Ухвала суду № 53497909, 10.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/53880/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014

у справі № 810/2766/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»

до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кашперівський бурякорадгосп» звернулось до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 06.08.2012 № 0000421502 та № 0000431502.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкових декларацій з плати за землю за 2012 рік ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп», складено акт № 65/154/00385879 від 24.07.2012, в якому зафіксовано порушення: п. 49.18 ст. 49, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, а саме: не подача податкової декларації з плати за землю за 2012 рік та недекларування грошового зобов'язання із земельного податку за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2012 року на суму 27 075,72 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 06.08.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000421502 про збільшення суми грошового зобов'язання із земельного податку в розмірі 33 844,65 грн., в т.ч.: 27 075,72 грн. основного платежу та 6 768,93 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000431502 про збільшення суми грошового зобов'язання із земельного податку за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн.

Матеріалами справи встановлено, що згідно державного акта на право колективної власності на землю позивачу належить 2 797,30 га земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 000960 - на праві постійного користування 443,4 га земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно листа Управління Деркомзему у Тетіївському районі Київської області від 25.10.2012 № 1-15-662 у власності позивача знаходиться у тому числі земельна ділянка сільськогосподарського призначення (під господарськими будівлями і дворами) площею 63,1 га, у тому числі 14,1 га в межах населеного пункту с. Кашперівка.

В листі Державного агентства земельних ресурсів України від 25.05.2012 № 8058/22/4-12, грошова оцінка ріллі у Київській області станом на 01.01.2012 з врахуванням коефіцієнта 1,756 та коефіцієнта індексації 3,2 складає 21 330,50 грн.

Згідно листа Управління Деркомзему у Тетіївському районі Київської області від 16.07.2012 № 1-15-371 нормативно-грошова оцінка пасовища за межами населеного пункту складає за 1 га - 3 235,20 грн., у межах населеного пункту господарські будівлі та двори - 14,1 га - 9 850 260 грн., а грошова оцінка господарських будівель площею 48 га за межами населеного пункту не визначена.

Крім того, у квітні 2011 року позивачем до Тетіївської МДПІ була подана податкова декларація з плати за землю, в якій визначено необхідність сплати податку за земельні ділянки загальною площею 63,3 га, у т.ч.: пасовища - 1,2 га, земельні ділянки під будівлями та спорудами - 14,1 га та земельні ділянки під будівлями та спорудами, грошової оцінки яких не проведено - 48 га.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що збільшення суми розміру земельного податку позивачу у податковому повідомленні-рішенні № 0000421502 від 06.08.2012 нічим не підтверджено, тому висновок податкового органу про заниження розміру земельного податку є безпідставним, так само як і застосування за вказане порушення штрафних (фінансових) санкцій; вимоги позивача про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними є безпідставними, оскільки визнання нечинним може стосуватись лише нормативно-правового акту, а не акту індивідуальної дії.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд посилався на те, що матеріалами справи підтверджується факт належності позивачу земель загальною площею 63,1 га на праві колективної власності та позивач, як платник земельного податку, був зобов'язаний до 20.02.2012 подати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію та сплатити суми грошового зобов'язання з плати за землю за спірний період.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 цього Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. пп. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до ст. 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 272.1 ст. 272 зазначеного Кодексу ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу (п. 276.1 ст. 276 ПК України).

Відповідно до п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Оскільки, в судовому порядку встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що позивачу належать землі загальною площею 63,1 га та визнання це самим позивачем у декларації з плати за землю за 2011 рік, тому збільшення суми грошового зобов'язання із земельного податку позивачу в загальному розмірі 33 844,65 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000421502 від 06.08.2012 є правомірним.

Щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням № 0000431502 від 06.08.2012, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПК України).

З огляду на те, що платник податку не виконав свого обов'язку та не подав до податкового органу декларації з плати за землю за 2012 рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, тому податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний