Постанова № 53497065, 11.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1203/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 17.02.2015р. № 504010000/2015/000000/1, картку відмови від 17.02.2015р. № 504010000/2015/00015, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України від 17.02.2015р. №504010000/2015/000000/1, визнати нечинною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2015/00015 від 17.02.2015р. Свій позов мотивував тим, що ним для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які він мав можливість надати, знижка на товар надана постачальником була результатом комерційної домовленості сторін, тому митний орган неправомірно відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості і застосував метод визначення митної вартості щодо подібних (аналогічних) товарів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт № RF/RD/79-13/11-M від 01.04.2013 (далі - Контракт) з Відкритим акціонерним товариством «Єдіная торговая компанія», РФ, (далі - ВАТ «ЄТК»), в межах якого з урахуванням Додатку № 24 (Специфікації № 24) від 21.01.2014р., Продавцем здійснювалась поставка товару - натр їдкий (гідроксит натрію) в обсязі 7500тн. за ціною 270,00 доларів США за тонну на загальну суму 2 025 000,00 доларів США.

Згідно п. п. 2.1, 3.1 Контракту, Продавець зобов'язаний поставити товар на умовах СРТ ст. Жовтнева Одеської залізниці згідно з ІНКОТЕРМС -2010. При цьому ціна на товар також визначалася та приймалася на умовах СРТ ст.Жовтнева Одеської залізниці (згідно з ІНКОТЕРМС -2010), та включала в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця. Пунктом 2.3 Контракту Сторони визначили, що ціна на товар за 1 тонну в перерахунку на 100% основної речовини розраховується за формулою: FOB MED Low мінус 40 доларів США, де FOB MED Low - середня котировка FOB MED Low, що публікується агентством ICIS, розрахована на підставі ІСІS за попередні періоду відгрузки два місяці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця.

З метою ввезення товару на територію України Позивачем 17.02.2015р. була надана Відповідачу для митного оформлення електронна митна декларація МД № 504010000/2015/000405 із вартістю товару 135185,22 доларів США. При цьому, митна вартість товару у вищезазначеній митній декларації була заявлена за основним методом оцінки - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

17.02.2015 Відповідач направив на адресу Позивача повідомлення № 14241 із запитом про надання Митниці (за наявності) додаткових документів, а саме:

1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за оцінюваний товар; щодо формування ціни товару з обґрунтуванням зниження ціни товару на 40 доларів США.

2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;

3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Позивачем до Митного органу згідно з листом від 17.02.2015 № 213/101-10-153 надані наступні документи: - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №719 від 13.02.2015; біржові котирування міжнародної біржової організації ІСІS за останні 4 тижня, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації №24, датовані 26.12.2014р., 09.01.2015р., 16.01.2015р. Із цих біржових котирувань позивач зробив висновок, що ціна на товар за Специфікацією № 24 склала 270,00 доларів США, розрахована як різниця між середньою котировкою (частки 3 сум мінімальних діапазонів показників ціни на товар) та 40 доларами США (відповідно до умов контракту).

Також позивач повідомив, що інших запитуваних документів немає в наявності, оскільки товар не страхувався, угод з третіми особами не укладалося.

17.02.2015 року Митниця прийняла рішення № 504010000/2015/000000/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість задекларованого позивачем товару (гідроксиду натрію) за ціною 364,00 доларів США за тонну. При цьому Митниця скоригувала митну вартість із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, а саме за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, з врахуванням раніше визнаної митної вартості товару, який постачався згідно з митною декларацією від 18.09.2013 № 504010000/2013/002028.

У зв'язку з прийняттям Відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, декларанту було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №504010000/2015/00015 від 17.02.2015. Позивач в свою чергу звернувся з проханням випуску товару, що декларується, у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. З метою здійснення митного оформлення цього товару, декларантом 17.02.2015р. була подана до Митного органу нова митна декларація 504010000/2015/000414, у якій ціна ввезеного Позивачем товару була визначена відповідно до прийнятого Відповідачем рішення про визначення митної вартості № 504010003/2015/000000/1, та було сплачено усі обов'язкові платежі, здійснено митне оформлення товару та товар випущено у вільний обіг.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення та картка відмови винесені митним органом в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 Митного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, зокрема витребовувати додаткові документи для перевірки правильності митної вартості товару за наявності підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Такі повноваження митного органу, в тому числі і на корегування митної вартості товарів передбачені положеннями статей 54, 55 Митного кодексу України.

Умовами поставки СРТ передбачена безкоштовна (включена у вартість) доставка товару покупцю.

Також товар придбавався у підприємства-посередника (Відкритого акціонерного товариства «Єдіная торговая компанія») фактичним вантажовідправником виступив його безпосередній виробник (ВАТ "Каустик").

За змістом положень п.2.5. розділу 2 наказу Державної митної служби України від 13.07.12 № 362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» митний орган має право здійснити порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних товарів) митне оформлення яких вже здійснено. Згідно з розділом 5 зазначеного нормативного акту митний орган під час митного оформлення використовує спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Згідно статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу України. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного Кодексу України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначив у своєму відзиві відповідач, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не було застосовано у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 Митного кодексу.

Митним органом надано витяг із бази даних щодо митного оформлення аналогічного (подібного) товару за період з 17 жовтня 2014 року по 17 січня 2015 року із країни походження - Російська Федерація, із якого вбачається що митна вартість аналогічних (подібних) товарів визначалася при митному декларуванні в межах від 0,30 до 0,36 доларів США за 1 кг на різних умовах поставки.

Відповідно ст. 60 Митного кодексу України у разі, якщо митну вартість оцінюваних товарів не може бути визначено за основним методом та за методом за ціною щодо ідентичних товарів, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) слід розуміти товари, які хоч і не є однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

За правилами статті 61 Митного кодексу України, товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.

Стосовно вимоги щодо надання прайс-листів виробника, позивач надав пояснення, що прайс-листи не могли бути надані в зв'язку з їх відсутністю, оскільки контракт укладено не з виробником товару.

Згідно з наданими сертифікатами якості за контрактом виробниками товару є різні компанії, зокрема: ВАТ «Башкірська содова компанія», ВАТ «Каустік», ВАТ «Хімпром».

Умови контракту не містять вимог щодо виробника товару та його якості, тому при погодженні договірної ціни прайс-листи виробника товару не могли враховуватись, оскільки виробник товару, що має постачатись, на момент погодження ціни сторонам невідомий. Визначальними умовами контракту є кількість товару і його ціна.

Також були надані пояснення, що знижка - 40 доларів США є складовою частиною формули розрахунку вартості, а тому вона є невід'ємною частиною ціни. Погодження такої ціни є результатом переговорів, вільного волевиявлення сторін та взаємовигідного співробітництва.

При укладенні договору сторони враховували строк дії контракту (на 3 роки), постійний обсяг поставки (біля 6 тисяч тон щомісячно) та відсутність вимог щодо якості товару та його виробника.

З врахуванням зазначеного Продавець мав можливість виконувати свої договірні зобов'язання, закуповуючи товар у різних виробників.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Позивач надав Відповідачу: зовнішньоекономічний Контракт та додатки до нього; інвойс; платіжне доручення, згідно з якими визначена ціна товару за Контрактом - 270,00 доларів США, відповідає фактично сплаченій сумі Покупцем на користь Продавця, і будь-яких розбіжностей документи не містять.

Стосовно визначення митним органом як суттєвого недоліку придбання товару не безпосередньо у виробника, а у підприємства-посередника варто зазначити наступне.

Митний кодекс не містить вимоги щодо обов'язкового придбання товару безпосередньо у виробника, тому висновок суду суперечить принципу свободи договору, який декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Згідно з частинами 1, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, уклавши договір з ВАТ «ЄТК», позивач діяв в межах, наданих актами цивільного законодавства, що не може вважатися порушенням.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, керуючись ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" задовольнити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі № 814/1203/15 - скасувати, ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України від 17.02.2015р. №504010000/2015/000000/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2015/00015 від 17.02.2015р.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 16 листопада 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян