Ухвала суду № 53496797, 10.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 р. Справа № 876/10293/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Нефедової А.О.

за участю представника позивача: Іваненко Я.Я.

представника відповідача: Качмар В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «ІТС - Україна» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області до ТзОВ «ІТС - Україна» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ТзОВ «ІТС - Україна» про стягнення заборгованості з рахунків у банках в розмірі 71347, 98 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що у відповідача наявний податковий борг за платежем податок на додану вартість на загальну суму 70010, 21 грн. Зазначає, що податкова заборгованість відповідача є узгодженою та не сплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. Просить стягнути з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, суму податкового боргу у розмірі 70010, 21 грн.. 20.07.2015 року позивачем на адресу суду подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просять стягнути грошові кошти в розмірі 71347, 98 грн. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-Україна» відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника, на користь бюджету заборгованість у розмірі 71347,98 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «ІТС - Україна». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами камеральної електронної перевірки даних, задекларованих ТзОВ «ІТС-Україна» у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області складено акт від 27.06.2014 року за № 147/13-07-22-10/32484309.

На підставі вказано акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0003342210/12330 від 11.08.2014р., який визначено відповідачу грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 170 грн.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень від 16.05.2014 року згідно з якою сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання становить 88691, 00грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень від 16.06.2014 року згідно з якою сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання становить 2564, 00грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий від 16.03.2015 року згідно з якою сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання становить 1503, 00грн.

Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 01.07.2015 року № 10249/13-07-20-00-20 сума податкового боргу відповідача станом на 01.07.2015 року становить 1337, 77 грн., а саме з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 1337, 77 грн.

Судовою колегією встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ІТС-Україна» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

На підставі вказано акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0003081702/7818 від 27.05.2014р., який визначено відповідачу грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 1070 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 267, 56 грн.

Відповідачем в судовому порядку було оскаржено податкове повідомлення - рішення від 27.05.2014 року № 0003081702.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року у справі № 813/4751/14 позовні вимоги ТзОВ «ІТС - Україна» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 27.05.2014 року №0002462210/7763, № 0002452210/7762, № 000248/13-07-22-08/7740, № 000249/13-07-22-08/7742. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року без змін.

На виконання ст. 59 ПК України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу №1534-25 від 04.06.2014р., яким загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями, станом на 03.06.2014 року становить 21858, 93 грн. Водночас, у справі відсутні докази оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку.

Статтею 16 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Апеляційний суд також звертає увагу, що жодних належних та допустимих доказів того, що на момент подання податкової звітності директор підприємства був звільнений позивач не подав.

Також позивач не подав доказів подання уточнюючих декларацій до вказаної податкової звітності.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 року апелянту відстрочено сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Таким чином судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТзОВ «ІТС - Україна» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року у справі №813/1877/15 - без змін.

Стягнути з ТзОВ «ІТС - Україна» в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 2009,70 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.11.2015 року