Постанова № 53524173, 17.11.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10431/15-а

Провадження № 2-а/750/865/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді Рахманкулової І.П.,

із секретарем - Разумейко К.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірними дій, скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

в с т а н о в и в :

19 жовтня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулося до суду з позовом до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 29 вересня 2015 року в сумі 2040 грн., яка винесена при виконанні виконавчого листа № 2506/2825/2012, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова та скасувати вказану постанову.

Протокольною ухвалою суду від 17 листопада 2015 року Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області замінено на належного відповідача управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Обґрунтував позивач свій позов тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки при її винесенні державний виконавець не зясував всіх обставин справи та безпідставно стягнув виконавчий збір, так як Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові вжило всіх необхідних заходів для виконання судового рішення у встановлений строк.

Крім того, вказана постанова була винесена в порушення вимог частини 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої виконавчий збір не стягується за виконавчими документами у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 2506/2825/2012, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова про зобовязання Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові провести перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_3 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 15 серпня 2014 року.

Постановою старшого державного виконавця від 06 травня 2015 року було відкрито виконавче провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа (а/с 9).

Вказану постанову Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові отримало 15 травня 2015 року(а/с 8).

Представник позивача пояснила, що Управління було позбавлене можливості виконати судове рішення у встановлений державним виконавцем строк, зважаючи на ряд обставин, а саме: після проведення всіх необхідних дій виплата нарахованої суми доплати включається до списків, однак формування списків на наступний місяць здійснюється у кінці поточного, тобто виплата донарахованих за рішенням суду коштів не є можливою в місяці в якому здійснюється виконання цього рішення.

На вимогу держаного виконавця № 02/01-25/515/5 від 06.05.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові листом № 165559/06 від 06 липня 2015 року надано відповідь «Про виконання рішень», в якому повідомлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження виконана частково: розмір нарахованого боргу до виплати стягувачу становить 51554 грн. 33 коп. та в липні включений в списки на виплату доплати. Стосовно виконання рішення суду в частині виплати, зазначено, що на даний час управлінню не перераховані кошти з бюджету Пенсійного фонду України для фінансування виплат, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому управлінням проводяться перерахунки та нарахування боргів згідно постанов про відкриття виконавчого провадження, а виплата сум і доплат за рішенням суду, які включені для виплати в додаткові відомості буде проведена при надходженні відповідних коштів з Пенсійного фонду України (а/с 11).

Проте, 29 вересня 2015 року державним виконавцем винесено постанову, яка є предметом оскарження, про стягнення виконавчого збору в сумі 2040 грн. (а/с 7).

Підставою для прийняття зазначеного рішення стало невиконання в самостійному порядку виконавчого листа № 2506/2825/2012 в строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття провадження.

Частиною 1статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цимЗаконом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини другої ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 5ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»,боржник зобов'язаний у триденний термін з дня надходження даної постанови письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником (або причини невиконання рішення з наданням підтверджуючих документів), а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження).

Згідно із пунктом 1ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другоюстатті 25 Закону України «Про виконавче провадження» для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За змістом частини 3ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Таким чином, державний виконавець зобов'язаний направити боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення та лише після її отримання та за умови відсутності документів про добровільне погашення заборгованості боржником повинен здійснювати подальші дії, передбаченіЗаконом України «Про виконавче провадження», зокрема, виносити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору з причин невиконання останнім рішення у встановлений строк.

Оскільки рішення суду Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові у встановлений державним виконавцем для самостійного виконання строк не було виконано, державним виконавцем 29 вересня 2015 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2040 грн. та копію постанови цього ж дня було направлено боржнику для виконання.

Таким чином, підставою для стягнення з боржника виконавчого збору є ненадання ним документального підтвердження виконання судового рішення у строк, встановленийЗаконом, для добровільного виконання рішення.

Виконавчий збір - це грошова сума, що підлягає стягненню з боржника в разі невиконання ним рішення самостійно в межах наданого державним виконавцем строку. Виконавчий збір, таким чином, є своєрідною санкцією за невиконання вимог державного виконавця.

В Постанові Пленуму ВАСУ № 3 від 13 грудня 2010 року наводиться визначення виконавчого збору - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Закон України «Про виконавче провадження»не містить чітко визначеного строку винесення постанови про стягнення виконавчого збору, але визначає обов'язковість його стягнення у разі невиконання боржником рішення у строк встановлений для самостійного виконання.

Частиною 2 ст. 28Закону України «Про виконавче провадження»передбачено виконавчі документи за якими виконавчий збір не стягується, а саме: «Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цьогоЗакону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленомуЗаконом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Згідно з пунктом 20Постанови Пленуму ВСУ № 14від 26 грудня 2003 рокусуд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленимиЗаконі, і був нереальним.

Отже, порушення державним виконавцем Закону України«Про виконавче провадження»не мало місця, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору винесена у відповідності до статей25,28 Закону після встановлення факту невиконання боржником рішення суду та ігнорування останнім вимоги державного виконавця.

Крім того, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що постанова про стягнення виконавчого збору була винесена в порушення вимог частини 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої виконавчий збір не стягується за виконавчими документами у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», адже виконання даного судового рішення здійснювалося згідно Закону України «Про виконавче провадження», а не відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на який посилається позивач.

За таких обставин, дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 29 вересня 2015 року ВП № 47460267, прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 11, 158-163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірними дій, скасування постанови про стягнення виконавчого збору відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.П. Рахманкулова