Ухвала суду № 53497162, 12.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 р.Справа № 539/3005/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.09.2015р. по справі № 539/3005/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області

про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

19.08.2015 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області № 214 від 14.05.2015 року, яким йому було відмовлено в перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603" № 55 від 02.04.2015 року, як незаконне;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати позивачу пенсію відповідно до довідки № 55 від 02.04.2015 року із заробітної плати 185,3 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603", з урахуванням коефіцієнта 25,4 відповідно підпункту 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " № 1210 від 23.11.2011 року, починаючи з 03.04.2015 року, з урахуванням сплаченого.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 02.05.1986 р. по 04.05.1986 р., отримує пенсію через управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.09.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області № 124 від 14.05.2015 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, згідно довідки про заробітну плату, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603" № 55 від 02.04.2015 року, як незаконне.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати йому пенсію відповідно до довідки № 55 від 02.04.2015 року із заробітної плати 183,3 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603", з урахуванням коефіцієнта 25,4 , відповідно підпункту 4 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23.11.2011 року, починаючи з 03.04.2015 року, з урахуванням сплаченого.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, відмовивши позивачу в задоволенні позову.

Позивач надав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники процесу не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та має 2 групу інвалідності, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 7-9).

Згідно з довідкою ВАТ "Полтавське САТП-1603" № 23/05/1 від 23.05.2012 року позивач, згідно наказу 14-К від 06.02.1986 р. Полтавської спец автобази № 2, був прийнятий на роботу з 06.02.1986 р. водієм в Лубенську автоколону. Згідно наказу № 23 від 02.05.1986 року Полтавського спец автопідприємства 1603 був відряджений для ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС. Термін перебування у відрядженні - три дні з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року. Наказом Полтавського САТП-1603 № 56-К від 20.07.1988 року був звільнений з роботи за власним бажанням (а.с. 10, 12).

Відповідно до довідки ВАТ "Полтавське САТП-1603 від 23.05.2012 року № 28 Полтавська спец автобаза № 2 "Укрм'ясомолтранс" 31.03.1986 р., згідно наказу Держагропрому УРСР № 112 від 26.03.1986 р., перейменована в Полтавське спец автотранспортне підприємство № 1603 об'єднання "Полтаваагропромтранс". 07.10.1994 р. Полтавське спец автотранспортне підприємство № 1603 об'єднання "Полтаваагропромтранс" згідно рішення виконкому Полтавської міськради народних депутатів № 787-Р 05.10.1994 р. перейменоване в Закрите акціонерне товариство "Полтавське САТП-1603". Рішенням виконкому міської ради м. Полтави від 24.09.2002 року ЗАТ "Полтавське САТП-1603" реорганізоване у ВАТ "Полтавське САТП-1603" (а.с. 11).

Як убачається із довідки № 55 ВАТ "Полтавське САТП-1603" від 02.04.2015 року, ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження село Новошепеличі з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року за місцем роботи ВАТ "Полтавське САТП-1603" на посаді водія була нарахована 0,659 тарифна ставка та виплачена заробітна плата (відомість № 251 від 10.06.1986 р., в розмірі 73 крб. 32 коп.). Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 "Про умови плати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій, установ зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та попередження забруднення навколишнього середовища" був проведений перерахунок оплати праці за роботу в зоні відчуження та донарахована доплата в сумі 111 крб. 99 коп. з урахуванням коефіцієнта 2,88 (а.с. 13).

03.04.2015 року позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про перерахунок пенсії на підставі довідки № 55 від 02.04.2015 року, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603" (а.с. 14).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області від 14.05.2015 року № 214 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 03.04.2015 р. та довідки про заробітну плату від 02.04.2015 р. № 55, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603", оскільки обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження за травень 1986 року проведено з порушенням норм чинного законодавства (а.с. 18-19).

Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області листом від 19.05.2015 року №3519/02-06 повідомило ОСОБА_1, що на підставі рішення № 214 від 14.05.2015 року управління відмовило ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 03.04.2015 року та довідки про заробітну плату № 55 від 02.04.2015 року, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603", згідно акту перевірки № 121 від 24.04.2015 року, оскільки обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження за травень 1986 року проведено з порушенням норм чинного законодавства. (а.с. 15).

Не погодившись з рішенням відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не надало до суду доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в довідці № 55 від 02.04.2015 року, яка видана ВАТ "Полтавське САТП-1603", містить неправдиві або недостовірні відомості.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII. ( далі - Закон № 796).

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вказаний Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються відповідно до вимог п.9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до вказаної правової норми пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках), який визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико - соціальної експертизи.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, до заяви про перерахунок пенсії необхідно подати в тому числі документ, який засвідчує особливий статус особи, а саме: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 р. №121.

Згідно з п.17 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період надаються підприємствами, установами та організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками.

Порядок оплати праці особам, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, регулювався низкою спеціальних нормативних актів з цього приводу.

Згідно ст.3 Закону України "Про правонаступництво України", закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України як такі, що не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році, іншими нормативними актами не передбачені, відповідно вказаний Порядок є чинним.

Відповідно, п.1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 р. № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій і першій зонах небезпеки, відповідно в чотири, три і двократному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Згідно п.1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 7 травня 1986 року, п.п. 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 5 червня 1986 року, п.1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати. Таким чином, саме на керівників підприємств та відомств було покладено обов'язок здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на роботах в зоні відчуження Чорнобильської АЕС відповідно вказаних нормативних актів.

Згідно з ч.4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році підтверджена наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії А №124903 С (а.с. 7).

Крім того, участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою від 21.09.1992 року №21/09, яка видана ВАТ "Полтавське САТП-1603", наказом № 23 від 02.05.1986 року (а.с 12, 17).

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат.

Із змісту довідки №55 від 02.04.2015 року вбачається, що вона видана ОСОБА_1, за роботу в населених пунктах у зоні відчуження село Новошепеличі з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року, за місцем роботи ВАТ "Полтавське САТП-1603" на посаді водія та була нарахована 0,659 тарифна ставка та виплачена заробітна плата (відомість № 251 від 10.06.1986 р., в розмірі 73 крб. 32 коп.). Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 "Про умови плати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій, установ зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та попередження забруднення навколишнього середовища" був проведений перерахунок оплати праці за роботу в зоні відчуження та донарахована доплата в сумі 111 крб. 99 коп. з урахуванням коефіцієнта 2,88.

Стаття 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлює прямого правила для визначення середнього заробітку осіб, які працювали на територіях радіоактивного забруднення у двох календарних місяцях підряд, але у кожному з цих місяців менше місяця.

Якщо особа працювала на територіях радіоактивного забруднення у двох календарних місяцях підряд, але в кожному з них менше місяця, заробіток за кожен із цих місяців визначається шляхом додавання до заробітку на основній роботі.

У такий спосіб визначається заробіток за повні календарні місяці роботи на територіях радіоактивного забруднення. Для визначення середнього заробітку загальну суму заробітку за два місяці, визначену у зазначений спосіб, необхідно поділити на два, оскільки, у випадку коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 червня 2012 року №21-185а12.

Отже, вирішуючи цей спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки № 55 від 02.04.2015 року із заробітної плати 185,3 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року, виданої ВАТ "Полтавське САТП-1603", з урахуванням коефіцієнта 25,4 відповідно підпункту 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " № 1210 від 23.11.2011 року, починаючи з 03.04.2015 року, з урахуванням сплаченого.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки №55 від 02.04.2015 року, яка складена з врахуванням нормативно-правових актів, розсекречених після 1986 року, оскільки право позивача на заробітну плату у підвищеному розмірі, за період його роботи у зоні відчуження, гарантоване державою шляхом видання вказаних документів.

Щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі стосовно помилкового зазначення судом першої інстанції в мотивувальній та резолютивній частинах постанови прізвища позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 статті 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Частиною 2 статті 200 КАС України визначено, що не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмова відповідача в проведенні перерахунку пенсії позивача є неправомірною.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.09.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.09.2015р. по справі № 539/3005/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 13.11.2015 р.