Ухвала суду № 53496929, 09.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015р. Справа № 876/7453/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з’явився

позивача у справі: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (правонаступник – Долинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області)

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2013р. у справі №809/949/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Уніплит”

до Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (правонаступник – Долинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2013р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Уніплит” звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Державної податкової служби про визнання дій протиправними щодо викладених в акті №395/220/30905968 від 04.03.2013р. висновків, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000062200, №0000072200 та №0000082200 від 13.03.2013р.

Позовні вимоги були обґрунтовано тим, що основою при винесенні вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу по нікчемності правочинів укладених між позивачем та такими його контрагентами як ТзОВ “УКРЛІСАВТОТРАНС”, ТзОВ “Підшипник.ін.юа”, ПП “Транс-Атлантіка Сервіс”, ПП “ЄВРО ЮГ”, викладений в акті про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ “Уніплит” №395/220/30905968 від 04.03.2013p. Вказаний висновок відповідач сформував на підставі зустрічної перевірки контрагентів позивача - ТзОВ “УКРЛІСАВТОТРАНС”, ТзОВ “Підшипник.ін.юа”, ПП “Транс-Атлантіка Сервіс”, ПП “ЄВРО ЮГ”, виходячи з того, що їх господарська діяльність має ознаки фіктивності. Позивач вважає, що відповідач не вправі у своїх висновках визнавати правочини нікчемними, оскільки всі господарські операції, які мали місце між позивачем та його контрагентами, містять вичерпні ознаки реальності їх вчинення, що підтверджуються первинними документами, документами податкової та фінансової звітності.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги слід задоволити частково, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000062200, №0000072200 та №0000082200 від 13.03.2013р., оскільки, висновки податкового органу зазначені в акті перевірки є необгрунтованими та безпідставними, так як опираються виключно на результати невиїзних документальних перевірок (зустрічних звірок) без безпосереднього дослідження реальності господарських операцій. Позивач наголошував, що наявні усі належні та допустимі докази, які вказують на те, що господарські операції мали місце в реальному часі.

У задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції відмовив, оскільки акт перевірки, так само і висновки, викладені в акті, не містять рішень суб’єкта владних повноважень, не спричиняють будь-яких прав та обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Долинська об’єднана державна податкова інспекція оскаржила її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на акти про неможливість проведення зустрічних звірок та зазначає, що господарські операції позивача не мають реального характеру та не створюють відповідних правових наслідків. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

В процесі апеляційного провадження сторони по справі письмово повідомили суд проте, що між ними було досягнуто податковий компроміс, тому просять закрити провадження у справі. У клопотанні зазначено, що сторони досягли примирення по податкових повідомленнях-рішеннях №0000062200 та №0000072200 шляхом досягнення податкового компромісу, що підтверджується заявою позивача про бажання досягнення податкового компромісу та рішенням Долинської ОДПІ щодо погодження застосування податкового компромісу №8/09-05-22 від 27.03.2015р.

Відповідно до положень підрозділу 9-2 “Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу” розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно із вимогами ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись вимогами п.3 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо сторони досягли примирення.

Згідно із вимогами п.2 підрозділу 9-2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому, 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

За нормами п.7 підрозділу 9-2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Відповідно до вимог пункту 11-2 розділу VIII “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, відповідно до підрозділу 9.2розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України.

Згідно із вимогами п.8 підрозділу 9-2 Розділу XX “Перехідних положень” Податкового кодексу України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

За нормами ч.2 ст.203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Колегія суддів, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи заявників у їх сукупності, вбачає підстави для задоволення клопотання відповідача, провадження у справі закрити в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №0000062200 та №0000072200, у зв’язку з примиренням сторін.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.157, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Долинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області – задоволити.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2013р. у справі №809/949/13-а, - визнати нечинною в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000062200 та №0000072200, та закрити провадження в цій частині у зв’язку з досягненням податкового компромісу.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.11.2015р.