претензії № 02-525 від 19.11.2014 р.;

- копію відповіді на претензію;

- копію статуту ДП "ДІКТЕД";

- копію виписки з ЄДРПОУ ФОП;

- копію довіреності Позивача;

- докази вручення позовної заяви з додатками Відповідачу;

- платіжне доручення про сплату судового збору.

Позивач в судове засідання не з'явився, 09.11.15р. подав клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 49), в якому просить суд розглядати справу без участі представника Позивача через значну віддаленість суду від місцезнаходження Позивача та у зв'язку із скрутним матеріальним становищем підприємства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення слухання справи не подав, документи витребувані ухвалами суду від 05.10.15р. та від 22.10.15р. в судове засідання не надав.

У зв'язку з тим, що судом вжито достатніх заходів для сповіщення Відповідача про слухання справи, про що свідчать поштові повідомлення у справі (а.с. 46), Відповідачу було надано достатньо часу для подання доказів, наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Враховуючи викладене, справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" (далі - Виконавець) та Державним підприємством "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" (далі - Замовник) було укладено договір №712-072 на створення науково-технічної продукції від 11.06.2012р. (далі - Договір), у відповідності з умовами якого Виконавець зобов'язується виконати, а Замовник прийняти і оплатити наступні роботи по аналізу та узгодженню загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2012 рік на продукцію, вказану відповідно номенклатури загального класифікатора (далі-Роботи) (п. 1.1 Договору).

Зміст, вартість та строки виконання робіт, узгоджені Сторонами та вказані у Календарному плані робіт по темі "Аналіз та узгодження загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2012 рік на вироблену продукцію", який підписується уповноваженими представниками Сторін і є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №1) (п. 1.2 Договору).

Загальна вартість робіт, вказаних в п. 1.1 цього Договору, 5800 грн. крім того ПДВ 1160,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата робіт, передбачених даним Договором, здійснюється Замовником в безготівковій формі, в національній валюті України (гривня), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у наступному порядку: оплата проводиться на умові 100% передоплати.

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє протягом трьох місяців після отримання від Замовника всіх необхідних документів, що стосується норм ПЕР, але не пізніше 31.12.2012р. (п. 7.1 Договору).

Так, відповідно до умов договору Позивач надав, а Відповідач отримав послуги по аналізу та узгодженню загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2012 рік на продукцію, вказану відповідно номенклатури загального класифікатора на загальну суму 6960,00 грн., що підтверджується Актом №1/072 від 31.10.2012р. здачі-приймання робіт згідно з договором №712/072 від 11.06.2012р. та актом звірки взаєморозрахунків з ДП "НВК "Електровозобудування" (а.с. 16-17). Акти мають підписи з боку Позивача та Відповідача та скріплені печатками обох підприємств.

Покупець взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг в строки, які визначені у Договорі, не виконав, внаслідок чого у останнього виникла основна заборгованість, яка становить 6960,00 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 104,11 грн. 3% річних, яка нарахована за період з 31.10.2012р. по 30.04.2013р. та 5218,68 грн. індексу інфляції за період з 31.10.2012р. по 15.10.2015р.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих.№02-525 від 19.11.14р. про сплату заборгованості, яка останнім отримана 26.11.2014 року. У відповіді на претензію Відповідач зазначив, що з нарахованими штрафними санкціями в розмірі 6575,93 грн. не погоджується; щодо основного боргу в сумі 6960,00 грн. Відповідач визнає його повністю (а.с. 20).

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Позивача частково з наступних підстав.

За суттю правовідносин, які склалися між сторонами у справі, предметом спору є надання послуг, що регулюється ст. 901-907 ЦК України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Отже, оскільки факт виконання послуг на спірну суму Відповідачем визнається в повному обсязі та доводиться матеріали справи, позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 6960,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних, які помилково Позивачем зазначені у позові як штраф, суд зазначає наступне.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата робіт, передбачених даним Договором, здійснюється Замовником в безготівковій формі, в національній валюті України (гривня), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у наступному порядку: оплата проводиться на умові 100% передоплати.

Таким чином, у договорі врегульовано тільки порядок оплати, проте питання власне строку оплати, тобто часового проміжку, протягом якого така оплата має бути здійснена, знаходиться поза межами правового регулювання, а отже до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 530 ЦК України.

В силу статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Як встановлено судом, Позивач звернувся з претензією до Відповідача 19.11.2014р. (а.с. 18), в якій вимагав сплатити заборгованість за його послуги в розмірі 6960,00 грн. та нараховані штрафні санкції. У відповіді Відповідача на претензію (а.с. 20), зазначено, що вона отримана останнім 26.11.2014р.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, строк оплати вартості спірних послуг сплинув 03.12.2014р., у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 6960,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, за встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача штрафу, що фактично є 3% річних на суму 104,11 грн., розрахованих Позивачем за період з 31.10.2012р. по 30.04.2013р., оскільки період нарахування 3% річних Позивачем визначено раніше ніж виникла прострочка у Відповідача.

Щодо нарахування індексу інфляції у розмірі 5218,68 грн. суд задовольняє в цій частині позов частково на суму 2878,93 грн., оскільки на таку суму підтверджується інфляційні втрати Позивача за період: січень 2015 року по вересень 2015 року. В решті позовних вимог Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 2339,75 грн. інфляційного збільшення суми боргу слід відмовити, оскільки решта суми нарахована за період, коли прострочки боржника не існувало.

За результатами розгляду справи судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" (49068, м.Дніпропетровськ, вул.Орбітальна,13, код ЄДРПОУ 32495626) на користь Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" (02660, м.Київ, вул.Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 00209131) суму 6960,00 грн. основного боргу та 2878,93 грн. інфляційного збільшення суми боргу, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 975,66грн.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат на суму 2339,75 грн. та штрафу на суму 104,11 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_1

Повне рішення складено-16.11.15р.