Рішення № 53524132, 22.10.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/3356/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання - Дякович О.О.

з участю позивача-відповідача ОСОБА_1

представника позивача-відповідача ОСОБА_2

відповідача-позивача ОСОБА_3

представника відповідача-позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та зустрічним позовом ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання незавершеного будівництвом житлового будинку спільною частковою власністю

встановив:

В лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, в обґрунтування якого вказала, що є спадкоємцем майна за заповітом ОСОБА_5, до складу якого входить 18/25 частин житлового будинку та надвірних будівель по вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницькому, також на підставі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницькому площею 0,0372 га. В зазначеному будинковолодінні проведено самочинне будівництво, яке не прийнято на сьогодні в експлуатацію. З січня 2007 року відповідач ОСОБА_3 без згоди позивача вселився у вказане будинковолодіння та вимагає реєстрації місця проживання у будинку. Оскільки відповідач є ніхто по відношенню до позивача, створює неможливі умови проживання для позивача, ОСОБА_1 просить суд видалити ОСОБА_3 з обєкта будівництва та земельної ділянки по вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницькому.

ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 із зустрічною позовною заявою про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, стягнення вартості Ѕ частини будматеріалів використаних на самочинно побудований житловий будинок по вул. Коцюбинського, 5, в обґрунтування якого вказав, що проживав з ОСОБА_1 однією сім'єю з 1995 р. по лютий 2007р. без реєстрації шлюбу.

Під час спільного проживання однією сім'єю вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, за спільні кошти купували майно, будували будинок по вул. Коцюбинського, 5, де в даний час проживають. З 1995 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом проживали деякий час в кв. № 114 по Львівському шосе, 16 у м. Хмельницькому.

ОСОБА_1 у порядку спадкування належала 18/25 частин житлового будинку по вул. Коцюбинського, 5 у м. Хмельницькому. Будинок потребував значного відновлювального ремонту. У 2002 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали будівництво нового будинку, розваливши старий, залишивши частину фундаменту під новий. У 2003 р. побудували коробку, зробили перекриття та накрили будинок. У 2004 р. виконали оздоблювальні роботи, добудували масандру. У 2005 р. встановили навколо будинку огорожу з бетонних плит, побудували гараж і вольєр, залили подвір'я. У 2006 р. провели в будинку опалення, облицювали та поклеїли шпалери, а у 2007 р. вселились в будинок, де проживають до теперішнього часу. В 2007 році ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання за собою права власності на частину будинку і рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.07.2007 року позов задоволено та визнано за нею право власності на будинок. В грудні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 із позовом про визнання за собою права власності на частину будинку. Після, чого ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15.07.2008 року за заявою ОСОБА_1 суд скасував рішення від 20.07.2007 за нововиявленими обставинами. І на теперішній час спірний будинок не прийнятий в експлуатацію. Оскільки ОСОБА_3 не може претендувати на визнання за собою права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів в натурі, він не позбавлений можливості претендувати на вартість 1/2 частини будівельних матеріалів, використаних на будівництво сомачинно новозбудованого житлового будинку за адресою вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницькому, у звязку з чим просить встановити факт спільного проживання із ОСОБА_1 однією сімєю без реєстрації шлюбу в період з 1995 року по лютий 2007 року включно, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вартість 1/2 частини будматеріалів, використаних на самочинно новозбудований житловий будинок за адресою вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницькому.

Ухвалою суду від 22.04.2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, стягнення вартості Ѕ частини будматеріалів використаних на самочинно побудований житловий будинок по вул. Коцюбинського, 5 прийнято до спільного розгляду із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Заявою від 27.08.2015 року ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та просив встановити факт спільного проживання із ОСОБА_1 однією сімєю без реєстрації шлюбу в період з 1995 року по лютий 2007 року включно та визнати незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 99% по вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницькому спільною частковою власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках за кожним.

В судовому засіданні позивач-відповідач, представник позивача-відповідача первісний позов підтримали, вимоги зустрічного позову заперечили, надали пояснення в яких вказали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не жили однією сімєю, не мали спільного бюджету, не було у них домовленості на спільне будівництво будинку. Оскільки ОСОБА_3 проживає у спірному будинку, то цим створює перешкоди у користуванні ОСОБА_1 власністю.

Відповідач-позивач, представник відповідача-позивача в судовому засіданні первісний позов не визнали, зустрічний позов підтримали, надали пояснення в яких вказали, що позивач з ОСОБА_1 проживав однією сім'єю з 1995 р. до 2007р. без реєстрації шлюбу. У 2002 р. сторони почали будівництво нового будинку, розваливши старий, залишивши частину фундаменту під новий. У 2003 р. побудували коробку, зробили перекриття та накрили будинок. У 2004 р. виконали оздоблювальні роботи, добудували масандру. У 2005 р. встановили навколо будинку огорожу з бетонних плит, побудували гараж і вольєр, залили подвір'я. У 2006 р. провели в будинку опалення, облицювали та поклеїли шпалери, а у 2007 р. вселились в будинок, де проживають до теперішнього часу. Однак, після переїзду у 2007 р. в новий будинок по вул. Коцюбинського, 5 між сторонами почались конфлікти, до цього часу сторони спір не врегулювали, просить зустрічний позов задовольнити, в задоволенні первісного позову відмовити, подали заяву щодо застосування строку позовної давності щодо вимог первісного позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину належить 18/25 частин жилого будинку, а також земельна ділянка площею 327 кв.м. по Коцюбинського, 5, на підставі державного акту серія ХМ № 21846.

В 2002 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 самочинно почали будівництво нового будинку, розваливши старий, залишивши частину фундаменту під новий. У січні 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на належній ОСОБА_1 на праві власності земельній ділянці завершили будівництво (самочинно) житлового будинку, загальною площею 116 кв.м., що складається з двох поверхів та почали проживати у цьому новозбудованому будинку.

ОСОБА_1 звертаючись із позовом про видалення ОСОБА_3 з обєкту незавершеного будівництва та земельної ділянки вказала правову підставу ст.ст. 386,392 ЦК України, обґрунтовуючи порушення її прав власника на користування вказаними обєктами.

За змістом частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить тільки власникові (стаття 317 ЦК України)

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

До речей як складової поняття майна, зокрема нерухомих, відповідно до положень статті 181 ЦК України належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Права та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 частина перша ЦК України)

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що відповідно до положень ст. ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Сторонами визнається обставина, що новозбудований житловий будинок по вул. Коцюбинського, 5 є самочинним будівництвом, оскільки реконструкція будинку проведена без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженої проектної документації. Доказів щодо реєстрації за собою права власності на обєкт незавершеного будівництва ОСОБА_1 не надано, не здобуто таких і судом.

А тому вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод шляхом видалення ОСОБА_3, не підлягають задоволенню оскільки будь-яких доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано, окрім того обраний спосіб захисту не відповідає ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, згідно із ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

СК України набрав чинності з 01 січня 2004 року й до сімейних відносин, які існували на зазначену дату норми цього Кодексу не застосовувалися, а КпШС України не передбачав можливість встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із частиною першою Прикінцевих положень Сімейного кодексу України цей Кодекс набрав чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст. ст. 16, 17 Закону України «Про власність», ст. 22 КпШС України, який був чинним до 01 січня 2004 року, спільною сумісною власністю визнавалось майно, нажите подружжям за час шлюбу (майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім'ї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше, або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю).

В інших випадках спільна власність громадян визнавалась частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено й учасники спільної власності при придбанні майна не виходили з рівності їхніх часток, розмір частки кожного з них визначався ступенем його участі працею й коштами у створенні спільної власності.

Отже, враховуючи вищевказані положення закону вимоги в частині встановлення факту проживання однією сім'єю між сторонами у період з 1995 року до 01 січня 2004 року (набрання чинності СК України), не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 в частині встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за період з 01.01.2014 року по лютий 2007 року, то такий факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні показали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом будували будинок по вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницького, у них були відносини притаманні подружжю.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання незавершеного будівництвом житлового будинку, готовністю 99% по вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницькому спільною частковою власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках за кожним, то в цій частині вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт від органів архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) раніше отримано право власності.

Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти, не є об'єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України), а тому не можуть бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 4 грудня 2013 р. у справі № 6-130цс13).

Відповідно до ч.6 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Згідно висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи № 13/15 від 27.07.2015 року кошторисна вартість будівельних матеріалів та робіт використаних при самочинному будівництві будинку по вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницькому на дату проведення дослідження відповідно становить : будівельних робіт 482527грн., будівельних матеріалів 297640грн., ступінь будівельної готовності самочинно побудованого будинку по вул. Коцюбинського, 5 у м. Хмельницькому 99%.

В судовому засіданні сторони погодились із визначеною вартістю, також ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_3 має право на компенсацію за витрачені матеріали та виконану роботи, проте сторони не можуть дійти згоди щодо розміру такої компенсації.

Згідно з положенням глави 6 розділу ІV ЦПК України про окреме провадження юридичний факт встановлюється тоді, коли від нього залежить виникнення, зміна чи припинення правовідносин, тобто у випадку визнання права власності за позивачем на будівельні матеріали. Однак, юридичний факт, якщо від його встановлення ніякі права не виникають, сам по собі не встановлюється.

У зв'язку з відмовою ОСОБА_3 у позовних вимогах про визнання незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 99% по вул. Коцюбинського, 5 в м. Хмельницькому спільною частковою власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках за кожним, суд не знаходить підстав для вирішення вимоги позивача щодо встановлення факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу чоловіка та жінки.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 58 Конституції України, ст.ст. 181, 182, 316, 317,331, 376, 386, 392 ЦК України, ст.ст. 74 СК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю відмовити повністю.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання незавершеного будівництвом житлового будинку спільною частковою власністю відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області, через Хмельницький міськрайонний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: