Ухвала суду № 53508095, 29.04.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/5083/14ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровську Шевцова Т.В., розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, стягнення збитків.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, відповідно якого просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_3.

В обґрунтування заяви зазначає, що йому стало відомо про намір співвласників продати квартиру, оскільки останні замовили оціночний акт на нерухоме майно та витяг з реєстру прав власності.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову відповідно до ст.152 ЦПК України встановлюються такі:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Приймаючи до уваги, що з матеріалів заяви не вбачається, що невжиття вказаних заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того, суд ставить під сумнів посилання позивача про те, що йому відомо про намір відчуження майна через замовлення оціночного акту та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки така інформація не є публічною, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Шевцова