Ухвала суду № 53523056, 12.11.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 666/796/15-ц Головуючий в І інстанції Рядча Т.І.

Провадження №22-ц/791/2099/15 Доповідач: Стародубець М.П.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року листопада місяця «12» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі: за участю адвоката:Цулукіані І.О. Бабіча О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про визнання договорів кредиту, поруки та іпотеки недійсними, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що 30 серпня 2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір №804/6/08/2007/840к/2534, за умовами якого банк надав йому кредит в сумі 29 000 дол. США під 12,99% річних до 30 серпня 2035 року.

В той же день забезпечення виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором він уклав з банком договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1.

Крім того, 30 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_9 був укладений договір поруки, за яким остання поручилася перед кредитодавцем за виконання позичальником своїх зобов'язань як солідарний боржник у повному обсязі.

Посилаючись на те, що умови кредитного договору №804/6/08/2007/840к/2534 не відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу, затверджених постановою НБУ від 25.05.2007 року № 168, й вказуючи на застосування ПАТ КБ «Надра» нечесної підприємницької діяльності, просив суд визнати недійсними вказаний вище договір про надання кредиту, а також укладенні в забезпечення його виконання договори поруки та іпотеки від 30 серпня 2007 року.

Рішенням суду від 24 червня 2015 року, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 07 серпня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити пред'явлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник ПАТ КБ «Надра» просить не брати до уваги доводи викладені в ній та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30 серпня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №804/6/08/2007/840к/2534, згідно якому банк надав останньому кредит на споживчі цілі в розмірі 29 000 дол. США зі сплатою 12,99% річних строком користування до 30 серпня 2035 року.

Умовами договору встановлено, в тому числі, строки і порядок повернення кредиту і сплати інших передбачених угодою платежів, відповідальність сторін тощо.

Згідно підписаної позичальником заяви від 27 серпня 2007 року, копія якої міститься в матеріалах справи, ОСОБА_6 був попередньо ознайомлений банком з умовами надання кредиту, в тому числі, його було повідомлено про наявні форми кредитування, типи відсоткових ставок, орієнтованою сукупною вартістю кредиту тощо.

Цією ж заявою позичальник підтвердив, що його попередньо ознайомлено з примірником кредитної угоди, що пропонується банком до підписання.

15 серпня 2012 року сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №804/6/08/2007/840к/2534, виклавши його в новій редакції.

В забезпечення виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, 30 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки, предметом якого є належний останньому на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна.

Крім того, в той же день кредитодавець уклав договір поруки з ОСОБА_9, згідно якому вказана фізична особа поручилася перед банком за виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі як солідарний боржник.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 31 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 28 жовтня 2014 року, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 30 серпня 2007 року з подальшими змінами в розмірі 70 607,84 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним, місцевий суд правильно встановив, що твердження позивача про невідповідність певних умов кредитного договору вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Правилам надання банками України інформації споживачу, затвердженим постановою НБУ від 25.05.2007 року № 168, є безпідставними, враховуючи, що кредитним договором чітко визначені умови повернення кредитних коштів, плати за користування ними, а також розмір та періоди сплати інших передбачених угодою платежів, інші права і обов'язки сторін, в тому числі, заходи відповідальності, які покладаються на них у зв'язку з порушенням зобов'язань.

Такі умови договору є результатом домовленості сторін та жодним чином не свідчать про обмеження прав споживача.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що банком не було надано всіх зазначених відомостей щодо умов кредитного договору ретельно перевірялися судом першої інстанції, отримали належну оцінку в рішенні суду та обґрунтовано визнані безпідставними. Під час перегляду справи апеляційним судом свого підтвердження вони також не знайшли.

Також колегія суддів погоджується і з висновками суду про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів іпотеки та поруки, які є похідними від вимоги про визнання недійсним кредитної угоди.

Рішення суду першої інстанції ухвалено правильно й ґрунтується воно на нормах матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі висновки суду їх не спростовують і незаконність рішення не доводять.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: