Рішення № 53521697, 16.11.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/9067/15-ц

Провадження №2/592/2670/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді Косолап М.М.,

за участю секретаря Коноплянченко А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоровя,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що з 14.05.2003 р. по 26.04.2013 р. позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем, була звільнена у звязку з виявленням невідповідності працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоровя, які перешкоджають продовженню даної роботи. ОСОБА_4 до акту розслідування хронічного професійного захворювання № 13 від 13.03.2013 р. позивачу були встановлені такі професійні захворювання: Хронічна двобічна сенсовневральна приглухуватість, початкові явища (І ст.). Хронічний субатрофічний ринофарингіт. Токсико алергічний дерматит. Захворювання професійні (Основний діагноз). Хронічний бронхіт ІІ, фаза ремісії, прискорений та нижньодольовий пневмосклероз, ЛН 0 ст. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. СН 0 ст. Гіпертонічна хвороба ІІ, 2 ст. Гіпертонічна ангіопатія сітківки (Супутній діагноз). У п. 16 вищезазначеного ОСОБА_4 зазначено, що професійне захворювання виникло через недосконалість технологій, неефективне використання засобів індивідуального захисту, тривала робота у шкідливих умовах праці. У п. 17 ОСОБА_4 зазначено, що позивач здійснювала проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму, загазованості та контакт з алергенами, що свідчить про те, що роботодавець не забезпечив виконання вимог щодо здорових та безпечних умов праці. 12.01.2015 р. позивачу ОСОБА_5 МСЕК м. Суми визначено 35 % стійкої втрати працездатності безтерміново. Отримані позивачем професійні захворювання потягли за собою спричинення, як фізичних та і моральних страждань. У звязку з профзахворюванням протягом тривалого часу позивач страждає через хронічний біль та першіння у горлі, сухий кашель, постійні приступи задухи, від яких рятує лише інгалятор та високовартісні аерозолі. Позивач не може тривалий час знаходитися в погано провітрюваних приміщеннях, у звязку з чим, виникають проблеми при переїзді в транспорті. Вищевказані причини не дозволяють їй нормально відвідувати місця великого скупчення людей через постійний страх знепритомніти. Постійно відчуває підвищену втому, спостерігається підвищена пітливість, зниження слуху. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 35000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоровя.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 позовні вимоги з наведених підстав підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і в задоволенні позову просила відмовити. В обґрунтування заперечень зазначила, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки товариством не було порушено вимог законодавства про охорону праці та не визначено особу товариства, яка допустила такі порушення, що підтверджується п. 19 ОСОБА_4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, а тому відсутні порушення законних прав позивача, які передбачені ст. 237-1 КЗпП України, як підстави для відшкодування шкоди. Вказаний акт позивач не оскаржувала у встановлений законом порядок. Також зазначила, що позивачем не надано доказів заподіяння останній моральної шкоди товариством. Враховуючи те, що відсутні будь-які докази на підтвердження заподіяння товариством моральної шкоди позивачу, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 в період з 14.05.2003 р. по 26.04.2013 р. працювала маляром ПАТ «Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе», звільнена з роботи у звязку з виявленням невідповідності працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоровя, які перешкоджають продовженню даної роботи (а.с. 6-7).

З 01.09.2015 р. Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання».

З виписки із історії хвороби № 08-06/1301 вбачається, що ОСОБА_3 з 20.11.2012 р. по 12.12.2012 р. перебувала на обстеженні та лікуванні в Науково дослідному інституті гігієни праці та профзахворювань Харківського Національного медичного університету, з основним діагнозом: ХОЗЛ другої стадії, нестійка ремісія. Емфізема легень першого ступеня. Легенева недостатність другого ступеню. Гіпертонічна хвороба другої стадії, друга ступінь, ризик високий. ІБС атеросклероз аорти. СН другого А ступеня. Сечокамяна хвороба, камінь лівої нирки. ДЕП (гіпертонічна + атеросклеротична) другої стадії з ХНМК переважно у вертебро бацилярному басейні і антено невротичний синдром. Розповсюджений остеохондроз, радикулярний синдром. Деформуючий остеоартроз колінних та гомілкостопних суглобів. Хронічний субатрофічний ринофарингіт. Хронічна двостороння сенсоневральна туговухість з легким ступенем зниження слуху. Контактний алергічний дерматит. При цьому встановлено, що працездатність обмежена. Робота в умовах пилу, алергізуючих, подразнюючих, токсичних речовин, тяжкої фізичної праці, шуму, на висоті, в нічний час, несприятливих метеофакторів протипоказана. Рекомендовано раціональне працевлаштування (п. 14) (а.с. 11).

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворої № 151 вбачається, що ОСОБА_3 з 30.01.2013 р. по 13.02.2013 р. перебувала на обстеженні та лікуванні в Державній установі «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» (Клініка професійних захворювань), з основним діагнозом: Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість захворювання професійне, встановлене вперше. Хронічний субатрофічний фарингіт захворювання професійне, встановлене вперше. Тосико алергічний дематит в фазі неповної ремісії захворювання, встановлене вперше. Хронічний бронхіт ІІ, фаза ремісії, прикореневий та нижньодольовий пневмосклероз, ЛН 0 ст. захворювання з умовами праці не повязане, враховуючи невираженість клінічних проявів, а також відсутність звернень. Супутній діагноз: Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. СН 0 ст. Гіпертонічна хвороба ІІ, 2 ст. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. При цьому було рекомендовано динамічне спостереження профпатолога, терапевта, ЛОР, дерматолога та алерголога за місцем проживання. Протирецидивне, відновне лікування та курси загальнозміцнюючої терапії. Протипоказана робота в умовах дії інтенсивного шуму, вібрації, пилу, несприятливого мікроклімату, токсичних, алергічних та подразнюючих речовин. Курси відновлювального лікування. Санаторно курортне лікування в профільних санаторіях (п. 8) (а.с 12).

ОСОБА_4 Медичного висновку Центральної лікарсько експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 12.02.2013 р. № 5/193 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено захворювання професійного характеру: Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, початкові явища (І) зниження слуху за класифікацією ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Хронічний субатрофічний фарингіт. Токсико алергічний дерматит в фазі неповної ремісії. Протипоказана робота в умовах дії інтенсивного шуму, вібрації, пилу, несприятливого мікроклімату, токсичних, алергічних та подразнюючих речовин (а.с. 13).

ОСОБА_4 № 13 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13.03.2013 р. ОСОБА_3 було встановлено діагноз: (Н 83.3) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, початкові явища (І) зниження слуху за класифікацією ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (J 31.2) Хронічний субатрофічний фарингіт. (L 23.4) Токсико алергічний дерматит, в фазі неповної ремісії. (J 41.0) Хронічний бронхіт ІІ, фаза ремісії, прикореневий та нижньодольовий пневмосклероз, ЛН 0 ст. (І 25.1) Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. СН 0 ст. (І 11.0) Гіпертонічна хвороба ІІ, 2 ст. (Н 31.8) Гіпертонічна ангіопатія сітківки). При цьому встановлено, що професійне захворювання виникло у звязку з недосконалістю технологій, неефективного використання засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих умовах праці (п. 16); причина професійного захворювання проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму, загазованості та контакт з алергенами (п. 17). З метою ліквідації і запобігання виникненню професійних захворювань (отруєнь) запропоновано начальнику цеха № 24 ОСОБА_8: постійно дотримуватись технологічного регламенту роботи та ремонту обладнання, що генерує шум; керуючись результатами лабораторно - інструментальних досліджень рівнів виробничого шуму на робочих місцях у структурному підрозділі та на його дільницях, позначити зони з підвищеним рівнем шуму (понад 80 дБА) знаками безпеки у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76; постійно забезпечувати працюючих в умовах підвищеного рівня шуму та загазованості засобами індивідуальні захисту органів слуху та дихання, здійснювати ефективний контроль за їх використанням (а.с. 8).

ОСОБА_4 № 874 огляду медико соціальною експертною комісією від 10.06.2013 р. ОСОБА_3, пройшла первинний огляд у м. Суми спеціалізованою МСЕК, їй було встановлено 25 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання безтерміново з 04.04.2013 р. (а.с. 24-27).

12.01.2015 р. позивач пройшла повторний огляд у м. Суми - спеціалізованою фтізиатричною МСЕК та їй було встановлено 35 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання безтерміново, що підтверджується ОСОБА_4 № 51 огляду медико соціальною експертною комісією від 12.01.2015 р. (а.с. 10, 31-34).

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст. 21, 153, 173, 237-1 КЗпП України, а тому обов'язок по відшкодуванню заподіяної працівнику моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я через неналежні умови праці покладено на роботодавця або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. За приписами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_3 в період з 14.05.2003 р. по 26.04.2013 р. перебувала у трудових відносинах з відповідачем, а саме працювала маляром ПАТ «Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання». Професійне захворювання позивач отримала у звязку з недосконалістю технологій, неефективного використання засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих умовах праці, проведенням робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму, загазованості та контакт з алергенами і саме начальнику цеха № 24, де працювала позивач, рекомендовано, зокрема дотримуватись технологічного регламенту роботи та ремонту обладнання, що генерує шум. Вказані факти підтверджуються пунктами 16 та 17 ОСОБА_4 № 13 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13.03.2013 р.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що в ОСОБА_4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання відносно позивача не встановлено порушень товариством нормативних актів про охорону праці, щодо незабезпечення безпечних та не шкідливих умов праці, а тому відсутні докази вини відповідача в спричиненні моральної шкоди позивачу. В п. 19 ОСОБА_4 зазначено, що комісією не встановлені конкретні особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, проте ці дані не свідчать про відсутність доказів вини роботодавця у спричиненні моральної шкоди позивачу, оскільки невиконання ним вимог ст. 153 КЗпП України підтверджується іншими даними ОСОБА_4, зокрема щодо обставин та причин виникнення професійного захворювання у позивача.

Зважаючи на те, що професійне захворювання ОСОБА_3 отримала внаслідок незабезпечення ПАТ «Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання» безпечних і нешкідливих умов праці, отримане позивачем професійне захворювання негативно вплинуло на її стан здоровя від чого вона зазнала моральних страждань, завдана працівникові моральна шкода підлягає відшкодуванню саме роботодавцем.

З огляду на викладене, відповідно до розяснень, наданих в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, враховуючи характер та обсяг страждань ОСОБА_3, тривалість вимушених змін у її життєвих стосунках та їх негативні наслідки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 7000 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 21, 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» на користь ОСОБА_3 7000 (сім тисяч) гривень - у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоровя.

В іншій частині позову - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.М. Косолап