Рішення № 53510863, 13.11.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3072/15-ц

Номер провадження 2/629/1149/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретарів Авраменко О.С., Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини заробітку та всіх видів його доходів, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, але надала суду заяву, згідно якої просить розглядати справу без її участі, за участю її представника-адвоката ОСОБА_4

Представник відповідача-адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася, але надала суду заяву, згідно якої просить розглядати справу без її участі, на позовних вимогах позивача наполягає, у разі неявки в судове засідання відповідача, просить винести заочне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, згідно відмітки поштової установи, на даний час перебуває у зоні «АТО».

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.05.2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.8-9).

З огляду на ксерокопії свідоцтва про народження, вбачається, що у позивача та відповідача, народилася дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Згідно довідки голови Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області №213 від 17.07.2015 року, ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Згідно довідки військового комісара Лозівського ОМВК №6762 від 13.11.2015 року, відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 року «Про часткову мобілізацію» рядовий ОСОБА_2, був призваний Лозівським ОМВК на військову службу при мобілізації та 01.06.2015 року відправлений для проходження військової служби до військової частини польова пошта В0946 смт.Десна (а.с.52).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачу на утримання дитини не надає.

В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «…Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402: «…Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача і відповідача, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Суд враховує, що відповідач інвалідом не являється, пільгами від держави не користується, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має, з 01.06.2015 року проходить військову службу у військовій частині польова пошта В0946 смт.Десна, отримує грошове утримання.

Відповідно до ст.183 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання малолітньої дитини, в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77,88,130,169,174,208,209,212-215,218, 223, 224,ч.1 ст.367 ЦПК України, ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, який 01.06.2015 року проходить військову службу у військовій частині польова пошта В0946 смт.Десна, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 30.07.2015 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015, код ЄДРПОУ 38053090, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, банк ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір, код 02893953, пункт 1.1).

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя О.А.Ткаченко