Ухвала суду № 53525087, 13.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 листопада 2015 року Справа № 910/3391/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. у справі господарського суду№910/3391/15-г міста Києва за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" до1) товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп"треті особи1) товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ Україна" 2) приватне акціонерне товариство "Український Страховий Дім"простягнення збитків у розмірі 427 462,11грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2015р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. було повернуто скаржнику без розгляду, на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.1113 ГПК України, оскільки до скарги не було додано доказів надіслання її копії іншим сторонам у справі, та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

15.10.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р., яка також не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно із ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою.

З 01.09.2015р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015р., яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Касаційна скарга товариством з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" була подана до Вищого господарського суду України 15.10.2015р., тобто після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015р., яким до Закону України "Про судовий збір" внесено ряд змін, зокрема, в пп.5 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону зазначено, що за подання до господарських судів касаційних скарг на рішення суду, встановлено ставку у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення №439 від 09.10.2015р. про сплату судового збору в розмірі 7694,40грн., яке колегія суддів Вищого господарського суду України не може визнати належним доказом сплати судового збору у встановленому Законом розмірі, оскільки у даній справі предметом позову є стягнення коштів в розмірі 427462,11грн. і позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 8549,24грн. (платіжне доручення №1277 від 11.02.2015р.).

Вказана сума судового збору була сплачена в розмірі та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. в редакції, що діяла на момент звернення з позовною заявою, і пп.1 п.2 ч.2 ст.4 якого передбачалось, що за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено ставку судового збору в розмірі 2 відсотків від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00грн.). Тобто у даній справі 2% від ціни позову є 8549,24грн.

Таким чином, касатор за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015р., тобто враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8549,24грн, то з врахуванням пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діє з 01.09.2015р., заявник касаційної скарги мав сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 10259,09грн. (120% від 8549,24грн.).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також, відповідно до ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" 15.10.2015р. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р., тобто з пропуском процесуального строку, встановленого ст.110 Господарського процесуального кодексу України на касаційне оскарження, з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку, в якому скаржник посилається усунення обставин зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 28.09.2015р.

Правовий аналіз ст.110 ГПК України свідчить, що у разі не погодження учасника судового процесу з прийнятим рішенням суду попередньої інстанції, він має право протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили, звернутись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Згідно із ст.53 ГПК України господарський суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку. Виходячи зі змісту вказаної статті, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку, тому при зверненні із клопотанням сторона повинна роз'яснити причини пропуску і підстави, з яких вона вважає ці причини поважними. У клопотанні треба навести докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Також, встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. При цьому, норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Враховуючи, що скаржник не зазначив в клопотанні про наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили подання ним касаційної скарги та не навів поважних причин неможливості надати в установлений строк належним чином оформленої касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України не може визнати викладені у клопотанні обставини поважними причинами пропуску процесуального строку та дійшла до висновку, що заявлене клопотання скаржника про відновлення строку для подання касаційної скарги не підлягає задоволенню, а строк для подання скарги не підлягає поновленню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.86, п.п.4, 5 ч.1 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В:

Відхилити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" про відновлення пропущеного процесуального строку.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. у справі №910/3391/15-г господарського суду міста Києва повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова