Постанова № 53497113, 10.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 р. Справа № 820/5682/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Ральченка І.М. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача Клячко М.Ю.

представників відповідача Троцко Б.О., Сергеевої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015р. по справі № 820/5682/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон - Аркос ЛТД", звернулося до суду з позовом в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000044101 від 30.10.2013 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5264916,00 грн., з яких 3509944,00 грн. - основний платіж, 1754972,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

За наслідками перегляду податкового рішення в судовому порядку, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 року справу в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000044101 від 30.10.2013 року направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000044101 від 30.10.2013 р., яким визначено суму податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД" з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5264916,00 грн., з яких 3509944,00 грн. - основний платіж, 1754972,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135, п.3 "б" підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, не відповідність висновків суду обставинам справи, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Хартрон-Аркос ЛТД" (далі-позивач, ТОВ "Хартрон") зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, ДПІ).

СДПІ була проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2012 р. ,за результатами якої складено акт № 126/41-10-03 від 14.10.2013 р. (а.с. 17-86)

Відповідно до акту перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, у сумі 3509944 грн., у тому числі: за 2 квартал 2012 року у сумі 812 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 2978 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 3505154 грн.

30.10.2013 р., СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000044101 від яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5264916,00 грн., в тому числі 3509944,00 грн. - за основним платежем та 1754972,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 87).

Підставою збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток слугували висновки податкового органу про безоплатне отримання позивачем товару, яке обліковується на позабалансових рахунках та не включення у 4 кварталі 2012 р. до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, вартості товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), , а також та порушення п. 138.8. ст. 138, п.п. 139.1.6. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, що відбулося внаслідок завищення позивачем витрат понесених по взаємовідносинам з ТОВ "ХАРКІВТЕХНОТРЕЙД" на загальну суму 19725,00 грн.

Задовольняючи позов вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності податкового повідомлення-рішення, не доведеність відповідачем його правомірності.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що основним видом діяльності НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" у перевіреному періоді, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук (КВЕД 73.10.0).

Судом встановлено, що на позабалансових рахунках 01.1 та 02.1 позивача обліковуються виготовлене та придбане спец - устаткування , пристрої, інструменти, прилади, механізми та інше спе-обладнання , на загальну суму 16 694 296, 90 грн., перелік, якого наведено в додатку №10 до акту перевірки, після закінчення строку дії дослідно-конструкторських договорів, та закінчення трирічного строку позовної давності по ним, що підтверджується інвентаризаційною відомістю, договорами та визнається сторонами по справі .

Зазначене спец-обладнання не є власністю позивача, проте не включено до складу інших доходів, як безоплатно отримане.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті та включають в себе доходи визначені п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 ПК України.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, до складу інших доходів платником включаються, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Датою визнання доходів від безоплатного отримання товарів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу. Такою датою слід вважати період, в якому позивачем набуто право власності на такий товар.

За визначенням п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безоплатними вважаються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Суд першої інстанції виходив з того, що спец-обладнання перебуває на зберіганні позивача до окремого розпорядження замовника, позивач здійснює авторський нагляд, відповідно до умов договорів, по яким закінчився строк їх дії.

Колегія суддів вважає такі висновки такими, що не відповідають наявним в справі доказам.

Авторський нагляд - це комплекс робіт, який здійснюється у процесі виготовлення, ремонту, складання, монтування та налагодження продукції з метою перевіряння виконання та дотримання вимог, встановлених у конструкторській та технологічній документації.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що у випадку здійснення підприємством авторського нагляду у нього у володінні залишаються об'єкти такого нагляду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем ні до перевірки, ні до суду не надавалися договори з власниками спец-обладнання щодо подальшого зберігання цього товару та здійснення за ним технічного (авторського) нагляду.

Фактично у періоді, який підлягав перевірці, НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" здійснював науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи систем автоматичного управління (САУ) складних динамічних об'єктів ракетно-космічної, авіаційної, корабельно-будівної та інших галузей промисловості, обслуговування об'єктів атомної енергетики (проектування, виготовлення, збут, постачання, введення в експлуатацію та супроводження комплексної системи діагностики АЕС, а також підсистем моніторингу та діагностики основного технологічного обладнання енергоблоків АЕС) та виробництво, монтаж технічного устаткування, пусконалагоджувальні роботи.

Для виконання зазначених робіт позивачем виготовлялося та придбавалося (за рахунок замовника послуг) спец-устаткування, пристрої, інструменти, прилади, апарати, механізми та інше спец-обладнання, яке відповідно до умов договорів про надання НДДКР є власністю замовника.

В укладених між позивачем та замовниками НДДКР договорах, зокрема в розділах VII зазначено , що право власності на результати інтелектуальної праці також належать замовнику.

Посилання позивача на те, що зобов'язання по проведенню авторського нагляду виникають у позивача в силу ст.174 Господарського кодексу України, ст.ст.2,3 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації « Про співробітництво в галузі створення та експлуатації ракетно-космічної та ракетної техніки», ГОСТів та СОУ ДКА, а тому не потребують оформлення в окремий договір, колегія суддів вважає помилковими тому як, питання залишення виготовленої продукції на території його підприємства з метою проведення авторського нагляду має врегульовуватися договірним шляхом.

Таких договорів не надано ні податковому органу, під час перевірки, ні суду. Таким чином, продукція, яка залишилась у підприємства після виконання договорів, по яким закінчився трирічний строк позовної давності , та по якій не було передбачено залишення устаткування у володінні позивача для проведення авторського нагляду має розцінюватися як безоплатна отримана.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання позивача на УРКТ-01.01 "Правила космічної діяльності в Україні. Розробка, виготовлення та експлуатація ракетно-космічної техніки", ГОСТ В 15.704-83. "Система розробки та поставки на виробництво військової техніки. Авторський нагляд в процесі експлуатації виробів. Основні положення" (діє з 01.07.1984 р.), ГОСТ В 15.305-85. "Система розробки та поставки на виробництво військової техніки. Авторський нагляд в процесі експлуатації виробів. Основні положення" (діє с 01.01.1987 р.) та стандарту Державного космічного агентства України СОУ ДКА 0035:2011 "Авторський нагляд на етапі дослідного та серійного виробництва продукції. Правила проведення" прийнятий наказом Державного космічного агентства України № 355 від 30.11.2011 р., зареєстрований Державним підприємством "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості", 22.12.2011 р. реєстраційний номер 32595752/2196 (далі - СОУ ДКА 0035:2011), оскільки вказані нормативно-правові акти визначають підстави для використання спец-устаткування, а не його подальше зберігання.

Враховуючи, вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, що спец-устаткування, яке обліковується позивачем на позабалансових рахунках, після спливу строку закінчення дії договорів є безоплатно отриманими та підлягає відображенню у податковому обліку у складі інших доходів в силу вимог п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Стосовно нарахування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з TOB "ХАРКІВТЕХНОТРЕЙД" та заниження позивачем податку на прибуток за 2 квартал 2012 року у сумі 812 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 2978 грн.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовані витрати на загальну суму 19 725 грн. про взаємовідносинам з ТОВ "ХАРКІВТЕХНОТРЕЙД", реальність господарської операції підтверджена належними доказами.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає таке.

Судом встановлено, що 09.08.2012 р. між ТОВ "ХАРКІВТЕХНОТРЕЙД" та ТОВ "НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД" укладено договір № 20-12, за умовами якого позивач придбав хімічні матеріали та речовини, гумові суміші техпластин, поліаміди, кабельно-провідникову продукцію, лакофарбові матеріали, а саме віксінт ПК-68 в комплекті з каталізатором, скотч упаковочний, пензлик, стрічку ЛТ-38, смазку силиконову, фарбу, нитку, плетінку ПМЛ, клей, смолу ПО-300, емаль.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано до перевірки і суду договір, рахунки-фактури, прибуткові ордери, "Журнал реєстрації довіреностей за 2011 - 2013 роки", подорожні листи службового легкового автомобіля, яким здійснювалося транспортування товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні.

Оплата вартості придбаного товару здійснювалася шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно банківських виписок Публічного АТ "АКБ БАЗИС".

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів і вчинені з урахуванням мети та з подальшим використанням у господарській діяльності підприємства.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит та витрати; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, реальність усіх даних, наведених у документах та подальший рух (використання) отриманих товарів.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, визначено,що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Правильність формування підприємством податкових зобов'язань вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів. За відсутності ж останнього підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту - відсутні.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що позивачем ні до перевірки, ні до суду не надано доказів які б свідчили про використання товару в господарській діяльності . Платником не доведено виробничої необхідності цих витрат для господарської діяльності платника.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції акту ДПІ у Київському районі м. Харкова від 29.04.2013р., « Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Харківтехнотрейд", яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, колегія суддів вважає необґрунтованими, тому як зазначений акт не є беззаперечним доказом в підтвердження безтоварності спірної господарської операції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000044101 від 30.10.2013 р., яким ТОВ "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5264916,00 грн., з яких 3509944,00 грн. - основний платіж, 1754972,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції є правомірним, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволені позову.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність податкового повідомлення- рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015р. по справі № 820/5682/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Ральченко І.М. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 13.11.2015 р.