Ухвала суду № 53497766, 09.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 листопада 2015 року м. Київ К/800/47122/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення позивача, поновлено його на посаді, визнано протиправною бездіяльність щодо не проведення розрахунку у день звільнення та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9369,15 грн.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, як роботодавець, маючи реальну можливість забезпечити позивачу реалізацію його права залишитись на роботі, не виконав свого обов'язку та не запропонував йому наявних вакантних посад, чим порушив вимоги статті 49-2 КЗпП України, а тому позивач підлягає поновленню на роботі.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, а викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук