Рішення № 53523750, 19.10.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4107/15-ц

ЄУН 686/4107/15-ц

Провадження №2/686/2470/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Конопко А.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про визнання окремого положення договору дебетового карткового рахунку недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_3 з вказаним позовом, в якому з урахуванням заявлених уточнень просив суд визнати п.1.1.2.9 наступного змісту: «у разі виникнення заборгованості Держателя по Картковому рахунку в результаті курсової різниці, технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках Клієнт зобовязується погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення» Умов та правил надання банківських послуг, що є невідємною частиною Договору банківського дебетового карткового рахунку, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ним недійсним з моменту укладення договору. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що період грудня 2014 року ним по карточці, дебетовий рахунок якої був відкритий у ПАТ КБ «Приватбанку» було здійснено ряд транзакцій на дебетову карточку було покладено певну суму коштів та на території Польщі знято цю суму по місцевому курсу валют. За результатами проведених валюто обмінних операцій в банкоматах комерційних банків на рахунку дебетової карточки залишився залишок коштів та ніякого боргу не виникало. Однак згодом, через місяць, в останніх числах січня 2015 року співробітниками банку йому було повідомлено про наявність заборгованості за вказаним рахунком у сумі 385433,88 гривень та необхідність його погашення. Як причину наявності боргу співробітники банку посилались на п.1.1.2.1.9 Договору за яким передбачено, що у разі виникнення заборгованості Держателя по картковому рахунку в результаті курсової різниці, технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках Клієнт зобовязується погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення. Зазначив, що оскільки на час здійснення ним операції з видачі готівки на території Польщі у нього жодної заборгованості не виникало, відповідач «заднім числом» нарахував таку заборгованість, при цьому вказана заборгованість виникла саме з вини банку, оскільки саме на банк покладається обовязок встановлення та контроль курсу валют до гривні в банкоматах. Отже оспорюваними положеннями Типових правил з надання банківських послуг Банком фактично перекладається на нього, як на споживача послуг, майнову відповідальність за недоліки в роботі самого Банку, що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Крім того, просив врахувати, що він не є боржником в розумінні статей 509 та 510 ЦК України, оскільки будь-яких договорів щодо отримання овердрафту та його погашення з відповідачем не укладав, а отже такі послуги Банку, є в розумінні ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» додатковими, та оскільки вони надані без його згоди не повинні створювати для нього жодних зобовязань з їх оплати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові. У наступні судові засідання представник позивача не зявився, надав суду письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності. На задоволенні позовних вимог з урахуванням поданих письмових уточнень наполягав.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Надала суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову. Зазначила, що оспорюваний позивачем пункт Умов та Правил надання банківських послуг жодним чином не порушує принцип добросовісності, не призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін та не завдає шкоди споживачеві послуг. Правовідносини що виникли між сторонами урегульовані нормами ЦК України, а саме ст.ст. 1066, 1069 ЦК України, та відповідають положенням Постанови НБУ № 137 від 19.04.2005 року «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», яким зокрема передбачена можливість виникнення заборгованості у разі зміни курсів валют і надходження до клірингу інформації про операцію в іноземній валюті в сумі більшій, ніж та, на яку еквайр (платіжна система) попередньо надіслав емітенту в платіжному повідомленні і яку було блоковано на картрахунку клієнта для забезпечення його зобовязання за здійсненою операцією; виникнення технічних помилок у роботі обладнання емітента, еквайра або процесингового центру, а також необхідність передбачення в договір з клієнтом порядку та строків погашення такої заборгованості. У наступні судові засідання не зявилася, надала суду письмову заяву, в якій просила продовжити розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до вимогст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно умовст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В судовому засіданні встановлено, що 06 лютого 2014 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір банківського дебетового карткового рахунку, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ «КБ «Приватбанку», наступної видачі клієнту дебетової пластикової картки міжнародного зразка.

24 лютого 2015 року на своїй сторінці в «Приват24» ОСОБА_3 виявив наявність у нього заборгованості по вказаному картковому рахунку у сумі 385433, 88 гривень.

Встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» не звертався з позовом до суду щодо стягнення з ОСОБА_3 вищенаведеної заборгованості.

Також встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк», що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.2009 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг (далі - Умови ).

На момент укладення договору банківського дебетового карткового рахунку між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був чинним п.1.1.2.9 Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ «КБ «Приватбанку», який передбачав, що «У разі виникнення заборгованості Власника по Картрахунку в результаті курсової різниці, технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках Клієнт зобовязується погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення».

Відповідно до приписів ст.ст.1066, 1069 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Отже в судовому засіданні встановлено, що між сторонами був укладений у формі приєднання договір банківського дебетового карткового рахунку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", за умовами договору, позивач є держателем електронного платіжного засобу, фізичною особою, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.

Пунктом 1.27 ст.1 цього Закону визначено, платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Статтею 28 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено особливості виконання міжбанківського переказу, ініційованого за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно зі ст.28.2 даного Закону передбачено, що Міжбанківський переказ між банками учасниками міжнародних платіжних систем за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими їх держателями за межами України, а також за операціями, здійсненими в межах України держателями електронних платіжних засобів нерезидентами України, проводиться у валюті, визначеній у відповідних договорах із платіжними організаціями міжнародних платіжних систем.

Статтею 28.5 даного Закону передбачено, якщо валюта, в якій проводиться міжбанківський переказ, не збігається з валютою, списаною з рахунка клієнта, емітент може виконати операції з купівлі-продажу необхідної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку, встановленому Національним Банком України, або провести внутрішньобанківський кліринг.

Відповідно до п.3 розділу IX Міжбанківські перекази за операціями з використанням електронних платіжних засобів Постанови Національного Банку України № 705 від 05.11.2014 року "Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів" емітент зобов'язаний у разі виконання користувачем платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу у валюті, яка відрізняється від валюти рахунку, здійснювати перерахунок суми за операцією в порядку, визначеному договором.

Отже, на час укладання договору оспорюваний пункт відповідав вимогам норм Цивільного кодексу, а також нормам спеціального законодавства щодо обовязку ПАТ «КБ «Приватбанк» формування курсової різниці при знятті позивачем коштів валюти рахунку в іноземній валюті та купівлею відповідачем необхідної кількості іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, та жодним чином законних прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту, ним не порушені.

З огляду на викладене посилання позивача та його представника про невідповідність оспорюваного пункту договору вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема щодо несправедливості оспорюваного пункту договору, ведення нечесної підприємницької практики, суд не приймає до уваги та ставиться до них критично.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про визнання окремого положення договору дебетового карткового рахунку недійсним залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: