Ухвала суду № 53496584, 05.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 761/16466/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Малинников О.Ф. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) з 31.12.2014 позивачу призначено пенсію у розмірі 3365,4 грн., 03.02.2015 видано пенсійне посвідчення серії ААП №697311.

Проте, при обчисленні розміру пенсії ГУ ПФУ в м. Києві в розрахунок не включено суму компенсації за невикористану щорічну відпустку (6015,76 грн.), виплачену у квітні 2013 року з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також щомісячну грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, а саме з 01.01.2013 по 30.12.2014 у загальній сумі 25072,55 гривень.

Не погоджуючись із таким висновком пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у відповідача не було законних підстав для відмови у включенні до грошового забезпечення сум податку з доходів фізичних осіб та компенсації за невикористану щорічну відпустку, оскільки з них було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30.12.2014 позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх прав, а з 31.12.2014 йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі грошового атестату МВС України № 2 від 08.01.2015 та довідки № 15/4-6 від 08.01.2015 року до грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія позивача, включено посадовий оклад в розмірі 1258,06 грн., надбавку за спеціальне звання в розмірі 125,81 грн., надбавку за вислугу років (35%) в розмірі 484.35 грн., надбавку за ОВЗ (50%) у розмірі 934,11 грн., надбавку за режимні обмеження (10%) в розмірі 125,81 грн.. надбавку за ОРД (50%) в розмірі 629.03 грн. та премію в розмірі 2503 грн.

Крім того, відповідно до довідки Головного управління Міндоходів у м. Києві № 05-196 від 02.06.2015 року до грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія позивача, включена компенсації за невикористану щорічну відпустку (6015,76 грн.) позивачем виплачену в місяць звільнення, та премія за квітень 2013 року нарахована та виплачена в травні 2013 року.

Судом встановлено, що отриману суму компенсації за невикористану відпустку, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідач не включив в розрахунок грошового забезпечення для обчислення позивачу пенсії.

Даючи оцінку правомірності відмови відповідача у перерахунку позивачу пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок призначення та механізм обчислення пенсії особам, звільненим з військової служби, визначений Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постановою КМУ № 393.

Відповідно до ч 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписом п. 17 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до статті 41 цього Закону до виплат (доходові що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать зокрема суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 7 Постанови КМУ № 393 визначено, що пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат) установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Постановою КМУ № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями (пункт 3 цієї постанови).

Відповідно до пункту 1 вказаної вище Постанови, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ. Міністерством інфраструктури. Державною службою з надзвичайних ситуацій. Службою безпеки. Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки. Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до п.п. 2, 3 п. 5 Постанови КМУ № 1294 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення та надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Аналіз зазначених норм закону та підзаконних актів дає підстави вважати, що отримані позивачем матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення начальницького складу органів внутрішніх справ, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом України в постанові від 10.03.2015 у справі № 21-70а 15, яка прийнята за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було законних підстав для відмови у включенні до грошового забезпечення, з якого позивачу обчислюється пенсія, розрахунку компенсації за невикористану щорічну відпустку, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також щомісячну грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Щодо вирішення питання про судові витрати, колегія суддів зазначає наступне.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання немайнового позову до суду становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Святошинського районного суду м. Києва становить 80,39 грн. (73,08 * 110%).

Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.215 року було відстрочено апелянту сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 80 грн. (вісімдесят гривень) 39 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.