Ухвала суду № 53503768, 16.11.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/982/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Марцішевська О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВініченка Б. Б.суддівХрапка В. Д. , Новікова О. М. при секретаріШоколенко Т. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_10, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2014 року представник ПАТ «Фідобанк» звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що між ВАТ АКБ "Престиж», який змінив найменування на ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року, згідно з умовами якого відповідачу був виданий кредит в сумі 24000 дол. США строком користування до 20 травня 2017 року, зі сплатою 13,5 %.

В забезпечення повернення кредиту між кредитодавцем та ОСОБА_9, а також між кредитодавцем та ОСОБА_6 були укладені договори поруки, згідно з умовами яких поручителі зобов'язались нести солідарну відповідальність по кредитних зобов'язаннях позичальника.

Крім того, кредит був забезпечений іпотекою однокімнатної квартири, належної ОСОБА_10

У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором банком 15 квітня 2013 року було пред'явлено вимогу про дострокове стягнення кредиту та оплати заборгованості за кредитним договором, яку відповідачі не виконали, тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором 251 746,12 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 184 141,69 грн., заборгованості по відсоткам 55 359,12 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту 6 760,27 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків 5 485,04 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_6 заборгованості, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення солідарно з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ФІДОБАНК» заборгованості за кредитним договором змінити, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, в решті рішення залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог районний суд зазначив, що у ОСОБА_8 виникла прострочена заборгованість, позивач скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту, направив на адресу позичальника та поручителів вимогу, вказана вимога залишена без виконання, а тому заборгованість підлягає стягненню з боржника і поручителів в солідарному порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції із наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що між ВАТ АКБ "Престиж", який змінив найменування на ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк" та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позичальник порушив взяті на себе зобов'язання та станом на 01 серпня 2014 року за ним рахувалася заборгованість у сумі 251 746,12грн., яка складається з заборгованості за кредитом 184141,69 грн. як еквівалент 14 904,37 доларів США, заборгованості по відсоткам 55359,12 грн. як еквівалент 4480,75 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 6760,27грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків 5485,04 грн.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У силу ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальником за вищевказаним кредитним договором між кредитодавцем, позичальником та ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 014/2061/18/02471/1 від 21 травня 2007 року (із наступним змінами), згідно якого останній зобов'язався нести солідарну відповідальність за виконання позичальником всіх зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року.

Згідно умов п.5.2.3 договору поруки від № 014/2061/18/02471/1 від 21 травня 2007 року порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя ( п. 4 ст. 559 ЦК України).

В подальшому, 06 травня 2009 року в забезпечення виконання зобов'язань між кредитодавцем, позичальником та ОСОБА_9 укладено договір поруки № 014/2061/18/02471/2, відповідно до якого остання зобов'язалася перед кредитором у повному обсязі відповідати за виконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитниого договору № 014/2061/18/02471 від 21 травня 2007 року та укладених до нього додаткових умов.

Згідно із ч. 1 ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Відповідно до п. 5.2.3 договору поруки № 014/2061/18/02471/1 від 21 травня 2007 року порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п. 4 ст. 559 ЦК України).

Згідно п. 3.1.1 договору поручитель зобов'язаний протягом десяти робочих днів від дати отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання (а.с. 19 зв.)

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором банком було направлено 15 квітня 2013 року письмове повідомлення на адреси позичальника та поручителів з вимогою про дострокове виконання кредитних зобов'язань позичальника. (а.с. 33)

Таким чином, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України і п. 5.5, 6.5 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителів заборгованість за кредитним договором, надіславши 15 квітня 2013 року лист-вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів.

Вищевказаним договором поруки встановлений порядок повідомлення поручителя про порушення позичальником основного зобов'язання, і у відповідності до п. 5.1 договору усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними сторонами адресами. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Районний суд перевіряючи заперечення відповідача ОСОБА_6 щодо отримання ним такого повідомлення вказав, що матеріалами справи підтверджено, що зазначена вимога надіслана кур'єрською службою доставки на адреси відповідачів, вказаних в договорах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2013 року банк направив відповідачу ОСОБА_6 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується копією вимоги банку за вих. № 62022016/657 (а.с. 33) та накладною кур'єрської служби доставки "Текс Україна" № 0890330, чим виконав умови договору, зокрема п.5.1 договору.

Зі змісту вищевказаної накладної вбачається, що відправлення із приміткою «немає нікого, оставлено повідомлення» одержано 16 квітня 2013 року ОСОБА_11, та проставлений штамп відправника, ПАТ «Ерсте банк». (а.с. 34)

Таким чином, вимога банку від 15 квітня 2013 року, що направлялася банком через службу кур'єрської доставки 15 квітня 2013 року, у встановленому законом та договорм порядку була направлена поручителю ОСОБА_6, а у зв'язку із його відсутністю за адресою останньому залишено повідомлення. Однак ОСОБА_6, будучи поручителем перед ПАТ «Ерсте банк» та взявши на себе зобов'язання за договором поруки № 014/2061/18/02471/1 від 21 травня 2007 року, на повідомлення кур'єрської служби доставки належним чином не відреагував.

Наведене свідчить про те, що банком був дотриманий порядок направлення письмової вимоги про дострокове виконання кредитних зобов'язань позичальника, встановлений законом та передбачений п. 5.1 договору, а тому є безпідставними посилання апелянта на відсутність в поручителя обов'язку виконати за позичальника забезпеченого порукою зобов'язання та про передчасність звернення позивача до суду з вимогами до ОСОБА_6

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :