Вирок № 53512302, 17.11.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6552/14-к

1-кп/127/167/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015 року м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря: Гачківської Т.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Шамалюка В.А.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010380000211 від 18.01.2013 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого пенсіонера по інвалідності 3-ї групи загальне захворювання, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серії АВ691929, виданий 02.03.2006 року Ленінським ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_1, учасника бойових дій, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 17.01.2013 року, приблизно о 19:30 год., знаходячись в дворі будинку №128, що розташований по вул. Київській в м. Вінниці, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, умисно з метою заподіяння шкоди здоровю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, за допомогою невстановленого слідством металевого предмету, наніс останньому удари в область голови, чим спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, а саме: згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №2213 від 29.11.2013 року, - «У ОСОБА_3 під час стаціонарного та амбулаторного лікування були виявлені тілесні ушкодження: «відкрита черепно-мозкова травма забій головного мозку легкого ступеню тяжкості, вдавлені переломи скронево-тімяної ділянки праворуч, епідуральні крововиливи скронево-тімяної ділянки праворуч», «забійно-рвані рани мяких тканин скронево-тімяної ділянки праворуч», «садна на лівому плечі, в ділянці грудної клітки», «в ділянці лівого передпліччя крововиливи, множинні садна». «Відкрита черепно-мозкова травма забій головного мозку легкого ступеня тяжкості, вдавлені переломи скронево-тімяної ділянки праворуч, епідуральні нашарування скронево-тімяної ділянки праворуч, забійно-рвані рани мяких тканин скронево-тімяної ділянки праворуч являлась небезпечною для життя в момент заподіяння через наявність переломів кісток склепіння черепа, а тому належить до тяжких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів)».

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винну у вчиненні інкримінованого злочину за ч.1 ст. 121 КК України визнав, розкаявся, суду пояснив, що станом на 17.01.2013 року він був розлучений, однак продовжував підтримувати стосунки з дружиною. 17.01.2015 року його колишня дружина ОСОБА_8 поїхала до подруги, а він залишився з дітьми дома. В той день до нього неодноразово на мобільний телефон телефонував ОСОБА_3 та погрожував йому. Згодом ОСОБА_3 зателефонував йому на стаціонарний телефон та сказав, щоб він вийшов до нього поговорити, з вікна будинку він побачив в дворі ОСОБА_3 з ОСОБА_9 Після того, як останні піднялись до квартири і він відчинив двері, ОСОБА_3 відразу вдарив його в ніс і між ними почалась бійка в коридорі квартири. Потім ОСОБА_9 вдарив його в область голови та разом з ОСОБА_3 почали вдвох його бити. ОСОБА_9 припинив бійку і почав забирати він нього ОСОБА_3. Це все бачили діти, тому він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_9 вийшли на вулицю. ОСОБА_3 вдарив його ногою, проте він схопив нападника за ногу та ОСОБА_3 впав. На вулиці він також вдарив ОСОБА_3 металевою трубою по голові та в останнього пішла кров. ОСОБА_10 участь в бійці не приймав.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 на суму 65000 гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди визнав в повному обсязі, з яких 15000 гривень відшкодував добровільно до постановлення вироку.

Окрім визнання вини обвинуваченим, його вина у скоєнні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується також показаннями потерпілого, свідків та іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що він зустрічався з колишньою дружиною обвинуваченого, ОСОБА_1 він знає з 2012 року. 17.01.2013 року в нього був день народження, він телефонував ОСОБА_1, щоб він віддав йому гроші, які заборгував. Після чого він разом с ОСОБА_9 поїхав до обвинуваченого додому, коли він зайшов до підїду, підійшов до квартири і в квартирі ОСОБА_1 наніс йому удар в ніс. Його товариш ОСОБА_9 витягнув його з квартири, після чого він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_1 вийшли на вулицю, де було ще двоє чоловіків, в тому числі і ОСОБА_10 Між ними відразу почалась бійка. ОСОБА_10 вдарив його, після чого він впав на бік. Падав близько трьох разів, два рази на бік та один раз на спину. ОСОБА_1 бив його металевим предметом, внаслідок чого в нього з голови пішла кров, тоді обвинувачений, ОСОБА_10 та ще один чоловік втекли, а ОСОБА_9Я, викликав йому швидку медичну допомогу. Він вдарив обвинуваченого три рази по спині, руці та голові.

Цивільний позов підтримує в повному обсязі на суму 6806 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 80000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, 5647,73 грн. в рахунок його не отриманого прибутку (а.с.79), який в подальшому був уточнений заявою потерпілого від 06.11.2015 року про зменшення позовних вимог (а.с. 213).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона в січні 2013 року проживала разом з ОСОБА_1 та з двома їхніми дітьми. 17.01.2013 року ОСОБА_8 був вдома з дітьми. З ОСОБА_3 вона знайома, на даний час стосунків з ним не підтримує. 17.01.2013 року їй декілька разів телефонував ОСОБА_3 та запрошував на день народження, а потім погрожував. Потім до неї зателефонував ОСОБА_8 та сказав, що ОСОБА_11 йому телефонував та також погрожував. Самої бійки вона не бачила. Коли приїхала додому, то побачила що в підїзді та в квартирі була кров, діти були сильно налякані.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він 17.01.2013 року приїхав до підїзду ОСОБА_1, так як домовлялись з ним про зустріч. Біля підїзду він побачив пяного ОСОБА_3 та ОСОБА_8, які бились між собою. ОСОБА_3 декілька разів падав. Він та ОСОБА_9 намагались розборонити їх. ОСОБА_8 не бив ОСОБА_3 металевим предметом. Крові у потерпілого він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_3 він підтримує дружні відносини. 17.01.2013 року в потерпілого був день народження, вони зустрілись та пішли в кафе, після чого поїхали додому. Потім ОСОБА_3 порозмовляв з кимось по телефону та сказав, що потрібно поїхати поговорити з одним чоловіком. Вони зайшли до підїзду, піднялись на другий поверх, ОСОБА_3 подзвонив в дзвінок і двері відчинив обвинувачений. ОСОБА_3 запитав ОСОБА_8 коли він віддасть гроші, після чого ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_3 в обличчя, внаслідок чого останній впав. Він підняв потерпілого, після чого між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 розпочалась бійка в коридорі. Він забрав ОСОБА_3 на вулицю, а обвинувачений зачинився в квартирі. Коли вони вийшли на двір, біля підїзду стояло декілька хлопців і один з них почав чіплятись до ОСОБА_3. Поки ОСОБА_3 розмовляв з невідомим чоловіком, на вулицю вибіг обвинувачений, в нього в руках був металевий предмет і знову розпочалась бійка. ОСОБА_8 бив металевим предметом ОСОБА_3 по ногах, руках та тілу, після чого ОСОБА_3 впав та ОСОБА_8 вдарив його металевим предметом по голові. В потерпілого почала йти кров з голови, після чого всі розбіглися. Він викликав швидку медичну допомогу. Під час бійки ОСОБА_3 падав близько трьох разів від ударів ОСОБА_8.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він проживає разом з мамою та сестрою. В той день вони були з його батьком ОСОБА_1 дома, а мама поїхала до подруги. Хтось подзвонив в дзвінок та до квартири зайшов ОСОБА_3 з невідомим йому чоловіком, розпочалась бійка. Батько крикнув, що вдома діти і вони вийшли на коридор. Через деякий час батько повернувся додому і в нього з носа йшла кров. Після чого він зателефонував до швидкої медичної допомоги та міліції. Наступного дня приїхали працівники міліції.

Крім показань обвинуваченого, потерпілого та свідків, допитаних в судовому засіданні, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується також і іншими доказами, зібраними у справі та безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні, а саме:

- висновком експерта Вінницького обласного бюро СМЕ № 2213 від 14.11.2013 року, згідно якого у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження «відкрита черепно-мозкова травма забій головного мозку легкого ступеню тяжкості, вдавлені переломи скронево-тімяної ділянки праворуч, епідуральні крововиливи скронево-тімяної ділянки праворуч», «забійно-рвані рани мяких тканин скронево-тімяної ділянки праворуч», «садна на лівому плечі, в ділянці грудної клітки», «в ділянці лівого передпліччя крововиливи, множинні садна». «Відкрита черепно-мозкова травма забій головного мозку легкого ступеня тяжкості, вдавлені переломи скронево-тімяної ділянки праворуч, епідуральні нашарування скронево-тімяної ділянки праворуч, забійно-рвані рани мяких тканин скронево-тімяної ділянки праворуч являлась небезпечними для життя в момент заподіяння через наявність переломів кісток склепіння черепа, а тому належить до тяжких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), виникли від дії тупого твердого предмета, давністю утворення могли виникнути в строк, вказаний у постанові про призначення судово медичної експертизи 17.01.2013 р. (а.с. 133-135);

- протокол проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 09.11.2013 року, згідно якого ОСОБА_3 демонструє за допомогою статиста та повідомляє, як відбувались події 17.01.2013 року (а.с. 138-145).

Аналізуючи усі досліджені судом докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину доведено повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження з обєктивної сторони характеризується дією або бездіяльність у вигляді протиправного посягання на здоровя іншої людини, наслідками у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень та причинним звязком між зазначеним діянням та наслідками, а з субєктивної сторони умисною формою вини прямим або непрямим умислом, коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжку шкоду здоровю потерпілого, передбачає наслідки та бажає або свідомо припускає їх настання.

Так, судом встановлено, що 17.01.2013 року приблизно о 19:30 год., ОСОБА_1 знаходячись в дворі будинку №128, що розташований по вул. Київській в м. Вінниця, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_3, умисно, з метою заподіяння шкоди його здоровю, за допомогою невстановленого слідством металевого предмету, наніс останньому удари в область голови, чим спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження: «відкрита черепно-мозкова травма забій головного мозку легкого ступеню тяжкості, вдавлені переломи скронево-тімяної ділянки праворуч, епідуральні крововиливи скронево-тімяної ділянки праворуч», «забійно-рвані рани мяких тканин скронево-тімяної ділянки праворуч», «садна на лівому плечі, в ділянці грудної клітки», «в ділянці лівого передпліччя крововиливи, множинні садна», згідно висновку судово-медичної експертизи № 2213 від 14.11.2013 року «Відкрита черепно-мозкова травма забій головного мозку легкого ступеня тяжкості, вдавлені переломи скронево-тімяної ділянки праворуч, епідуральні нашарування скронево-тімяної ділянки праворуч, забійно-рвані рани мяких тканин скронево-тімяної ділянки праворуч являлась небезпечними для життя в момент заподіяння через наявність переломів кісток склепіння черепа, а тому належить до тяжких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), виникли від дії тупого твердого предмета, давністю утворення могли виникнути в строк, вказаний у постанові про призначення судово медичної експертизи 17.01.2013 року, характер та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 допускає можливість їх утворення за обставин, відображених з показань потерпілого, а характер, множинність і локалізація на різних взаємопротилежних поверхнях тіла тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 виключають можливість утворення їх внаслідок співударяння при падінні на площину з положення стоячи (а.с. 133-135), що підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, які узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 та даними, відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 09.11.2013 року, згідно якого ОСОБА_3 демонструє за допомогою статиста та повідомляє, як відбувались події 17.01.2013 року, зокрема щодо обставин отримання ним тілесних ушкоджень (а.с. 138-145), а також зізнавальними показаннями обвинуваченого ОСОБА_1

Разом з тим, враховуючи пояснення ОСОБА_1 який не заперечує того факту, що він разом з потерпілим вийшов в двір будинку, де продовжилась бійка та він наніс металевим предметом удар по голові потерпілому, пояснення ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 наніс йому удари металевим предметом, внаслідок чого в нього з голови пішла кров, поясненнями свідка ОСОБА_9, який вказав, що після бійки в квартирі, за ним з потерпілим на вулицю вибіг обвинувачений, в якого в руках був металевий предмет, в ході бійки ОСОБА_1 металевим предметом наносив удари ОСОБА_3 по ногах, руках та тілу, після чого ОСОБА_3 впав та ОСОБА_1 вдарив його металевим предметом по голові, після чого в потерпілого з голови пішла кров, суд вважає підтвердженим той факт, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 носили активний та цілеспрямований характер, були протиправними та між його діями і їх наслідками існує прямий причинний зв'язок, а самі наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень були спричинені потерпілому ОСОБА_3 умисно. Тобто обвинувачений ОСОБА_1 обєктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень відносно потерпілого ОСОБА_3

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК Українита приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України№ 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_1 являється особою раніше не судимою (а.с.130), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 127) та за місце проходження служби (т.1 а.с. 217-220), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 128-129).

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1, зокрема, те, що останній вперше вчинив злочин, являється інвалідом 3-ї групи загальне захворювання, учасником бойових дій (т.1 а.с. 195), має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, зокрема те, що обвинувачений добровільно частково відшкодував заподіяну потерпілому шкоду, у вчиненому розкаявся, думку потерпілого який не наполягав на суворій мірі покарання, а також зважає на протиправні дії потерпілого, який прийшов з товаришем в помешкання обвинуваченого ОСОБА_1 та спровокував конфлікт, що переріс в бійку в присутності неповнолітніх дітей обвинуваченого, а тому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк, визначений в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком, із покладенням обовязків, передбачених п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

При вирішенні цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_3 та уточненого заявою від 06.11.2015 року (т.1 а.с. 213 ) на суму 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги положення ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної шкоди, має право предявити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Також, суд приймає до уваги постанову пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», а саме п. 9 з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Уточнений цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_3 на суму 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, який визнаний обвинуваченим ОСОБА_1 в повному обсязі, підлягає задоволенню на зазначену суму, оскільки у потерпілого ОСОБА_3 після вчиненого злочину змінився звичний спосіб життя, та йому було завдано морально-психологічну травму, що виразилось у душевному хвилюванні в звязку з втратою здоровя та необхідністю тривалого лікування, що повязано з отриманням ним групи інвалідності, внаслідок злочинних дій обвинуваченого та йому потрібний тривалий час для відновлення попереднього стану.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід скасувати.

Положеннями частини 11 статті 182 КПК України визначено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

До суду заставодавцем ОСОБА_8 подано письмову заяву (т.1 а.с. 214), в якій вона надає згоду та просить звернути розмір внесеної нею застави в рахунок виконання вироку в частині стягнення з ОСОБА_1 суми стягнення задоволеної судом по цивільному позову ОСОБА_3

Таким чином суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_8 (т.1 а.с. 214) про звернення внесеної за обвинуваченого застави на виконання вироку в частині майнових стягнень та звернути внесену заставу в розмірі 50000 гривень на відшкодування завданої злочином моральної шкоди потерпілому, перерахувавши вказані кошти на картковий рахунок потерпілого в ПАТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст. ст. 63, 65-67, 75, 76, 121 КК України, ст. ст. 128-129, 192, 368-371, 373, 374 КПК України суд, -

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

У відповідності до п. п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід у виді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_1 скасувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50000 (пятдесят тисяч) гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди, шляхом звернення стягнення на заставу в розмірі 50000 (пятдесят тисяч гривень), внесену 31.08.2015 року заставодавцем ОСОБА_8 на рахунок ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МФО 802015, р/р: 37310009000080, призначення платежу: внесення застави до Вінницького міського суду Вінницької області за ОСОБА_1 в кримінальному провадженні №12013010380000211 від 18.01.2013 року, перерахувати на розрахунковий картковий рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк»: код ЄДРПОУ одержувача 14360570, код ЄДРПОУ банку 14360570, МФО банку 305299, рахунок одержувача 29244825509100, призначення платежу: звернення застави на підставі вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2015 року, для поповнення картки 5168757286673381, ОСОБА_3, НОМЕР_2.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору

Суддя: