Вирок № 53504336, 11.02.2015, Оболонський районний суд міста Києва

11.02.2015 Справа № 756/1156/15-к

№ 1-кп/756/188/15

756/1156/15-к

В И Р О К

іменем України

11 лютого 2015 року Оболонський районний суд м.Києва

в складі:

головуючого судді - Бевзенко Ю.П.,

при секретарі - Приходько Є.С.,

з участю:

прокурора - Процишена В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження №22014101110000052 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, гр.України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На початку 2013 року ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою свого власного персонального комп'ютера засобом електронного зв'язку в мережі Інтернет спілкувався зі своїм знайомим громадянином Афганістану ОСОБА_3, який запропонував ОСОБА_1 посприяти у незаконному переправленню через державний кордон України для нього та його дружини ОСОБА_4.

Погодившись з вказаною пропозицією, ОСОБА_1 вирішив посприяти незаконному переправленню ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_4 через державний кордон України шляхом забезпечення можливості отримання ними робочих віз типу «D» за підробленими документами для працевлаштування у підприємстві, яке він з цією метою зареєструє в Україні.

У березні 2013 року ОСОБА_1, з метою виконання свого злочинного умислу, зареєстрував товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-2013» (ЄДРПОУ 38898686, м. Київ, вул. Маяковського, 6), без мети здійснення будь-якої господарської діяльності. При цьому, учасниками вказаного товариства ОСОБА_1 зазначив громадян Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із загальним розміром внесків до статутного капіталу - 100 гривень.

Після цього, у жовтні 2013 року ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою свого власного комп'ютеру, виготовив дві заяви до Київського міського центру зайнятості щодо отримання дозволів на застосування праці на території України у ТОВ «Восток-2013» громадянам Афганістану ОСОБА_3 від 10.10.2013 та ОСОБА_4 від 23.10.2013р., а також довідки зазначеного товариства № 3-02 від 10.10.2013р. та 23.10.2013р. про те, що посади, на яких будуть працювати зазначені громадяни Афганістану, не пов'язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці. У зазначених документах ОСОБА_1 умисно, з метою сприяння незаконному переправленню кількох осіб через державний кордон України, власноручно підробив підпис директора ТОВ «Восток-2013» - ОСОБА_5.

Надалі, у жовтні 2013 року ОСОБА_1, усвідомлюючи, що громадяни Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають необхідної кваліфікації та освіти для працевлаштування на території України, з метою усунення даної перешкоди, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою персонального комп'ютеру знайшов в мережі «Інтернет» фотокопію диплому Державного навчального закладу вищого професійного навчання Інституту економіки бізнесу Російської Федерації серії ВСГ № НОМЕР_1 від 08.07.2012р. та з використанням невстановлених комп'ютерних програм переробив його на ім'я громадянина Афганістану ОСОБА_3 про отримання останнім наукового ступеня магістра економіки за спеціальністю світова економіка. Аналогічним чином ОСОБА_1 переробив фотокопію диплому Азербайджанського державного економічного університету Республіки Азербайджан серії В № НОМЕР_2 від 20.06.2012р. на ім'я громадянки Афганістану ОСОБА_4, про отримання нею ступеня магістра в галузі міжнародної економіки.

Після цього, ОСОБА_1 роздрукував вказані дипломи, що містять неправдиві відомості, та разом з копіями паспортів зазначених громадян Афганістану переклав на українську мову. Вищевказані документи, він завірив підробленими печатками нотаріусів Київського міського округу ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які він придбав за невстановлених обставин.

Підписи на зазначених перекладах дипломів та паспортів від імені вказаних нотаріусів та перекладачів ОСОБА_8 і ОСОБА_9, ОСОБА_1 виконав власноручно.

У подальшому, усвідомлюючи, що громадяни Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проходили медичних оглядів та обстежень на території України, ОСОБА_1, з метою усунення даної перешкоди, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, підробив медичні довідки Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина № 11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о), шляхом власноручного внесення завідомо неправдивих відомостей у бланки медичних довідок про проходження 09.10.2013р. медичного огляду вищевказаними громадянами Афганістану у зазначеному медичному закладі, а саме, вніс до них відомості щодо неіснуючого у вказаному закладі лікаря-інфекціоніста ОСОБА_10 та виконав підпис від імені останнього.

Крім того, ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, власноручно проставив у медичній довідці Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина № 11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о) щодо проходження громадянкою Афганістану ОСОБА_4 медичного огляду підроблені штампи «серце і легені в нормі ДЗ «СМСЧ № 11 МОЗ України», «Флюрографія грудної клітки», «Скарг немає Серце легені N Придатний» та підроблений штамп вказаного медичного закладу, які він придбав за невстановлених обставин.

Крім того, наприкінці жовтня 2013 року у ОСОБА_1, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на сприяння незаконному переправленню громадян Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через державний кордон України, виник умисел на використання завідомо підроблених документів, реалізуючи який, для отримання в Київському міському центрі зайнятості дозволів на працевлаштування зазначених іноземців на території України, ОСОБА_1, за невстановлених обставин, передав своїй знайомій ОСОБА_11 для подачі до Київського міського центру зайнятості наступні завідомо підроблені документи: дві заяви до Київського міського центру зайнятості щодо отримання дозволів на застосування праці на території України в ТОВ «Восток-2013» громадянам Афганістану ОСОБА_3 від 10.10.2013 та ОСОБА_4 від 23.10.2013р.; дві довідки ТОВ «Восток-2013» № 3-02 від 10.10.2013р. та 23.10.2013р. про те, що посади, на яких будуть працювати зазначені громадяни Афганістану, не пов'язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці; фотокопію диплому Державного навчального закладу вищого професійного навчання Інституту економіки бізнесу Російської Федерації серії ВСГ № НОМЕР_1 від 08.07.2012р. на ім'я громадянина Афганістану ОСОБА_3, про отримання останнім наукового ступеня магістра економіки за спеціальністю світова економіка та його переклад на українську мову; фотокопію диплому Азербайджанського державного економічного університету Республіки Азербайджан серії В № НОМЕР_2 від 20.06.2012р. на ім'я громадянки Афганістану ОСОБА_4, про отримання нею ступеня магістра в галузі міжнародної економіки та його переклад на українську мову; переклад паспорту громадянина Афганістану ОСОБА_3 серії ОА № НОМЕР_3 на українську мову; переклад паспорту громадянки Афганістану ОСОБА_4 серії ОА № НОМЕР_4 на українську мову; дві медичні довідки Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина № 11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о) від 09.10.2013р. про проходження громадянами Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Фарідою медичних оглядів.

При цьому, ОСОБА_1 не ставив ОСОБА_11 до відома щодо свого злочинного умислу та не повідомляв її, що надані ним документи підроблені та містять неправдиві відомості.

На підставі зазначених підроблених офіційних документів ОСОБА_11 отримала у Київському міському центрі зайнятості дозволи на працевлаштування на території України громадян Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що надавали їм право отримати у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочі візи типу «D» на в'їзд до України, які вона у подальшому передала ОСОБА_1

Наприкінці 2013 року, ОСОБА_12, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на сприяння незаконному переправленню громадян Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через державний кордон України, шляхом передачі через невстановлених осіб, надав зазначеним громадянам Афганістану у якості засобу для отримання у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочих віз типу «D» дозволи Київського міського центру зайнятості на працевлаштування на території України.

На підставі отриманих дозволів Київського міського центру зайнятості на працевлаштування на території України, громадяни Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочі візи типу «D» на в'їзд до України.

11.04.2014р. громадяни Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибули рейсом FDB 723 сполученням «Дубаї - Одеса» та перетнули державний кордон України в пункті пропуску «Одеса-Авіа».

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_12 свою винність у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, визнав та повністю підтвердив обставини вчинених ним злочинів. ОСОБА_12 суду показав, що на початку 2013 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою свого власного персонального комп'ютера засобом електронного зв'язку в мережі Інтернет він спілкувався зі своїм знайомим громадянином Афганістану ОСОБА_3, який запропонував йому посприяти у незаконному переправленню через державний кордон України для нього та його дружини ОСОБА_4.

Погодившись з вказаною пропозицією, він вирішив посприяти незаконному переправленню вказаним особам через державний кордон України шляхом забезпечення можливості отримання ними робочих віз типу «D» за підробленими документами для працевлаштування у підприємстві, яке він з цією метою зареєструє в Україні.

У березні 2013 року він, з метою виконання свого умислу, зареєстрував товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-2013» (ЄДРПОУ 38898686, м. Київ, вул. Маяковського, 6), без мети здійснення будь-якої господарської діяльності. При цьому, учасниками вказаного товариства він зазначив громадян Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із загальним розміром внесків до статутного капіталу - 100 гривень.

Після цього, у жовтні 2013 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою свого власного комп'ютеру, він виготовив дві заяви до Київського міського центру зайнятості щодо отримання дозволів на застосування праці на території України у ТОВ «Восток-2013» громадянам Афганістану ОСОБА_3 від 10.10.2013 та ОСОБА_4 від 23.10.2013р., а також довідки зазначеного товариства № 3-02 від 10.10.2013р. та 23.10.2013р. про те, що посади, на яких будуть працювати зазначені громадяни Афганістану, не пов'язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці. У зазначених документах він умисно, з метою сприяння незаконному переправленню вказаних осіб через державний кордон України, власноручно підробив підпис директора ТОВ «Восток-2013» - ОСОБА_5.

Надалі, у жовтні 2013 року він, усвідомлюючи, що громадяни Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають необхідної кваліфікації та освіти для працевлаштування на території України, з метою усунення даної перешкоди, продовжуючи виконання свого умислу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою персонального комп'ютеру знайшов в мережі «Інтернет» фотокопію диплому Державного навчального закладу вищого професійного навчання Інституту економіки бізнесу Російської Федерації серії ВСГ НОМЕР_1 від 08.07.2012р. та з використанням комп'ютерних програм переробив його на ім'я громадянина Афганістану ОСОБА_3 про отримання останнім наукового ступеня магістра економіки за спеціальністю світова економіка. Аналогічним чином він переробив фотокопію диплому Азербайджанського державного економічного університету Республіки Азербайджан серії В № НОМЕР_2 від 20.06.2012р. на ім'я громадянки Афганістану ОСОБА_4, про отримання нею ступеня магістра в галузі міжнародної економіки.

Після цього, він роздрукував вказані дипломи, що містять неправдиві відомості, та разом з копіями паспортів зазначених громадян Афганістану переклав на українську мову. Вищевказані документи він завірив підробленими печатками нотаріусів Київського міського округу ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які він до цього придбав.

Підписи на зазначених перекладах дипломів та паспортів від імені вказаних нотаріусів та перекладачів ОСОБА_8 і ОСОБА_9, він виконав власноручно.

У подальшому, усвідомлюючи, що громадяни Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проходили медичних оглядів та обстежень на території України, він, з метою усунення даної перешкоди, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, підробив медичні довідки Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина № 11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о), шляхом власноручного внесення завідомо неправдивих відомостей у бланки медичних довідок про проходження 09.10.2013р. медичного огляду вищевказаними громадянами Афганістану у зазначеному медичному закладі, а саме, вніс до них відомості щодо неіснуючого у вказаному закладі лікаря-інфекціоніста ОСОБА_10 та виконав підпис від імені останнього.

Крім того, він, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, власноручно проставив у медичній довідці Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина № 11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о) щодо проходження громадянкою Афганістану ОСОБА_4 медичного огляду підроблені штампи «серце і легені в нормі ДЗ «СМСЧ № 11 МОЗ України», «Флюрографія грудної клітки», «Скарг немає Серце легені N Придатний» та підроблений штамп вказаного медичного закладу, які він до цього придбав.

Крім того, наприкінці жовтня 2013 року, для отримання в Київському міському центрі зайнятості дозволів на працевлаштування зазначених іноземців на території України, він передав своїй знайомій ОСОБА_11 для подачі до Київського міського центру зайнятості вказані вище підроблені документи.

При цьому, він не ставив ОСОБА_11 до відома щодо свого злочинного умислу та не повідомляв її, що надані ним документи підроблені та містять неправдиві відомості.

На підставі зазначених підроблених офіційних документів ОСОБА_11 отримала у Київському міському центрі зайнятості дозволи на працевлаштування на території України громадян Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що надавали їм право отримати у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочі візи типу «D» на в'їзд до України, які вона у подальшому передала йому.

Наприкінці 2013 року, він надав зазначеним громадянам Афганістану у якості засобу для отримання у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочих віз типу «D», дозволи Київського міського центру зайнятості на працевлаштування на території України.

На підставі отриманих дозволів Київського міського центру зайнятості на працевлаштування на території України, громадяни Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочі візи типу «D» на в'їзд до України.

11.04.2014р. громадяни Афганістану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибули рейсом FDB 723 сполученням «Дубаї - Одеса» та перетнули державний кордон України в пункті пропуску «Одеса-Авіа».

У вчиненому він щиро кається, просить суворо його не наказувати, фактичні обставини справи не оспорює.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених злочинів в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились сприянні незаконному переправленню кількох осіб через державний кордон України наданням засобів, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення- злочин, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України

Своїми умисними діями, які виразились у підробленні документів, які видаються, посвідчуються підприємствами, установами, організаціями, приватними нотаріусами, з метою їх використання, а також виготовленні підроблених бланків установ з метою їх подальшого використання, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення- злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підроблених документів, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення- злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст.67 КК України не виявлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 за ч.1, ч.4 ст.358 КК України покарання у виді обмеження волі тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання за ч.2 ст.332 КК України, суд враховує, що вчинення ОСОБА_1 вказаного злочину не було пов'язано з використанням транспортних засобів, обійманням певних посад, або зайняттям певною діяльністю, а тому, вважає необхідним призначити покарання без призначення вказаних додаткових покарань.

Враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий та вчинив злочини вперше, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, зважаючи на те, що тяжкі наслідки не настали, а також на відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України та обрати йому за ч.2 ст.332 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк без призначення додаткового покарання у виді конфіскації інших засобів вчинення злочину, оскільки таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, з урахуванням характеризуючих матеріалів, відношення ОСОБА_1 до вчиненого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України.

При цьому, з наведених мотивів, суд вважає необхідним покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна;

- за ч.1 ст.358 КК України - у виді 1 року обмеження волі;

- за ч.4 ст.358 КК України - у виді 2 років обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю скоєних злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

Стягнути ОСОБА_1 на користь УК в Оболонському районі м.Києва / 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006, судові витрати за проведення експертиз в сумі 7040 грн. 96 коп.

Речові докази - системний блок чорного кольору - повернути законному володільцю ОСОБА_1

Речові докази - три штампи медичного закладу, штамп державного закладу - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.П. Бевзенко