Вирок № 53510168, 12.11.2015, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/855/15-к

№ провадження 1-кп/624/93/15

В И Р О К

Іменем України

смт. Кегичівка 12 листопада 2015 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Куст Н.М., за участю секретаря Лебідь Л.В., сторін: прокурора Сліпака О.О., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, за яким

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Білібіно Білібінського району Магаданської області Російська Федерація, росіянин, без громадянства, неодружений, утриманців не має, не працює, проживає без реєстрації по АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не засуджений,

- обвинувачується за ч.1 ст.185, ч.2 ст.263, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

17.08.2015 року близько 18 год. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу домоволодіння ОСОБА_2, по АДРЕСА_2, таємно, умисно, з корисливих мотивів, для себе (мета), шляхом вільного доступу викрав з лавки біля домоволодіння мобільний телефон марки "Samsung" моделі "GT-E", міжнародний унікальний номер телефону (ІМЕІ) - НОМЕР_2, вартістю 264 грн. 66 коп., що належав ОСОБА_2, таким чином спричинивши останній матеріальний збиток на вказану суму.

Дії обвинуваченого за цим епізодом кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.

21.08.2015 року близько 13 год. по вул. Піонерській смт. Кегичівка Харківської області, ОСОБА_1, носив при собі в одязі, з метою самозахисту, з мотивів безпеки, без передбаченого законом дозволу, багнет магазинної гвинтівки системи Мосіна зр.1891/1930 рр. заводського виготовлення, який відноситься до холодної зброї колючої дії.

Дії обвинуваченого за цим епізодом кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України.

27.09.2015 року близько 16 год. ОСОБА_1, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_3, по АДРЕСА_3 таємно, умисно, з корисливих мотивів, для себе (мета), шляхом вільного доступу, викрав з барсетки ОСОБА_3, що знаходилась на мопеді, 200 грн., таким чином завдавши останньому збитки на вказану суму, після чого зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився викраденими грошима на власний розсуд.

Дії обвинуваченого за цим епізодом кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

27.09.2015 року близько 16 год., ОСОБА_1, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_3, маючи умисел на викрадення офіційних документів з корисливих мотивів, з метою розпорядитись на власний розсуд, діючи умисно, таємно і протиправно, шляхом вільного доступу, викрав з барсетки ОСОБА_3, що знаходилась на мопеді, пластикову банківську карту ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" НОМЕР_3, видану на ім'я ОСОБА_3, після чого зник з місця скоєння кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого за цим епізодом кваліфіковані за ч.1 ст.357 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений повідомив, що обвинувачення за ч.1 ст.185, ч.2 ст.263, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України йому зрозуміле, винним себе визнав повністю, дати показання погодився.

Визначаючи обсяг досліджуваних доказів, з'ясувавши думку учасників та відсутність заперечень, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням документів про дані щодо його особи, вартості викраденого майна, речових доказів та процесуальних витрат. При цьому з'ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав: що всі обставини викладені в обвинувальному акті підтримав повністю. У вчиненому щиро розкаявся, запевнив про недопущення подібного в майбутньому, все викрадене всім повернув.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, натомість подали заяви, відповідно до яких просять судове засідання провести без їх участі, претензій до обвинуваченого не мають. Крім того ОСОБА_3 повідомив, що завдана йому матеріальна шкода відшкодована. Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи можливість з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести цей розгляд без потерпілих.

У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: заяви потерпілих про відсутність претензій до обвинуваченого (а.с.25,26), висновок експерта №3620 від 22.08.2015 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки "Samsung" моделі "GT-E 2550", без комплектуючих матеріалів товаровиробника, з урахуванням акумуляторної батареї, за умовою, що з моменту вилучення до моменту представлення на дослідження, його товарний стан не змінився, станом на 17.08.2015 року складає 264 грн. 66 коп., вартість експертизи становить 245,52 грн. (а.с.53,54-56); постанова про визнання мобільного телефону марки "Samsung" моделі "GT-E 2550" міжнародний унікальний номер телефону (ІМЕІ) - НОМЕР_2 речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с.66); розписка ОСОБА_2 про отримання від працівників міліції мобільного телефону марки "Samsung" моделі "GT-E 2550" міжнародний унікальний номер телефону (ІМЕІ) - НОМЕР_2 (а.с.67); висновок експерта №33 від 25.08.2015 року, відповідно до якого багнет, вилучений у ОСОБА_1, 21.08.2015 року є холодною зброєю колючої дії - багнетом 7,62-мм магазинної гвинтівки системи Мосіна зр.1891/1930 рр. виробник СРСР. Призначений до використання за призначенням у примкнутому до штатної зброї положенні, але дозволяє його використовувати встановленим (насадженим) на відповідне древко або безпосереднім хватом руками при об'єктивному зниженні безпеки експлуатації. Даний багнет виготовлений заводським способом. Вартість експертизи 393,12 грн. (а.с.86-88,89); постанова про визнання в якості речового доказу багнету, вилученого у ОСОБА_1, та направлення його до кімнати речових доказів ВМ (с. Кегичівка) для зберігання (а.с.90); талон-квитанція, щодо цього (а.с.91); постанова про визнання пластикової банківської карти ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" НОМЕР_3, виданої на ім'я ОСОБА_3 речовим доказом (а.с.143); розписка ОСОБА_3 про отримання від працівників міліції своєї пластикової банківської карти ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" НОМЕР_3, а також про те, що ОСОБА_1 відшкодував йому збиток в розмірі 200 грн., а тому ніяких претензій до обвинуваченого він не має (а.с.144); копія військового квитка ОСОБА_1 (а.с.149-151); довідки з Кегичівської ЦРЛ, відповідно до яких ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом синдром алкогольної залежності, у лікаря психіатра на обліку не перебуває (а.с.153,154); довідка-характеристика видана Шляхівською сільською радою 29.09.2015 року, згідно з якою ОСОБА_1 проживає в с. Шляхове Кегичівського району Харківської області без реєстрації, живе за рахунок випадкових заробітків, на засіданнях адміністративної комісії не розглядався, нарікань щодо нього від жителів села не надходило (а.с.155); довідка про судимості, копії вироків, відповідно до яких ОСОБА_1 раніше засуджений 1). 04.05.2005 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік, 2). 16.05.2012 року тим же судом за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік, 3). 08.05.2014 року Сахновщинським районним судом Харківської області за ч.1 ст.317 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік (а.с.156,157,159); повідомлення з КВІ про зняття ОСОБА_1 з обліку інспекції по відбуттю покарання (а.с.161).

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінальних правопорушень.

Встановлено, що обвинувачений:

17.08.2015 року близько 18 год., перебуваючи поблизу домоволодіння ОСОБА_2, по АДРЕСА_2, таємно, умисно, з корисливих мотивів, для себе (мета), шляхом вільного доступу викрав з лавки біля домоволодіння мобільний телефон марки "Samsung" моделі "GT-E", міжнародний унікальний номер телефону (ІМЕІ) - НОМЕР_2, вартістю 264 грн. 66 коп., що належав ОСОБА_2, таким чином спричинивши останній матеріальний збиток на вказану суму.

21.08.2015 року близько 13 год. по вул. Піонерській смт. Кегичівка Харківської області, носив при собі в одязі, з метою самозахисту, з мотивів безпеки, без передбаченого законом дозволу, багнет магазинної гвинтівки системи Мосіна зр.1891/1930 рр. заводського виготовлення, який відноситься до холодної зброї колючої дії.

27.09.2015 року близько 16 год., перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_3, по АДРЕСА_3, таємно, умисно, з корисливих мотивів, для себе (мета), шляхом вільного доступу, викрав з барсетки ОСОБА_3, що знаходилась на мопеді, 200 грн., таким чином завдавши останньому збитки на вказану суму, після чого зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився викраденими грошима на власний розсуд.

27.09.2015 року близько 16 год., знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_3, маючи умисел на викрадення офіційних документів, з корисливих мотивів, з метою розпорядитись на власний розсуд, діючи умисно, таємно і протиправно, шляхом вільного доступу викрав з барсетки ОСОБА_3, що знаходилась на мопеді, пластикову банківську карту ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" НОМЕР_3, видану на ім'я ОСОБА_3, після чого зник з місця скоєння кримінального правопорушення.

Отже, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані ч.1 ст.185 КК України, ч.2 ст.263 КК України, ч.2 ст.185 КК України, за ознакою вчинення повторно та ч.1 ст.357 КК України.

Він є винним у вчиненні цих кримінальних правопорушень і підлягає покаранню.

Визначаючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, суд вважає, що згідно із класифікацією за ст. 12 КК України злочини передбачені ч.1 ч.2 ст.185, ч.2 ст. 263 КК України є злочинами середньої тяжкості, а ч.1 ст.357 КК України невеликої тяжкості, потерпілі претензій до обвинуваченого не мають, викрадене їм повернуто, багнет вилучений.

Як обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що його обтяжує, згідно з ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи вид та розмір покарання у межах санкції закону, також береться до уваги, що наслідки кримінальних правопорушень не є непоправними, потерпілі претензій не мають, викрадений телефон, гроші в сумі 200 грн. та пластикова банківська карта їм повернуті, багнет вилучений, обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, характеризується посередньо, вважається таким, що в силу ст. 89 КК України не засуджений, не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом синдромом алкогольної залежності. У зв'язку з цим, суд не знаходить підстав для призначення: - за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.263 таких видів покарань як штраф, громадські та виправні роботи, арешт чи обмеження волі, а вбачає необхідність визначити покарання у виді позбавлення волі, без ізоляції від суспільства; - за ч.1 ст.357 КК України такого виду покарання як штраф, а вважає за необхідне призначити його у виді обмеження волі.

Враховуючи пом'якшуючі обставини та особу обвинуваченого, суд вважає також обґрунтованим застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на нього обов'язки, які обмежують його права на зміну місця проживання або роботи, згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст.76 КК України.

Суд визнає за необхідне призначити покарання запропоноване прокурором, оскільки обвинувачений з ним погодився.

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, арешт на майно не накладався.

Вартість витрат на залучення експерта, суд рахує вірним стягнути із обвинуваченого, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Питання щодо речових доказів, підлягає вирішенню згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.263, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України і призначити покарання:

за ч.1 ст.185 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

за ч.2 ст.263 КК України - 1 (один) рік позбавлення;

за ч.2 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч.1 ст.357 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КК України, покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі перевести в 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, остаточну міру покарання призначити, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну свого місця проживання або роботи.

Умовою звільнення від відбування покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених обов'язків.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Вартість витрат на залучення експерта, для проведення:

- експертизи №3620 від 22.08.2015 року, в розмірі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 52 коп.

- експертизи №33 від 25.08.2015 року, в сумі 393 (триста дев'яносто три) грн. 12 коп. стягнути із ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1) на користь держави: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази по справі: - мобільний телефон марки "Samsung" моделі "GT-E 2550" міжнародний унікальний номер телефону (ІМЕІ) - НОМЕР_2, що переданий на зберігання ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) повернути їй як законному володільцю;

- пластикова банківська карта ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" НОМЕР_3 видана на ім'я ОСОБА_3, що передана на зберігання ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) повернути йому як законному володільцю;

- багнет, вилучений у ОСОБА_1, що зберігається у кімнаті речових доказів ВМ (с. Кегичівка) - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім - надіслати поштою.

Суддя Н.М. Куст