Рішення № 53498656, 11.11.2015, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2269/15-ц

Провадження № 2/163/328/15

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Павлуся О.С.,

при секретарі Семенюк К.М.,

з участю представника позивача, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ТзОВ "Модел ОСОБА_3" до ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ «Володимирська фабрика гофротари», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «УСК» Княжа Вієнна ОСОБА_4» в особі Волинської обласної дирекції про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування майнової шкоди.

Свій позов мотивує тим, що 26 травня 2015 року за участю автомобілів „VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та яким він керував, і „Рено, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5М, згідно Наказу № 270/р від 25.05.2015 року Про службове відрядження виданого Товариством з Обмеженою Відповідальністю МОДЕЛ ТРАНС, сталася дорожньо-транспортна пригода, у звязку із чим належний їм автомобіль отримав механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в приватному акціонерному товаристві «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_4». Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 16 липня 2015 року по справі № 163/1592/15-п, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. 04.08.2015 року на рахунок Позивача ТОВ Модел ОСОБА_3 від ПрАТ УСК Княжа Вієнна ОСОБА_4 поступило 10 961,83 грн., призначення платежу - відшкодування згідно страхового акту № 150000033758 від 03.08.2015 року. Посилаючись на те, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 37 494 грн., позивач просив стягнути на свою користь із ОСОБА_2, в порядку ст. 1194 ЦК України, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що становить 26532, 17 грн..

В судовому засіданні представник позивача, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позов підтримав з підстав, наведених в заяві. Вказав, що директор ТОВ «Модел ОСОБА_3» підписував заяву-погодження щодо вартості відновлювального ремонту, встановлену згідно висновку незалежного експерта, на суму 37494,00 грн. Однак, на рахунок підприємства на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспорту з урахуванням зносу надійшли кошти в розмірі 10 961,83 грн.

Щодо поданих відповідачем рахунків на проведення аналогічних відновлювальних робіт повідомив наступне, що відомості в даних рахунках не свідчать, які саме запчастини в них зазначені оригінальні чи замінники, а тому не можуть слугувати доказом завищеної ціни виставленої в рахунку № 82 від 28 травня 2015 року. Крім того, зазначив, що вартість відновлювального ремонту погоджена страховою компанією, яка безпосередньо зацікавлена у встановлені фактичної вартості, так як здійснює страхові виплати.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши, що після страхового випадку він звертався в офіс страхової компанії, що знаходиться в місті Любомль, де йому повідомили, що будь-яких претензій до нього немає. З вимогами позовної заяви категорично не згідний, оскільки позивачем необґрунтовано завищено вартість ремонтних робіт та складових т/з, що потребують заміни, в підтвердження чого надавав копії рахунків на оплату необхідних запчастин на відновлювальний ремонт з вартістю ремонту по їх заміні. При цьому, стверджував, що в даному випадку не була проведена автотранспортна товарознавча експертиза, а тому позивачем не доведено належним чином заявленого в позовній заяві розміру збитків.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «УСК» Княжа Вієнна ОСОБА_4» в письмових поясненнях зазначив, що ПрАТ «УСК» Княжа Вієнна ОСОБА_4» було виконано перед ТОВ «Модел ОСОБА_3» зобовязання по виплаті страхового відшкодування, у звязку з пошкодженням його автомобіля, в повному обсязі у відповідності до порядку, визначеному в ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Додаткового погодження розміру та способу здійснення страхового відшкодування з страхувальником чи особою, відповідальність якої застрахована за полісом страхування (ОСОБА_2Я.), Закон не передбачає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ МОДЕЛ ТРАНС на підставі договору оренди транспортних засобів №18/02-14 від 18.02.2014 року прийняло у строкове платне користування від орендодавця ТзОВ Володимирська фабрика гофротари вантажний автомобіль марки RENAULT, модель PREMIUM, тип - вантажний сідловий тягач - Е, шасі (кузов, рама) № VF627GPA000009754, колір - білий, 2006 року випуску, номер державної реєстрації ВК 1289 ВК (а.с.6).

Між Товариством з Обмеженою Відповідальністю МОДЕЛ ТРАНС і ПП ОСОБА_3 Сервіс 21.05.2015 року було укладено Договір перевезення вантажів № 130. Відповідно до п. 2.2. Договору перевезення вантажів № 130 від 21.05.2015 року за договором Експедитор (ПП ОСОБА_3 Сервіс) доручає Виконавцю (Товариство з Обмеженою Відповідальністю МОДЕЛ ТРАНС), а Виконавець зобовязується надати Експедитору послуги з організації та перевензення вантажів власним або найманим автомобільним транспортом, а також надавати інші послуги, повязані з перевезенням, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Відповідно до Заявки № 205 від 21.05.2015 року до Договору № 130 від 21.05.2015 року Товариство з Обмеженою Відповідальністю МОДЕЛ ТРАНС прийняло на себе зобовязання по доставці вантажу, а саме: адреса завантаження: Україна, м. Костопіль, вул. Котляревського, 68; адреса розвантаження: Литва, Каунас; прикордонний перехід: Ягодин - Дорогуськ. На виконання автомобільного перевезення згідно Наказу № 270/р від 25.05.2015 року Про службове відрядження було відряджено водія ОСОБА_5 автомобілем НОМЕР_3/ВК2349ХТ.

26 травня 2015 року за участю автомобілів „PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та яким він керував, і „Рено, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5М, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до Постанови Любомльського районного суду Волинської області від 16 липня 2015 року по справі № 163/1592/15-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Згідно з ч. 4ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії, та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 1ст. 1188 ЦК України, шкода внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» за №4 від 01.03.2013 року, за загальним правилом відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди здійснюється страховою організацією (страховиком), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника автомобіля „PASSAT застрахована у приватному акціонерному товаристві «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_4», згідно поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2781915 від 06.11.2014р.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 988 ЦК Українистраховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.1ст.990 ЦК Українистраховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно дост.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п.22.1ст.22 вказаного законупри настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно рахунку СТО Спільного українсько - польського підприємства ТОВ Астра № 82 від 28 травня 2015 року вартість запасних частин та відновлювального ремонту ушкодженого автомобіля Рено ВК1289ВК становить 41 989,00 грн. (а.с.20).

При поданні до ПрАТ УСК Княжа Вієнна ОСОБА_4 (страховик) заяви - погодження щодо страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту згідно рахунку СТО Спільного українсько - польського підприємства ТОВ Астра № 82 від 28 травня 2015 року (за виключенням бачка омивача) встановлено в сумі 37 494,00 грн. (тридцять сім тисяч чотириста девяносто чотири грн. 00 коп.).

04.08.2015 року на рахунок ТОВ Модел ОСОБА_3 від ПрАТ УСК Княжа Вієнна ОСОБА_4 поступило 10 961,83 грн., призначення платежу - відшкодування згідно страхового акту № 150000033758 від 03.08.2015 року.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином сума завданих матеріальних збитків, що підлягають до відшкодування, складає 26 532,17 грн. з розрахунку: 37 494,00 грн. (сума завданої матеріальної шкоди) - 10 961,83 грн. (сума відшкодування згідно страхового акту № 150000033758 від 03.08.2015 року) = 26 532,17 грн.

Згідно з ч. 1ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 10-11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.988,990,992,1188, 1194 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю МОДЕЛ ТРАНС (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького 5/1, СДРПОУ 34969585) 26 532,17 грн. (двадцять шість тисяч пятсот тридцять дві грн. 17 коп.) відшкодування завданої майнової шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у

справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.