Ухвала суду № 53496608, 11.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3114/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участю представника позивача Рибчинчука Д.А., представника відповідача Григор`єва Д.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарткомпані" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

20.07.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарткомпані" (надалі - ТОВ "Фарткомпані") звернулося до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення №0003941501 від 28.04.2015 р.

Позов обґрунтовано тим, що при поданні податковій звітності з ПДВ ТОВ «Фарткомпані» за лютий 2015 р. було допущено механічну помилку, а саме було невірно зазначено ІПН контрагента (ІПН 400000000000 замість ІПН 393486710388). Допущена помилка не вплинула на розрахунки з бюджетом по сумі грошового зобов'язання з податку на додану вартість, та була виправлена (скоригована ІПН з 400000000000 на 393486710388) поданням 20.04.2015 р. уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ яким. За таких обставин позивач вважає, що ТОВ «Фарткомпані» було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 73872,00 грн. по податковій накладній № 735 від 25.02.2015 р. зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації та податковим органом протиправно прийнято податкове повідомлення - рішення №0003941501 від 28.04.2015 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0003941501 від 28.04.2015 р. Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Суд першої інстанції виходив з того, що допущена позивачем помилка при поданні податковій звітності з ПДВ ТОВ «Фарткомпані» за лютий 2015 р. (невірно зазначено ІПН контрагента) не впливає на розрахунки з бюджетом по сумі грошового зобов'язання з ПДВ та не є підставою для самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання в бік зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану варіть ТОВ «Фарткомпані» за лютий 2015 р..

За результатами перевірки складено Акт від 06.04.2015 № 473/15-01/39348679 про порушення податкового законодавства, а саме: п.201.8 ст.201, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету по декларації з ПДВ за лютий 2015 р. в сумі 73872,00 грн.

На підставі акту перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2015 р. №0003941501, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 92340,00 грн. (основний платіж - 73872,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 18468,00 грн.).

Товариством було подано скаргу (вих.№ 15 від 08.05.2015 р.) до Головного управління ДФС у Київській області.

Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги до 10.07.2015 року.

15.07.2015 року позивачем отримано Рішення ГУ ДФС у Київській області від 09.07.2015 року № 1453/10/10-36-10-01-04 про залишення податкового повідомлення-рішення від 28.04.2015 р. №0003941501 без змін.

Не погодившись з рішеннями податкового органу ТОВ «Фарткомпані» звернулося до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, що передбачено ст.86 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 28.04.2015 р. №0003941501 було прийнято відповідачем за порушення позивачем п.201.8 ст.201, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

З огляду п. 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення с податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України передбачено, що, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Без дослідження (або врахування досліджень) первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не має можливості зазначати в акті перевірки висновки щодо нікчемності угод платника та неправомірного формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Грант Резорт» (Постачальник) та ТОВ «Фарткомпані» (Покупець) укладено договір Поставки №ДП-4-2015. Відповідно до договору поставки Постачальник зобов'язується поставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки продукція (товар), у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплатити його на умовах даного Договору.(а.с. 49-50)

На виконання умов договору поставки №ДП-4-2015 від 25.02.2015 р. з специфікацією №1 ТОВ «Фарткомпані» отримало від ТОВ «Грант Резорт» видаткову накладну №2502-2 від 25.02.2015 р. та податкову накладну №735 від 25.02.2015 р.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Грант Резорт» було включено до Єдиного державного реєстру, а отже перебувало на обліку платників податків.

Тобто, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищевказаний договір носив реальний характер.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що при поданні податковій звітності з ПДВ ТОВ «Фарткомпані» за лютий 2015 р. було допущено механічну помилку, а саме було невірно зазначено ІПН контрагента (ІПН 400000000000 замість ІПН 393486710388). Допущена помилка не вплинула на розрахунки з бюджетом по сумі грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

20.04.2015 р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ яким виправлено (скоригованого ІПН з 400000000000 на 393486710388).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТОВ «Фарткомпані» було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 73872,00 грн. по податковій накладній № 735 від 25.02.2015 р., зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 27 на запит віл 12.03.2015 р. № 27 з підтвердженням даної суми ПДВ.

В листі ДПС України від 09.09.2011 р. № 14/7/15-3417-04 «Щодо виправлення помилок у звітності з ПДВ» зазначено, що «у випадку виявлення в ході проведення камеральної перевірки органом ДПС помилок, допущених при заповненні Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (додаток 3 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. № 41). При цьому у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції відповідно до норм ПК України до платника податку не застосовуються».

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1. ст. 109 ПК України).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що допущена помилка при поданні податковій звітності з ПДВ ТОВ «Фарткомпані» за лютий 2015 р. (невірно зазначено ІПН контрагента) не впливає на розрахунки з бюджетом по сумі грошового зобов'язання з ПДВ та не є підставою для самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання в бік зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 16.11.2015р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарткомпані" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.