Ухвала суду № 53497875, 10.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/60519/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 р.

у справі № 826/5417/14

за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» (далі - позивач, КП СПБ «Арсенал») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 18.02.2014 № 0000281508/0 частково на суму 15 817,30 грн. та від 18.02.2014 № 0000291508/0 частково на суму 821 203,55 грн.

У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 р., а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014 р. залишити в силі.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу КП СПБ «Арсенал», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Печерському районі проведено перевірку своєчасності плати земельного податку КП СПБ «Арсенал» за період з 01.01.2012 по 10.02.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 10.02.2014 № 000026/15-824.

В акті перевірки зазначено, що платником податків земельний податок згідно платіжних документів сплачувався з затримкою, що є порушенням приписів п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, за що у відповідності до ст. 126 Податкового кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.02.2014 р. № 0000281508/0, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 253 639,30 грн. КП СПБ «Арсенал» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 25 363, 93 грн. за платежем: земельний податок, та від 18.02.2014 р. № 0000291508/0, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 5 565 226,25 грн. КП СПБ «Арсенал» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 1 113 045, 25 грн. за платежем: земельний податок.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем дотримані норми податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Приписами ст. 126 ПК України визначено, що в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно інформації акту звіряння розрахунків платника з бюджетом позивача по земельному податку на 31.12.2012 р. від'ємне сальдо станом на 01.01.2012 р. становило 3 470 837, 04 грн., несплачена пеня 8 535, 99 грн. Протягом 2012 року нарахування позивача по земельному податку було зменшено на 2 747 989, 74 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями. Ця сума тотожна сумі податкового боргу позивача, зазначеного як скасований у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2012 р. у справі № 2а-15972/11/2670 за податковими повідомленнями-рішеннями. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р.

При цьому сума нарахувань в актах звіряння відповідає даним податкової декларації з плати за землю та уточнюючими розрахунками до них. Зменшення нарахованих податкових зобов'язань на цю суму означає, що вона була врахована в складі податкового боргу по земельному податку позивача на 01.01.2012 р.

Згідно з п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зі змісту постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2012 р. у справі № 2а-15972/11/2670 вбачається, що штрафні санкції позивачу було нараховано за податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, в складі податкового боргу станом на 01.12.2012 р. враховувалося неузгоджене грошове зобов'язання в сумі 2 747 989, 74 грн., яке, згідно п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, не є податковим боргом, так як не узгоджено позивачем.

При цьому вказані в акті перевірки суми сформовані на підставі оперативного обліку нарахувань податкових зобов'язань та надходжень платежів податків, де в складі від'ємного сальдо по земельному податку позивача враховано неузгоджене грошове зобов'язання в сумі 2 747 989, 74 грн., на яке не нараховується штраф, оскільки ця сума не є податковим боргом.

Відповідно до п. 57.4 ст. 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки в складі податкового боргу позивача враховувалася сума неузгодженого грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, скасованого рішенням суду, яке не відноситься до податкового боргу, проведений розрахунок штрафних санкцій на суму вказаного податкового боргу документально та нормативно не підтверджується.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2013 р. Державна податкова служба у м. Києві прийняла рішення №4 про розстрочення податкового боргу, відповідно до якого позивачу надано розстрочення податкового боргу з податку на землю усього на суму 1081923,81 грн., з них основний платіж -1045661,91 грн. та пеня 36261,90 грн. Розстрочення надається з 05.03.2013 р. по 15.12.2013 р. Строки і суми сплати розстроченого податкового боргу - кожного 15 числа місяця починаючи з 15.04.2013 р. по 15.12.2013 р. включно по 120213,76 грн.

Відповідно до ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання. Таким чином, вказана у розглянутому рішенні сума податкового зобов'язання по основному платежу та пені є узгодженим податковим зобов'язанням Підприємства по основному платежу земельного податку та пені.

Згідно з договором про розстрочення боргу №7 від 29.03.2013 р., укладеним між ДПІ у Печерському районі м. Києва та позивачем, його предметом є надання позивачу розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 1081923,81 грн. під проценти строком з 13.03.2013 р. року по 15.12.2013 р. В додатку до цього договору вказано порядок сплати розстрочених сум. У п. 5.1 договору передбачено, що позивач зобов'язується забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкового боргу, розраховувати суму процентів на розстрочений борг (його частку) та сплачувати його одночасно зі сплатою чергової частини розстроченої суми, що вказано у п.5.2. За умовами п.5.3 договору від дня дострокового розірвання договору підприємство зобов'язано сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу на суму процентів, нарахованих за фактичний строк користування розстроченням. Договір підписано від імені посадових осіб обох сторін та засвідчено відбитками їх печаток.

У додатку № 2 до цього договору, вказану у рішенні №4 суму 1081923,81 грн. розділено на 8 окремих платежів з відповідною датою. Загальна сума цих платежів дорівнює зазначеній у рішенні, як за основним платежем так і пені.

Відповідно до п.6.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України облік надходження розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань за платежами до бюджету та процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань відображається в особових рахунках платників у загальному порядку обліку податкових зобов'язань, який встановлюється окремо для кожної форми особових рахунків платників, за тими кодами бюджетної класифікації, що й платежі, за якими надано відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань.

Зіставленням сум та дат виплат позивача по цьому договору, вказаних у платіжних дорученнях, виписках банку та облікових регістрах порушень не встановлено. Суми перерахованих позивачем грошових коштів відповідають узгодженим сумам податкового боргу, пені та нарахованим відсоткам, сплачені в повному обсязі та своєчасно.

Таким чином, узгоджений договором про розстрочення податковий борг станом на 29.03.2013 р. позивачем погашено своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун