Ухвала суду № 53521154, 10.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8040/15

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,

суддів Сєвєрової Є.С., Дрішлюка А.І.,

при секретарі Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

за апеляційною скаргою Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Державного підприємства (далі ДП) «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор». Уточнивши свої позовні вимоги в процесі розгляду справи позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість з заробітної плати у розмірі 9749,86 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 6000 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 19635 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що він з 02.08.2010 року працював в Одеській філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» на посаді інженера ІІІ категорії дорожнього відділу. У зв'язку з тим, що виплата заробітної плати здійснювалась нерегулярно та тим, що працівників було переведено на роботу з неповним робочим часом, що існувала заборгованість з виплати заробітної плати з вересня 2012 року, він вимушений був перевестись на роботу з неповним графіком, а саме: 1 день на тиждень, щоб знайти додатковий заробіток. 22.07.2013 року він звільнився з роботи за власним бажанням. При звільненні відповідач не виплатив йому заробітну плату за період з 01.09.2012 року по 23.08.2013 року, що у загальній сумі після утримання податків і зборів, складає 9749,66 грн. Оскільки відповідачем у день звільнення не виплачено позивачу всіх сум, що належать йому від підприємства, позивач просив стягнути також середній заробіток за час затримки розрахунку з дати звільнення до дня фактичного розрахунку у розмірі 19635 грн. а також стягнути відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав.

Представник відповідача позов визнав тільки в частині нарахованої і невиплаченої заробітної плати. У решті вимог посилався на відсутність вини підприємства у своєчасній виплаті розрахунку.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.05.2014 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Зокрема, стягнуто з ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» на користь позивача заборгованість з заробітної плати в розмірі 9749,86 грн.; моральну шкоду у розмірі 500 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 19635 грн. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.10.2014 року зазначені рішення Малиновського районного суду м. Одеси та ухвала апеляційного суду Одеської області скасовані в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20.05.2014 року залишено без змін.

Таким чином, предметом нового судового розгляду була тільки частина позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у розмірі, вказаному у позовній заяві, і за увесь час затримки розрахунку. В останнє судове засідання представник позивача не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача при новому розгляді справи у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в межах суми 1407,77 грн., за період з 29.10.2013р. по 27.02.2014р., виходячи із середньоденного заробітку у сумі 82,81 грн., подавши письмові заперечення проти позову. В останнє судове засідання представник відповідача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 4210,56 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор»» просить рішення суду від 27.04.2015 року скасувати, і ухвалити нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неповне з'ясування судом обставин справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Позивач та його представник рішення суду не оскаржували, до апеляційного суду не з`явились.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду за одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, суд першої інстанції, пославшись на ст.ст.116-117 КЗпП України, виходив з того, що відповідач при звільненні позивача не здійснив виплату усіх належних йому сум від підприємства, остаточно розрахунок виплачено позивачу тільки 27.06.2014р., а тому з наступного дня після пред'явлення позову до суду відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за увесь час затримки розрахунку.

З таким висновком суду в межах оскарження погоджується і колегія суддів.

За змістом ст. ст. 116-117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства…провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок… В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство… повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із матеріалів справи вбачається, що в період з 02.08.2010 року по 22.07.2013 року ОСОБА_2 працював на посаді інженера ІІІ категорії дорожнього відділу Одеської філії «Одесадіпродор» ДП «Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор». Наказом № 21-к від 22.07.2013р. позивача звільнено з роботи за угодою сторін, на підставі п.1ч.1 ст.36 КЗпП України.(т.1а.с.14,30) При звільненні позивача відповідачем не була виплачена йому заробітна плата у сумі 9749,66 грн., тобто не було здійснено з позивачем повного розрахунку. (т.1а.с.38) У відповідності з копією платіжного доручення № 16 від 27.06.2014р.(т.2а.с.12) заборгована заробітна плата позивачу була перерахована на картковий рахунок, а відтак остаточний розрахунок здійснено 27.06.2014р.. Судом також встановлено, що два останніх повних місяці позивач працював у квітні та травні 2013 року, всього 18 робочих днів, і його заробітна плата у вказані місяці становила відповідно 1506,82 грн. та 722,22 грн.. (т.1а.с.37), з урахуванням доплати за суміщення, згідно з наказом № 04-ОД від 04.02.2013р., а відтак одноденний заробіток позивача судом першої інстанції правильно визначено у розмірі 123,84 грн. Наказом № 17-К від 13.05.2013р. позивача була переведено на індивідуальний графік роботи з неповним робочим тижнем, а саме на 1 робочий день кожного тижня ( в середу).(т.2а.с.9) Враховуючи наведене, за період з наступного дня після подачі позову до суду і по день фактичного розрахунку судом першої інстанції за 34 робочих днів правильно визначено середній заробіток позивача за увесь час затримки розрахунку у розмірі 4210,56 грн..

Вбачається, що суд першої інстанції при обчисленні середнього заробітку за затримку розрахунку керувався п.п.2,3,5,8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. № 100 (з наст. змінами і доповненнями), згідно з якими у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (у тому числі за затримку розрахунку) вона обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 (повних) календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки ( за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування тощо). Нарахування виплат у всіх випадках збереження заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів...

Доводи представника відповідача про те, що суд першої інстанції при обчисленні середньої заробітної плати не повинен був брати до уваги 50%-ну доплату ОСОБА_2 за суміщення ним посади інженера охорони праці до уваги не беруться, оскільки такі доводи суперечать вищенаведеному п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. № 100 (з наст. змінами і доповненнями). Представник відповідача в апеляційній скарзі змішує поняття сумісництва з поняттям суміщення професій і посад, що не є тотожним. Позивачу доплата здійснювалась саме за суміщення посад, що вбачається зі змісту наказу № 04-ОД від 04.02.2013р., а тому доплата повинна була враховуватись при обчисленні середнього заробітку позивача. (т.2 а.с.8).

Доводи представника відповідача про те, що суд вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог, що суд повинен був стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку тільки за 17 робочих днів, а саме з дня постановлення ухвали про призначення справи до розгляду і до первісного ухвалення рішення суду про стягнення заробітної плати, зокрема до 27.02.2014р., до уваги не беруться, оскільки позивач в позовній заяві (п.3 уточненого позову) просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 19635 грн.(т.1 а.с.120) Суд першої інстанції встановив, що період затримки розрахунку складає 34 робочі дні, з 26.10.2013р. ( з наступного дня після подачі позову) і по 27.06.2014р. (по день фактичного розрахунку), а середній заробіток становить 4210,56 грн.. Підстав вважати, що суд вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог, що неправильно визначив період затримки розрахунку, враховуючи встановлене, та положення ст. 117ч.1 КЗпП України, колегія суддів не вбачає..

За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

При подачі апеляційної скарги відповідачем не було оплачено судовий збір (оплату відстрочено до ухвалення рішення), а тому на підставі ст.88 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції,що діяла на момент подачі апеляційної скарги) з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (код ЄДРПОУ 26344530) на користь держави несплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: Є.С. Сєвєрова А.І.Дрішлюк