Ухвала суду № 53497947, 10.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/12115/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Борозни М.П.

відповідача - Павлік І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015

у справі № 826/10741/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до суду, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом з розрахункових рахунків та за рахунок готівки Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» у розмірі 7 181 657,40 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2013 позов задоволено частково; стягнуто з розрахункових рахунків ПАТ «Київський річковий порт» на користь Державного бюджету України податкового боргу у розмірі 7 181 657,40 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з розрахункових рахунків ПАТ «Київський річковий порт» на користь Державного бюджету України суми податкового боргу у розмірі 3 839 599 грн. та ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну позивача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що між Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» укладено договір від 06.02.2012 № 060220121, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідачем було подано до контролюючого органу:

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 15.02.2012 (звітна за 2012 рік) на суму 3 819 378,52 грн. (по 318 281,54 грн. щомісячно, за грудень 2012 року - 318 281,58 грн.);

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2013 (звітна за 2013 рік) на суму 3 239 713,30 грн. (по 269 976,14 грн. щомісячно, за грудень 2013 року - 269 975,83 грн.);

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 01.03.2013 (уточнююча за 2013 рік) на суму 3 255 452,71 грн. (по 271 287,76 грн. щомісячно, за грудень 2013 року - 271 287,45 грн.), сума штрафу - 39,35 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.12.2012 (звітна за листопад 2011 року) на суму 388 293 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.01.2013 (звітна за грудень 2012 року) на суму 87 815 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.02.2013 (звітна за січень 2013 року) на суму 38 071 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.03.2013 (звітна за лютий 2013 року) на суму 138 782 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.04.2013 (звітна за березень 2013 року) на суму 112 566 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.05.2013 (звітна за квітень 2013 року) на суму 130 379 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.06.2013 (звітна за травень 2013 року) на суму 174 512 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.12.2012 (за жовтень 2012 року), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11 141 грн. та нараховано 334 грн. штрафу;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.02.2013 (за листопад 2012 року), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5 648 грн. та нараховано 170 грн. штрафу;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.02.2013 (за квітень 2012 року), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 57 440 грн. та нараховано 1 723 грн. штрафу;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.02.2013 (за грудень 2012 року), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 33 грн. та нараховано 1 грн. штрафу;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.04.2013 (за січень 2013 року), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 833 грн. та нараховано 25 грн. штрафу;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.05.2013 (за грудень 2012 року), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6 843 грн. та нараховано 205 грн. штрафу;

- податкову декларацію збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових та службово-допоміжних суден) від 14.01.2012 (звітна за 2012 рік) на суму 61 272,14 грн.

Позивачем проведено перевірку відповідача щодо своєчасності сплати податків і зборів, про що складено акт від 19.12.2012 № 841/1550/03150071, за наслідками якої контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 19.12.2012 № 0009221550, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання зі збору за спеціальне використання води на 102 грн. за штрафними санкціями; від 19.12.2012 № 0009231550, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання зі збору за спеціальне використання води на 29 694,21 грн. за штрафними санкціями. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджено підписом уповноваженої особи на корінцях зазначених податкових повідомлень-рішень.

Також, податковою інспекцією проведено перевірку відповідача щодо дотримання ним вимог законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, про що складено акт від 08.01.2013 № 5/17/510. Як вбачається з висновку акту перевірки, за несвоєчасну сплату відповідачем податку на доходи фізичних осіб нарахована пеня в сумі 222 112,33 грн. Вказана обставина підтверджується також обліковою карткою відповідача по вказаному податку.

Крім того, позивачем проведено перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011, про що складено акт від 05.01.2012 №1/23-205/03150071, за наслідками якої контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 № 0000062320, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 3 839 599 грн., в т.ч.: 3 071 679 грн. основного платежу та 767 920 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, відповідач оскаржив його до суду. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2012 в справі № 2а-1530/12/2670 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 № 0000062320.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2012 в справі № 2а-1530/12/2670 та відмовлено в задоволенні позову відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2012 № 0000062320.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому вручено податкові вимоги, а саме: першу від 13.01.2013 №1/8 на суму 409 313, 90 грн. та другу від 03.03.2010 №2/615 на суму 1 340 171,35 грн., що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Станом на час розгляду справи у суді першої інстанції податковий борг відповідача становив: з плати за землю - 2 829 356,68 грн., в тому числі, за період з листопада 2012 року по травень 2013 року - 1 997 588,10 грн., зі збору за спеціальне використання води за 2012 рік - 53 344,75 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 759 184,06 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 222 112,33 грн., з податку на додану вартість - 2 377 206,19 грн., в тому числі, за період з листопада 2012 року по травень 2013 року в розмірі 1 154 625 грн., що підтверджується даними облікових карток відповідача по вказаним податкам (крім податку на додану вартість) та даним довідки про заборгованість відповідача станом на 14.10.2013.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 7 181 657,40 грн. та підтвердження вказаної обставини належними доказами, виходячи з розміру заявлених позивачем позовних вимог, беручи до уваги обґрунтованість позивачем підстав для стягнення з відповідача податкового боргу з його розрахункових рахунків, позовні вимоги щодо стягнення з розрахункових рахунків відповідача податкового боргу в розмірі 7 181 657,40 грн. є обґрунтованими; у задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 7 181 657,40 грн. за рахунок готівкових коштів відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 3 839 599 грн. та відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого податковий орган просив стягнути з відповідача грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 839 599 грн., скасоване в судовому порядку згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2012, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2014 по справі № 2а-1530/12/2670.

Враховуючи оскарження позивачем судового рішення апеляційного адміністративного суду фактично лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 3 839 599 грн. та межі перегляду, передбачені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Як встановлено в судовому порядку, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2012 по справі № 2а-1530/12/2670 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000062320 від 23.01.2012 про нарахування відповідачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 839 599 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2012 по справі № 2а-1530/12/2670 скасовано та відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2014 (набрала законної сили з моменту проголошення - 09.04.4014) постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2012 по справі № 2а-1530/12/2670.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи вищезазначене та, з урахуванням того, що правомірність визначення податковим органом грошового зобов'язання ПАТ «Київський річковий порт» у розмірі 3 839 599 грн. була предметом дослідження у справі № 2а-1530/12/2670 та за результатами її розгляду грошове зобов'язання не набуло статусу узгодженого, тому позовні вимоги податкового органу щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 3 839 599 грн. є безпідставними.

За вказаних обставин, меж перегляду, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в частині задоволення позовних вимог про стягнення з розрахункових рахунків ПАТ «Київський річковий порт» податкового боргу у розмірі 3 839 599 грн. є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі позивача - Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний