Ухвала суду № 53510201, 06.11.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11615/15-к

н/п 1-кп/640/456/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2015 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Лях М.Ю.,

при секретарі Холявка Т.В.,

за участю прокурора Ільєнкова О.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про зміну, скасування чи продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12015220000000215 від 19.03.2015 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться вказаний обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12015220000000215 від 19.03.2015 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 КК України.

Відповідно до ч.1, ч.3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

В судовому засідання прокурор просить продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що обставини та ризики, через які до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали, а підстави для зміни запобіжного заходу відсутні. Зазначив, що наявність ризиків підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказів в підтвердження вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення. Також звернув увагу, що обвинувачений може здійснювати тиск на свідків по вказаному кримінальному провадженню, які на теперішній час судом не допитані. Зазначив, що обвинувачений ототожнює свідка, анкетні дані його змінені за спеціальною процедурою, встановленою КПК України, який придбавав у нього наркотичні засоби зі своїм знайомим, з яким він спілкується, тому є обґрунтовані підстави вважати про ймовірність тиску з боку обвинуваченого на вказану особу, що може позначитися на його показаннях у суді, які суд оцінює як доказ лише після безпосереднього допиту в судовому засіданні. Зазначив, що під час тримання в Харківській установі виконання покарань обвинуваченому має надаватися необхідна медична допомога в разі погіршення стану його здоровя, відомості про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_4 в умовах установи виконання покарань з медичної частини до суду не надходили. За таких обставин, вважає за необхідним продовжити застосування раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_1 просили суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобовязання чи домашній арешт, оскільки прокурором під час судового розгляду не була належним чином доведена необхідність у продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначили про наявність порушень вимог чинного кримінального процесуального законодавства України під час досудового розслідування. Окрім цього звернули увагу на погіршення стану здоровя обвинуваченого ОСОБА_4, який тривалий час перебуває Харківській установі виконання, де він обмежений у можливості надання повноцінної медичної допомоги. Зауважили про наявність у нього зареєстрованого постійного місця проживання, роботи без офіційного працевлаштування.

Суд, заслухавши думку присутніх учасників судового провадження, перевіривши доводи, на яких ґрунтується позиція сторони захисту та сторони обвинувачення, приходить до наступного.

Згідно ч.1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Заслухавши думку присутніх учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою судом не встановлено. Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, виключає можливість ухилення обвинуваченого від суду, незаконному впливу на свідків, які на даний час не допитані судом, а відтак існує реальна необхідність у продовженні строку тримання під вартою.

Сама по собі наявність зареєстрованого місця проживання обвинуваченого та неофіційного робота не можна вважати достатнім правових обґрунтуванням для зміни запобіжного заходу на домашній арешт чи особисте зобовязання, оскільки на момент вчинення інкримінованого обвинуваченому тяжкого кримінального правопорушення вказані обставини вже існували.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про наявність суттєвих порушень кримінального процесуального законодавства, оскільки є передчасними, вказані докази, на які посилається сторона захисту згідно встановленого судом порядку та обсягу дослідження доказів по справі судом ще не вивчалися. Також не були допитані свідки по вказаному кримінальному провадженню, показання яких суд сприймає безпосередньо під час допиту в судовому засіданні.

Окрім цього, суд не приймає до уваги доводи захисника що відсутність на теперішній час заяв з боку свідків про необхідність вжиття відносно останніх заходів безпеки чи тиску з боку обвинуваченого на них може свідчити про можливість для обрання більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Аналіз обставин, на які посилається обвинувачений ОСОБА_2 в частині наявності у нього тяжкої хвороби вказує на те, що в цій частині обґрунтування зміни запобіжного заходу тримання під вартою, полягає в площині надання відповідної медичної допомоги обвинуваченому в умовах Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області.

Згідно ст. 11 Закону України «Про попереднє увязнення», особам, взятим під варту забезпечується медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення, які організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.

Відповідно до п.1.1.,1.2,2.8. Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом міністерства юстиції України від 18 березня 2013 року № 460/5 медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоровя. Для цього створюється медична частина, яка є її структурним підрозділом. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги увязненим і засудженим. Вона включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого увязненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги. Надання увязненим і засудженим медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоровя Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоровя з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоровя України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525.

Таким чином, обов'язок по збереженню здоров'я особи, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятора покладається на адміністрацію виправної установи. З цього випливає, що адміністрація Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області зобов'язана забезпечити належне здійснення лікувальних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_2 та у разі потреби направити хворого увязненого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги. Таким чином, у кримінальному провадженні не зявились додаткові підстави, які б свідчили про можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на інший, не повязаний з триманням під вартою.

Суд вважає, що наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на більш м'який.

Також суд вважає за необхідним повідомити начальника Харківської установи виконання покарань про необхідність надання в разі необхідності невідкладної медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_2, а також повідомити в разі необхідності про неможливість надання належної медичної допомоги в умовах Харківської установи виконання покарань обвинуваченому ОСОБА_2.

На підставі наведеного, керуючись статтею 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12015220000000215 від 19.03.2015 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 КК України - у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області до 06 січня 2016 року.

Копію ухвали направити в Харківську установу виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області для виконання, прокурору, захиснику, обвинуваченому для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях